Святослав Вакарчук.
 


У центрі — Олег Дунда.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут

Верховна Рада ухвалила в першому читанні президентський законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (№ 1031).

Представник Президента в Конституційному Суді Федір Веніславський нагадав, що КС визнав неконституційною норму Кримінального кодексу про незаконне збагачення. «Це рішення мало шквал критики і призвело до припинення дуже багатьох проваджень за незаконне збагачення», — зазначив він. У зв’язку з цим в Цивільному кодексі України пропонується передбачити окремі підстави припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межу вартості таких активів.

Кримінальний кодекс України мають доповнити положеннями, що встановлюють кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких перевищує п’ятнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і перевищує її законні доходи.

Ірина Фріз («Європейська солідарність»), представляючи альтернативний законопроект, наголосила, що у ньому пропонується викласти статтю про незаконне збагачення у редакції, за якою визнається кримінально карним набуття активів, розмір яких перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. «Різниця між законопроектами в одному — сумі, яка встановлюється як привід для кримінальної відповідальності, а не передбачає лише конфіскацію майна», — наголосила, представляючи ще один альтернативний законопроект, Олександра Устінова («Голос»). За її словами, президентський законопроект передбачає, що до порогу в майже 15 мільйонів гривень накрадене можуть максимум конфіскувати, а посадити корупціонера не зможуть. А це означає, що більшість корупціонерів не підпадуть під кримінальну відповідальність. «Я продивилася всі справи НАБУ. Їх було 65 за статтею про незаконне збагачення. Лише 15 з них підпадають під ту суму, яку нам пропонують підтримати в проекті № 1031. Решта автоматично отримають амністію. Це не можна назвати криміналізацією за незаконне збагачення. Це можна назвати амністією корупціонерів. Ми пропонуємо опустити цей поріг до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів, або майже трьох мільйонів гривень», — сказала вона.

Під час обговорення народні депутати наголошували, що президентський проект закону можна ухвалювати лише в першому читанні з тим, щоб під час другого читання можна опустити поріг незаконного збагачення.

Зрештою, ухвалення законопроекту в першому читанні підтримали 316 народних депутатів.

А от проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю (№ 1047) парламентарії ухвалили за основу та в цілому (331 «за»).

Також Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому з техніко-юридичними правками проект закону про внесення зміни до Закону «Про приватизацію державного і комунального майна», яким із нього вилучається стаття 9 «Контрольні комісії з питань приватизації», у якій визначено статус Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.

Країна стане інвестиційно привабливішою

У першому читанні народні депутати ухвалили проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні». Як зауважила доповідач Олена Шуляк («Слуга народу»), сьогодні наша країна попри колосальний потенціал програє боротьбу за залучення інвестиційних коштів європейським сусідам. «Звісно, війна та окуповані території не додають нам балів у цих змаганнях. Але ми повинні робити в десятки разів більше, щоб наша країна була інвестиційно привабливою. І законопроект № 1059, визнаний Президентом як невідкладний, демонструє перші кроки, які сприйматимуться зовнішніми і внутрішніми інвесторами як позитивний сигнал. Він спрямований на захист прав акціонерів, забезпечення виконання договірних зобов’язань, сферу правосуддя та будівництва», — сказала вона. Зокрема, ці зміни скасовують так званий пайовий внесок, який називають податком на інвестиції.

У свою чергу Степан Кубів («ЄС») зауважив, що цей законопроект було розроблено Мінекономрозвитку та подано до Верховної Ради минулого скликання, а нинішнє Мінекономрозвитку погодило подання проекту під новим номером. За словами С. Кубіва, документом вносяться зміни до п’яти кодексів України і декількох законів. «Законопроект є абсолютно позитивний», — наголосив він, але в цілому його ухвалювати не можна через велику кількість зауважень Головного науково-експертного управління.

Щоб швидкими змінами не зруйнувати парламентаризм

На початку ранкового засідання народні депутати виступили із заявами та оголошеннями.

Пригадавши події шестирічної давності, Вікторія Сюмар («ЄС») зауважила, що тоді на Майдані люди протестували проти двох принципових речей: згортання євроатлантичного курсу та проти узурпації влади Януковичем. Сьогодні, за її словами, процеси, які відбуваються у сфері європейської, а особливо євроатлантичної інтеграції, насторожують. «Ми чуємо від віце-прем’єра з питань європейської інтеграції, що Україна не наполягатиме на отриманні Плану дій членства в НАТО. Це означає, певною мірою, згортання євроатлантичної інтеграції України», — сказала вона та підкреслила, що НАТО для України — це не просто безпековий блок чи якась далека перспектива, а єдиний спосіб гарантувати безпеку кожному українцеві від зазіхань агресора, який анексував та окупував частину української території. «Якщо сьогодні ми відійдемо від співпраці з НАТО, відмовимось від отримання ПДЧ — це означатиме, що Україна знову готова потрапити до сфери впливу Росії», — наголосила народний депутат.

В. Сюмар також зауважила, що за останні п’ять років було створено систему стримувань і противаг на кожній владній ланці — і всі ці реформи були узгоджені як з ЄС, так і з НАТО та міжнародними партнерами. «Сьогодні ця система руйнується. І найгірше те, що руйнується система парламентаризму», — наголосила вона.

Іван Крулько («Батьківщина») наголосив, що український парламент завжди залишався острівцем стабільності і розв’язав не одну політичну кризу. «Парламентаризм — це те, на чому базується українська держава. Тому коли сьогодні ми говоримо про дуже швидкі зміни, а «Батьківщина» підтримує швидкі зміни, але цією швидкістю ми не маємо знищити парламентаризм», — зауважив він і повідомив, що «Батьківщина» підготувала законопроект про зміни до Регламенту: «Закликаю президію, усі фракції зібрати робочу групу і серйозно про це поговорити. Бо коли народний депутат залишиться без будь-яких прав у сесійній залі, навіть виступити по поправці до законопроекту не зможе, тоді в ключовий момент історії України, а він може настати, не буде кому стати на захист української держави».

Святослав Вакарчук («Голос») наголосив, що досі не зрозуміло, якою є стратегія нової виконавчої влади щодо нашої міжнародної політики і насамперед наших відносин з країною-агресором. Він закликав провести закрите засідання профільного комітету за участі віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції, міністра закордонних справ, представника Офісу Президента, який опікується цими питаннями, а також усіх членів делегації в ПАРЄ, щоб обговорити ці питання та виробити спільну позицію.
Софія Федина («ЄС») закликала парламент засудити незаконні вибори в Криму: «Ці вибори засудили цивілізовані держави світу на чолі з ЄС, США, які водночас підтвердили підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Ці вибори порушують Конституцію і законодавство України та основоположні норми міжнародного права». За її словами, питання Криму має порушуватися на кожних переговорах, оскільки боротьба за Крим — це є боротьба за Україну.

За пропозицією Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова народні депутати вирішили працювати до вичерпання питань порядку денного.