Попри звернення Президента до Кабінету Міністрів та Верховної Ради з пропозицією відкласти запровадження ринку електроенергії він таки стартував із 1 липня, як це й передбачено законом. І хоч про реальні результати можна буде говорити лише на початку вересня, вже сьогодні можна констатувати: найголовнішим досягненням є те, що нова модель енергоринку працює. «Найголовнішим позитивним моментом запуску нової моделі ринку електроенергії є те, що енергосистема працює у штатному режимі, а споживачі не помітили погіршення якості надання послуг», — таку думку висловила голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко.

Та коли з цінами на електроенергію для населення поки що все зрозуміло, адже урядова постанова передбачає, що вони не зростатимуть до 31 грудня 2020 року, то промислові підприємства попри заяву прем’єра Володимира Гройсмана, що для комерційних споживачів також не повинно бути жодного зростання цін, переживають етап деякої турбулентності. «Ми всі необхідні рішення уряду з цього приводу прийняли, ринок почав функціонувати, і я знаю від комерційних споживачів, що ціна за багатьма позиціями не тільки не піднялася, а й упала», — сказав В. Гройсман через тиждень після запуску енергоринку.

Проте, як засвідчило обговорення цієї теми під час круглого столу «Запуск оптового ринку електричної енергії: перші результати та виклики», вже сьогодні виявлено деякі больові точки, які потрібно врегульовувати. Зокрема, поки що не зрозуміло, якою буде вартість електроенергії для комунальних підприємств після початку опалювального сезону та як подорожчає тепло і гаряча вода для населення. За словами віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка, у вартості водопостачання та водовідведення частка електроенергії становить до 35%, а в тарифі на тепло — 6%, тож із початком опалювального сезону у комунальних підприємств можуть виникнути проблеми з оплатою електроенергії, а для населення це означатиме збільшення тарифів. Урегулювати ситуацію може ухвалення вже новим парламентом законопроектів про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного постачання електричної енергії суб’єктам господарювання, що надають комунальні послуги, та коригування цін/тарифів на комунальні послуги (№ 9406), про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо забезпечення постачання електроенергії захищеним споживачам Донецької та Луганської областей (№ 10227) та про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг (№ 10228).

За оцінкою представника Президента у Кабінеті Міністрів Андрія Геруса, загалом зростання вартості електроенергії для кінцевого комерційного споживача становить 25%, що є найбільшим одноразовим зростанням за останні 25 років. А з урахуванням збільшення вартості електроенергії на 10% під час запровадження на початку року першого етапу енергоринку зростання становить усі 35%, що ніяк не корелюється зі світовими тенденціями до зниження вартості енергоресурсів. Тож виникає запитання, чому, наприклад, у сусідній Словаччині ціна на електроенергію нижча, ніж в Україні, хоча в нас порівняно нижчі екологічні збори та зарплати. Адже якщо зростання на 26,5% середньозваженого тарифу «Енергоатому» обґрунтовується тим, що раніше він продавав електроенергію за дуже низьким тарифом, то зростання на 16% тарифу в тепловій генерації дуже дискусійне, адже за останні півроку ціна вугілля знизилася майже на 50%. «Враховуючи, що вугілля становить 85% у собівартості електроенергії ТЕС, мало б відбутися значне зниження ціни на електроенергію, яку постачає теплова генерація», — зазначає А. Герус і застерігає, що вже восени зростання цін на електроенергію для промисловості відчують і громадяни. В цих умовах представник Президента у Кабінеті Міністрів вважає за необхідне внести зміни до закону про ринок електроенергії, щоб пом’якшити ситуацію.

Бо хоч за словами голови НКРЕКП О. Кривенко з 1 серпня цього року має відбутися зменшення вартості електроенергії для комерційних споживачів за рахунок того, що почнуть діяти нові тарифи на розподіл та передачу електроенергії, таким підприємствам, як Нікопольський чи Запорізький феросплавні заводи, це не дасть змоги подолати збитковість. Оскільки в собівартості продукції цих підприємств електроенергія становить понад 50%, то можливі збитки ЗФЗ оцінюються у 70 млн гривень на місяць, а НЗФ — понад 120 млн гривень. Враховуючи це, нині розглядається можливість запровадження окремих критеріїв роботи на енергоринку для підприємств із високою часткою електроенергії у собівартості продукції.
На початку липня НАК «Нафтогаз України» повідомив про зниження порівняно з червнем ціни на газ — на 648 гривень за тисячу кубометрів, або на 11,7%. Це вже друге зниження за два місяці, адже в червні вартість газу також впала на 436 гривень, або на 7,3% порівняно з травнем.

Водночас «Нафтогаз України» активно наповнює підземні сховища газу. Якщо на кінець червня в ПСГ уже було 13,5 мільярда кубометрів газу, то 22 липня голова НАК Андрій Коболєв повідомив, що запаси вже сягнули 15 млрд кубометрів. «Залишилося додати 5 млрд кубометрів. До кінця сезону закачки — 86 днів», — зазначив він. Зауважимо, що минулого року на цей період було накопичено трохи більше 12 млрд кубометрів, а загалом до початку опалювального сезону у ПСГ було 17 млрд кубометрів газу. Необхідність доведення запасів до 20 млрд кубометрів обумовлена неврегульованістю ситуації із «Газпромом» щодо продовження із початку наступного року транзиту газу через територію України, що може ускладнити проходження осінньо-зимового сезону.