Крім того, вона вказує на найбільшу різницю в тривалості життя: жінки нині живуть у середньому 77 років, чоловіки — 67.

Три тижні, нещодавно проведені на Сардинії в Італії (на знімку), спонукали до певних роздумів. Середня тривалість життя там 81,9 року (жінки — 84,9 та чоловіки — 78,9). Сардинія — одна з так званих «синіх зон» — територій, де середня тривалість життя набагато більша, ніж в інших місцях. Серед сардинців разом з рюкюсцями (Японія) — найбільший відсоток людей у світі, яким понад 100 років.

Головні причини такого довголіття: генетичні особливості сардинців, спосіб життя, зокрема правильне харчування та соціальна структура. Однак, як на мене, у цій статистиці приховано чимало інших нюансів, які визначають наш вік на землі. Поговоримо лише про один із них — фізкультуру і здоровий спосіб життя. Скільки не агітуємо за користь рухатись, але, на жаль, долучається до нього відносно небагато людей. Хоча цю важливу для нашого здоров’я і довголіття справу народ навіть закарбував у прислів’ях та примовках: «Більше різних рухів — доживеш до онуків», «Пішки ходити — довго жити» та інших. Однак і народна мудрість масово не навернула нас до здорового способу життя. Через зневіру, байдужість до тривалості часу під сонцем?

У цьому радив би брати приклад з італійців. Відразу по приїзді звернув увагу на те, що повсюди старе і мале біжить чи йде у помірному темпі, їде на роликах, велосипедах. Зазвичай люди старшого віку гуртуються в групи і вирушають на пробіжку містом чи поза населеним пунктом. Нерідко можна побачити й аматорів північної чи скандинавської ходи.

На набережній у Кальярі на спеціально відведеній доріжці розкошують велосипедисти та й любителів покататися на роликах вистачає. А на пляжі хіба що в полудневу спеку безлюдно на майданчиках для пляжного волейболу чи тенісу: в інший час там нуртують цікаві спортивні баталії аматорського, але близького до професійного рівня. Звернув увагу також і на те, як чимало юнаків шкільного віку вправно жонглюють футбольним м’ячем. Інколи це жонглювання нагадує високе мистецтво, а не просто пляжну розвагу. М’яч — у кожній молодіжній компанії.

До речі, абсолютна більшість молодих людей — стрункі і підтягнуті. Як кажуть, неозброєним оком помітно, що активно займаються спортом. Із зайвою вагою — одиниці. На узбережжі моря літні люди постійно здійснюють піші прогулянки: і засмага, і великий плюс до самопочуття.

Крім того, італійці змістовно і з користю для здоров’я проводять вільний час. Не вживають міцних алкогольних напоїв, відвідують танцювальні гуртки, а потім демонструють гармонію рухів під час розваг. Двічі на тиждень ходять на репетиції, як у спортивну секцію. До речі, «заразилися» танцями і колишні наші земляки із Млинова. Тим приємніше було спостерігати за їхніми граціозними рухами.

У Млинові ми також маємо чудовий стадіон, пляж, модерну доріжку в сквері біля парку, тренажери ледь не на кожній вулиці, однак долучаються до систематичних занять фізкультурою одиниці. А в селах можуть і покепкувати над тими, хто, скажімо, бігає кроси. Якось один чоловік іронізував над сусідом: мовляв, у криницю прилаштував електродвигун для закачування води, а сам займається гантельною гімнастикою. На його думку, доцільніше крутити корбу замість гантелей.

Зрозуміло, що за кордоном чимало своїх проблем. І п’яниць, кажуть, там також вистачає, хоча не зустрів жодного. Мабуть, ходили різними дорогами. Але здоровий спосіб життя — це те, що варто запозичити, пропагувати і вкорінювати у нас. Кажу про це не тому, що помудрішав, бо колись і сам чарки не цурався. Хоча до спорту тягнувся завжди. Наголошую на цьому тому, що нікому не будуть зайвими десяток років на землі понад середню тривалість життя.

Млинів

Рівненської області.

Фотоетюд Оксани ЛУЦЕНКО.