З 9 серпня більшість готелів на морських курортах Болгарії почали працювати за зниженими цінами, що їх ще називають вересневими. Зазвичай власники готелів запроваджували їх лише наприкінці серпня чи навіть із середини вересня, коли кількість туристів поступово зменшується.
Але цього року наплив закордонних гостей був помітно нижчий, ніж у минулі роки. Тому для залучення відпочивальників із власної країни, які воліли їхати на море до Греції чи Туреччини, болгарські готелі й пішли на цей крок. Як пояснила в інтерв’ю газеті «Монітор» виконавчий директор Національної ради з туризму Поліна Карастоянова, зараз пропонуються ціни, з якими власники готелів хочуть закінчити сезон без серйозних збитків І додала, що навряд чи в сусідніх країнах наприкінці першої декади серпня є такі низькі ціни. За її твердженням, на цей момент надійшло вже багато заявок щодо відпочинку на чорноморських курортах Болгарії.
Як повідомив керівник Інституту аналізів і оцінок у туризмі Румен Драганов, кількість закордонних туристів улітку скоротилася на три відсотки порівняно з минулим роком. Але рішуче спростував усі твердження про те, що нинішній туристичний сезон провальний. За його словами, у травні й червні відвідування туристів знизилося через погану погоду в Болгарії. Але потім становище змінилося. Приємне липневе тепло на Чорноморському узбережжі привабило чимало гостей, а пік, за його словами, припав на 3 серпня, коли було заповнено 88 відсотків місць у готелях на морі. Правда, за весь сезон (до 8 серпня) їх заповнюваність становила лише 68 відсотків, що й підштовхнуло власників, не чекаючи вересня, знизити ціни на проживання. Він додав, що болгари залишаються найбажанішими й найплатоспроможнішими туристами.
Хоча стосовно платоспроможності з представником Інституту аналізів і оцінок у туризмі можна посперечатися. Адже не даремно в «найсильніший сезон» болгари на відпочинок дружно їхали до сусідніх Греції і Туреччини. Ціни на проживання там були дещо нижчі, а обслуговування значно вище.
Наприклад, у Греції майже всі готелі надають безплатно шезлонги й парасольки, а в Болгарії плату за їх денну оренду підвищили настільки, що не кожний місцевий житель міг собі це дозволити. Болгари навіть жартували, що парасолька від сонця на деяких пляжах країни за день заробляє більше, ніж рядовий трудяга. А разом із шезлонгом він може вважатися найбагатшим у країні. Наприклад, концесіонери пляжу на курорті Св. Константин і Єлена пропонували відпочинок під парасолькою і шезлонгом за 20 євро, а в пляжний туалет впускали за 1 євро. Така ціна була під силу лише невеликій групі німецьких і російських туристів, а решта, як бідні родичі, розстеляли рушники під власними парасольками, придбаними в найближчих крамницях лише за 4 євро, і не на день, а назавжди.
На всю країну набув розголосу випадок, коли за відпочинок на одному з пляжів пересічному болгаринуі виставили рахунок в 17,5 євро. Обурювалася вся країна, але концесіонери зберігали спокій і пояснили, що така їхня політика для отримання більшого прибутку. Повністю приборкати жадібність людей, котрі заробляють на тіні, в Болгарії так і не змогли… Тому це й вплинуло на вибір місця для відпочинку болгарами. А місцеві готелі були порожні.
