«Я розумію, що людям важко сплачувати тарифи. Ми постійно працюємо над тим, щоб ціни на газ були обмежені, і «Нафтогаз України» почав їх знижувати. Але ще є платежі за тепло і гарячу воду. Спираючись на власний досвід, я ставлю питання: чому в одних містах платять 2 тисячі гривень за гігакалорію тепла, а в інших — 1,3 тисячі гривень. Чому така різниця? Вона необ’єктивна і неадекватна» — сказав під час учорашнього засідання Кабінету Міністрів Прем’єр-міністр Володимир Гройсман та наголосив, що, за розрахунками уряду, об’єктивна ціна однієї гігакалорії тепла становить не більше 1400 гривень.

«Я змушу всіх комунальних баронів виконувати рішення уряду і дати людям чесну платіжку з економічно обґрунтованою ціною», — зазначив він та додав, що ініційована урядом програма «Чесна платіжка» дасть змогу встановити справедливі ціни на тепло і гарячу воду, сприятиме викоріненню будь-яких схем з обрахуванням тарифів та спонукатиме місцеву владу вкладати кошти в модернізацію підприємств теплокомуненерго.

Міністр юстиції Павло Петренко, який представляв це урядове рішення, зазначив, що найбільше звернень громадян щодо надання правової допомоги стосуються якраз обстоювання в судах права на справедливі комунальні платежі. «В чому ж головна причина того, що ціна на газ по всій країні для громадян одна, а ціна тепла і гарячої води кардинально відрізняється залежно від регіону? Ми з’ясували, що зараз економічно обґрунтована ціна за гігакалорію тепла становить 1400 гривень, але через безгосподарність, маніпуляції, та, можливо, умисел з боку місцевих постачальників, ціна зростає до понад дві тисяч гривень», — сказав він та навів приклади міста Сміли Черкаської області, де тариф встановлено на рівні 2300 гривень, та Чернівців — із тарифом у 1200 гривень. За словами П. Петренка, попередній аналіз ситуації свідчить, що переплачені за комунальні послуги кошти місцеві комунальні монополісти виводять до офшорів. Тому Міністерство юстиції пропонує оприлюднити перелік усіх теплопостачальників по країні з інформацією про їхніх власників, щоб українці бачили, хто конкретно залазить до них в кишеню.

«Оскільки постачальники тепла та гарячої води є місцевими монополістами, то уряд зобов’язаний ввести граничну, економічно обґрунтовану ціну на рівні 1400 гривень за гігакалорію», — сказав міністр та зауважив, що після цього власники умовної квартири у 45 квадратних метрів у місті Сміла за тепло платитимуть не 2741 гривню, а на 40 відсотків менше. Внаслідок цього рішення уряду в середньому по країні завищені місцевими постачальниками тарифи мають бути зменшені на 14 відсотків. Хоча, наприклад, у Кіровоградській області зменшення має становити 34%, у Волинській — 24%, Рівненській — 22%, Луганській — 21%, у Тернопільській і Чернігівській областях — майже 20%, у Києві — 13%.

Крім того, максимальний тариф за кубометр гарячої води для квартир, обладнаних рушникосушками, має становити 83 гривні та 75 гривень — у разі відсутності сушок.

П. Петренко також звернув увагу, що завищені тарифи на тепло та гарячу воду призводять до втрат держбюджету, адже через систему субсидій ці переплати зрештою потрапляють до постачальників послуг.

Щоправда, під час обговорення профільний віце-прем’єр Геннадій Зубко зауважив, що насправді це рішення може завдати збитків держбюджету, адже зрештою може статися, що різницю між граничною ціною та обґрунтованими тарифами буде змушена компенсувати держава. «По країні це може бути сім мільярдів гривень», — сказав він.

Міністр фінансів Оксана Маркарова у свою чергу зазначила, що запровадження цінових обмежень суперечить вимозі, що вони мають бути економічно обґрунтованими. «Якщо є зловживання, то це робота аудиторів та правоохоронних органів. А ми, як Кабінет Міністрів, можемо вносити зміни в методологію обрахунків, наприклад, заборонити понаднормові втрати та ухвалити ті рішення, які дадуть можливість прийти до обґрунтованих тарифів без втручання в економічний механізм», — сказала вона та підкреслила, що Мінфін не підтримує постанову, яка встановлює обмеження на тариф, бо це може спричинити додаткові видатки держбюджету, а також суперечить міжнародним зобов’язанням України.

У відповідь на ці слова міністра фінансів, прем’єр підкреслив: «У нас не було і немає ніяких міжнародних зобов’язань, пов’язаних із прикриттям тих, хто безальтернативно встановлює людям завищені ціни на тепло та гарячу воду». Водночас В. Гройсман підтримав ініціативу про проведення додаткового аудиту кожного теплокомуненерго на предмет обґрунтованості встановленої ними вартості тепла і гарячої води. «Проведіть аудит, і нехай потім кожен чиновник виходить на цю трибуну і доводить, що у нього все обґрунтовано, що немає втрат, і ніхто не виводить гроші в офшори», — сказав прем’єр та наголосив, що сьогодні на місцях є колосальні фінансові ресурси, тож місцева влада замість встановлювати фонтани та проводити різноманітні святкування, має вкладати гроші в модернізацію комунальної інфраструктури.