Фото автора.

Оселя родини Ліневичів розташувалася на крайній від поля вулиці Корсуня-Шевченківського. Вирізняється з-поміж інших вона не розмірами чи розкішшю, а... казковістю.

Від самого входу в двір очам відкриваються диво-сюжети: гойдалка між деревцями, а перед нею — озерце та кам’яні гірки; праворуч, між декоративними рослинами, чудернацькі звірі й птахи. Далі — ще одне озерце з лебедями і фонтаном. Кожен сантиметр землі оформлений з фантазією і любов’ю. Автор цих витворів — господиня Наталія Ліневич.

У самому будинку теж багато цікавого для ока. На стінах — ліплені з гіпсу картини, такі ж полички, картини, писані олійними фарбами. Навіть ванна кімната вражає пейзажем у японському стилі на стіні.

«Тут я ще не все закінчила. Дуже люблю прикрашати свій дім, — пояснює Наталія. — Майже все ми з Володею робили власноруч. Спочатку збудували «врем’янку», потім з’єднали її з будинком. Майстрів наймати в кінці 1990-х не було за що, тому самі гарували, як мурахи. Спасибі, що допомагали батьки, родичі, куми, знайомі. Наш тато (це про чоловіка Володимира. — Авт.) — майстер на всі руки. Так усе планували, щоб зручно і затишно було кожному. Нині дивуюся: як ми колись уп’ятьох уміщалися в одній кімнаті...»

Уп’ятьох — це вже багатодітна родина. У Ліневичів — три донечки. Старшій Марині минуло 18, середній Лізі — 13, Ані — 11. Нещодавно сім’я поповнилась зятем Сергієм, а кілька місяців тому народилась Даринка. Маля нині отримує найбільше любові та уваги. Кочує з рук на руки: від мами до тата, від бабусі до дідуся, а підліткам-тітонькам малеча стала улюбленою забавою.

Дівчатка радують батьків і гарним навчанням, і творчими здібностями, а особливо ж своєю любов’ю. Під час розмови горнуться то до мами, то до тата, і я напівжартома-напівсерйозно запитую: «То хто ж у вас у сім’ї головний?» — «Обоє! І мама, й тато», — мало не хором відповідають діти, на що батьки усміхаються.

Переходимо до того, хто яку професію мріє здобути — і тут дівчатам за приклад старша сестра. Марина вчиться на технолога харчової промисловості. Цим же шляхом збирається йти й п’ятикласниця Аня. Вона вже зараз смачно готує. Особливо вдаються пироги та торти. У Лізи улюблений сирний пиріг. Із професією вона поки що не визначилася, оскільки має творчу натуру, любить малювати.

Смачно готувати дівчат із ранніх літ учить мама. На кухні завжди всі разом, мають і свої обов’язки, які виконують не з примусу, а з охотою. Крім того, за словами дівчаток, мама виховує їх людяними, чуйними, дружніми з ровесниками.

Марина розповіла, що мама й тато навчили її всього, що треба у житті. Тому вони з Сергієм почали жити окремою родиною, винайняли будинок недалеко від батьків. І готувати, і порядок на городі тримати уміє молода господиня. «Тато навчив не лише порядку й ладу в речах, а й у вчинках, обіцянках», — зауважує Марина.

«Своє щастя ми будуємо з перших днів свого подружнього життя, — ділиться Наталія. — У стосунках із чоловіком і дітьми для мене головне — любов, турбота, чесність, уміння розуміти і прощати. Адже ідеальних людей не існує. Діти наші завжди відчувають доброту, хоча без строгості порядку не навчиш. Намагаюсь із кожною донькою частіше розмовляти, пояснювати життєві ситуації. Ціную те, що вони зі мною відверті, розповідають про свої дитячі проблеми, питають поради. Ніколи не думала, що так цікаво бути їм іще й за старшу подругу. А ще мене радує, що зять Сергій так влився в сім’ю, ніби змалку жив із нами, — Наталія з усмішкою спостерігає за тим, як дбайливо і обережно зять пакує для перевезення ліжечко маленької Даші. — Хороший, хазяйновитий хлопець».

Володимир — головний годувальник сім’ї, адже Наталія нині на обліку в центрі зайнятості. Велика родина — великі потреби, адже діти ростуть. Володимир ділиться своїми міркуваннями: «У наш час важко утримувати сім’ю. Один газ чого вартий! Тому їжджу за кордон, де більше можу заробити. Трактор також виручає, чимало людей просять виорати городи. Навіть припустити не можу, щоб мої діти зростали у злиднях. Живу на світі заради них. Я щасливий, що маю трьох чудових донечок і дружину — красуню та хазяєчку! Ніколи не поміняв би долю і сім’ю. Роби щасливими рідних — і сам щастя відчуватимеш».

Отакий рецепт сімейного щастя від родини Ліневичів.

Черкаська область.