За дві хвилини до відкриття виборчої дільниці у Варшаві — перших виборців зустрічають голова та заступник голови варшавської ДВК Олександр Пустовий (праворуч) та Володимир Ханас (ліворуч).

​Лідером перегонів стала партія «Слуга народу», якій свої голоси віддали 1490 виборців (35,20%). Далі йдуть: «Європейська cолідарність» — 1045 голосів (24,69%), «Голос» — 986 (23,29%) та «Партія Шарія» — 242 (5,71%). Решта політичних сил не подолали 5-відсотковий бар’єр.

Якщо говорити про активність наших співвітчизників у Польщі, то вона була прогнозовано нижчою порівняно з президентськими перегонами. До урн прийшло 
4 240 осіб, тоді як у ході другого туру президентських виборів тут проголосували 7 880 осіб.

Рекордсменкою за кількістю відданих голосів знову стала виборча дільниця у Варшаві. Загалом сюди прийшли 2383 виборці. Розклад політичних симпатій такий: «Слуга народу» — 844 голоси, «Європейська cолідарність» -580, «Голос» — 554, «Партія Шарія» — 133.

Прикметно, що у другій за активністю (943 осіб) виборчій дільниці, в Кракові, лідером перегонів стала «Європейська cолідарність» — 291 голос, яка, за даними ЦВК, перемогла по закордонному виборчому округу. Ще одна особливість цієї дільниці — те, що майже однакову кількість голосів набрали «Слуга народу» (252) та «Голос» (250). Замикає список «прохідних», як і на решті ДВК в Польщі, «Партія Шарія» (53 голоси).

Третьою за активністю — 589 виборців — була дільниця у Гданську, де «Слуга народу» здобула 275 голосів, «Європейська cолідарність» — 117, «Голос» — 93, «Партія Шарія» — 37.

Найнижчою, як і в ході президентської кампанії, була активність українських виборців у Любліні, де на дільницю прийшли лише 326 наших співгромадян. Розподіл голосів такий: «Слуга народу» — 119, «Голос» — 89 , «Європейська cолідарність» — 57, «Партія Шарія» — 19.

Голова варшавської ДВК Олександр Пустовий, який вже після початку недільного голосування у розмові з кореспондентом «Голосу України» прогнозував удвічі нижчу явку, в порівнянні з президентськими виборами, поділився з нами своїми роздумами щодо її причин. По-перше, канікулярний період, а значна частина зареєстрованих виборців, якщо не більшість, були студенти. Зараз студентів небагато, але вони помітно виділяються серед голосуючих сьогодні. По-друге, більшість наших співвітчизників, які працюють у Польщі, — сезонні робітники, відповідно місця їхньої роботи (як правило сільськогосподарські підприємства) знаходяться за межами міста. По-третє, дощ (у Варшаві в неділю дощило. — Авт.) також вплинув. По-четверте, неусвідомлення того, що у нас в країні парламентсько-президентська республіка, а не президентська — все-таки у підсвідомості людей є прагнення голосувати за конкретних людей, а не за партії, що спричинено також вірою «у добродія», який прийде і всі проблеми вирішить. 

На підтвердження слушності оцінок О. Пустового можна навести факт, що виборці, з якими спілкувався кореспондент «Голос України», запитували: «Чому не можуть голосувати за своїх кандидатів?» (маючи на увазі мажоритарників, які балотуються за місцем їхнього постійного проживання). Членам ДВК також неодноразово доводилось пояснювати, що в закордонному виборчому окрузі такої можливості немає, а голосування тут відбувається виключно за партійними списками.

Результати результатами, але не може не тривожити той факт, що абсолютна більшість українців, котрі перебувають в Польщі, а таких польські експерти нарахували понад 1 млн 270 тисяч (3,3% населення країни), не побажали зробити свого волевиявлення 21 липня. Про це свідчить хоча б загальна кількість зареєстрованих у дільничних виборчих комісіях (у Польщі їх всього 4 — в містах, де діють дипломатичні представництва нашої держави) 42 199 громадян, левова частка яких припадає на Варшаву — 19 404, далі йдуть Краків — 13 000, Гданськ — 5 326 та Люблін — 4 469.

Проте, нарікаючи на невисоку виборчу активність наших співгромадян, котрі з різних причин перебувають у Польщі, не слід забувати також, що у випадку появи бажання здійснити своє волевиявлення у значної їх частини реальні шанси віддати свої голоси мали б загалом до 10 000 осіб, оскільки пропускна спроможність кожної виборчої дільниці, якщо дотримуватись букви закону, становить лишень 2500 осіб.

Тож також у цьому контексті вартою уваги і підтримки є ініціатива українців Познані, котрі зареєстрували на сайті Президента України петицію щодо створення в цьому місті професійного консульства для обслуговування громадян України, котрі проживають у західній Польщі.

Варшава.

До речі

На закордонних виборчих дільницях, за результатами опрацювання 100 відсотків електронних протоколів, перемогла партія «Європейська солідарність», котра, як свідчать дані ЦВК, отримала 29,55% голосів. Другою стала партія «Слуга народу» — 28,13%, тре-тьою — «Голос» із результатом 19,67%. Решта партій набирають менше 5%: «Партія Шарія» — 4,41%, ВО «Свобода» — 4,25%, «Опозиційна платформа — За життя» — 3,60%, «Сила і честь» — 3,05%, «Батьківщина» — 2,01%. Інші партії отримали менш як 2% голосів виборців. Єдиним закордонним округом, де перемогла не «Європейська солідарність», «Слуга народу» чи «Голос», став округ в Естонії — там виграла «Опозиційна платформа —За життя». Українці, які живуть за кордоном, мали можливість проголосувати на 102 дільницях у 72 країнах. 

Фото автора.