Аби її розглянули, необхідно, щоб вона набрала на свою підтримку 25 тисяч голосів.

Минулого року до нас ввезли 130 тисяч тонн секонд-хенду — по три кілограми на кожного українця. За цим показником ми «поступилися» тільки Пакистану, Малайзії та Кенії, а лише трохи менше, ніж до нас, ввезли в Камерун і Росію. У 2017-му ми перебували на непочесному третьому місці, «пропустивши вперед» лише Пакистан і Малайзію. Загалом щороку до нас прибуває не менше 100 тисяч тонн уживаного одягу та взуття.

Секонд-хенд завдає значних втрат економіці країни, не даючи змоги нашим підприємствам збільшувати обсяги виробництва. Як наслідок, у взуттєвій галузі втрачено 20 тисяч робочих місць, у швейній та текстильній — 45 тисяч! Опосередковані збитки може підрахувати кожен читач. У легкій промисловості (працює 90 тисяч спеціалістів) кожен фахівець відраховує у бюджети різних рівнів по три тисячі гривень на місяць.

— Секондхендерів часто захищають: вони, мовляв, привозять збіднілим українцям якісний, але дуже дешевий одяг, — розмірковує голова правління Ліги «Укршкірвзуттяпром» Олександр Бородиня. — Логіка власників цього бізнесу проста: спочатку забрали у людей роботу, зарплату і пенсії, зробили бідними, а тепер — можна заробляти на зубожілості народу! А бізнес цей дуже вигідний! На кордоні митна вартість пари ношеного дитячого взуття з податками становить приблизно десять грн. А на базарі — 100—400 грн. До 4000% зростання доходу! Оборот від реалізації ношеного взуття — майже 6 млрд грн на рік, а одягу — понад 60 млрд грн! Це майже стільки ж, скільки ми витрачаємо на армію! А скільки податків надходить від реалізації вживаного одягу?.. По 200 гривень на місяць з однієї торговельної точки?

У 2010—2011 роках уряд планував заборонити секонд-хенд. Однак мітинги протесту секондхендерів і протести деяких наших грантожерських організацій змусили уряд Азарова підняти руки вгору. Подальші звернення з проханням навести лад у цій сфері результату не дали. Тепер за справу взялися громадські діячі. Петицію на сайті Президента України може підписати кожен, хто вважає це за необхідне.