Наповнення державної скарбниці фінансовими коштами — дуже важливе завдання для багатьох країн. Уряди й парламенти разом із політиками та економістами постійно шукають нових джерел поповнення бюджету й часом висувають геть неймовірні ідеї із вилучення «зайвих» грошей у населення або приватних фірм.

«Чи не оподаткувати  нам і чайові»

У зв’язку з постійним підвищенням зарплат і пенсій у Румунії державна скарбниця відчула нестачу коштів. У міністерстві фінансів замислилися: «А чи оподаткувати нам і чайові, які залишають у ресторанах, а часом і в готелях іноземні туристи?» Різні асоціації, що об’єднують власників цих закладів, підтримали ідею, сподіваючись на те, що частина надходжень від чайових повернеться їхнім отримувачам, але вже у вигляді твердої зарплати. А отже, туристична галузь із настанням так званого «високого» літнього сезону не відчуватиме дефіциту кадрів.

Але румунські ЗМІ нагадали експертам міністерства фінансів, що не вони є авторами цієї ідеї. Впровадження її в життя вже обговорювалося в уряді на початку 2015 року. З його надр спішно вийшло розпорядження, що зобов’язувало всіх власників закладів, де відвідувачі залишають чайові, реєструвати їх у фінансових звітах. Із усієї цієї суми 16 відсотків необхідно було відраховувати державі у вигляді нового податку. До справи підійшли формально, вирішивши, що кожний гість готелю і відвідувач ресторану повинен в обов’язковому порядку добровільно залишати обслуговуючому персоналу у вигляді винагороди 10 відсотків від виставленого рахунка. І не зважили на те, що не всім людям подобається пропонований рівень обслуговування (повільність і нечемне ставлення офіціантів, невчасно прибраний у готелі номер) і не кожен залишав їм бакшиш. Та, й, чесно кажучи, обслуговуючий персонал втратив інтерес до прояву ввічливості й чемності, що могло спричинити зниження туристичного потоку до країни з-за кордону. Румунам також не сподобалося, що їх змушують за порожнім столом у ресторані чекати на офіціантів, дивитися на їхні похмурі обличчя, а потім повертатися в неохайний готельний номер. За кілька тижнів уряду довелося скасовувати своє непродумане рішення. Обґрунтували це тим, що податкова служба не може встановити належний контроль над одержанням надходжень від чайових.

І ось тепер в уряді вирішили реанімувати стару ідею. І навіть мають намір зобов’язати отримувачів бакшишу вже у вересні цього року починати ділитися ним з офіційними владою. Однак експерти сумніваються, що у фіскальному відомстві країни винайшли щось нове в системі обліку чайових, і застерігають уряд від прийняття чергового непродуманого рішення.

Турист має платити за знайомство з пам’ятками країни

А в Чорногорії вирішили поглиблювати отримання коштів від дедалі нових податків зі своїх і закордонних туристів. З них почали брати гроші за туристичну прогулянку старовинними вулицями Будви. Досвід був вдалий — гроші до міської скарбниці потекли безперервним потоком, бо, приїхавши відпочивати в це місто на узбережжі Адріатичного моря, жоден турист не пошкодує пару євро для знайомства з його екзотикою, відомою усьому світові. Й надихнув правлячу в країні Демократичну партію соціалістів на пропозицію про його застосування і в інших місцях узбережжя.

Соціалісти вважають, що владі необхідно запровадити екскурсійний збір з туристів за відвідування міста Пераста — одного з наймальовничіших на березі знаменитої Бока-Которської бухти. Обґрунтували вони це тим, що Пераст не менше Будви потребує «турботи й уваги» для «створення сталої основи з розвитку місцевої інфраструктури й поліпшення умов життя городян. Раніше тут, як і в Будві, перекрили центральну частину міста й встановили таксу в один євро для знайомства з ратушею та іншими залишками старовини. За перші сім місяців цього року центр Пераста з екскурсійною метою відвідали 305 тисяч осіб у складі туристичних груп. І до кінця року очікується, що кількість допитливих гостей зросте до 550 тисяч. Тільки при зборі в євро з людини (для туристичних груп, починаючи від п’яти осіб) очікується надходження до міської скарбниці в розмірі 550 тисяч євро. Сюди слід додати й збір грошей з індивідуальних туристів. Вийде непогана сума. А якщо зробити платним вхід не тільки в центр, а й у місто загалом, то вона подвоїться чи потроїться, зазначили економісти Демократичної партії соціалістів.

На запитання: «Що буде, якщо туристичні групи обминатимуть Пераст і відвідуватимуть інші містечка Бока-Которської бухти, які забудовувалися в старовину за одним принципом й дуже схожі одне на одне?» демократи-соціалісти не знайшли поки що відповіді. Можливо, їм треба було звернути увагу на

 ...сумний досвід Греції

Тут цього року відзначено спад приїзду до країни найактивніших і наймасовіших туристів з Німеччини. На думку грецьких економістів, їх відлякнули туристичні збори, що зростають. А німці вміють рахувати свої гроші, зароблені непосильною працею, і тому одразу переорієнтувалися на Туреччину та Єгипет, де не захоплюються запровадженням нових податків на туристичну галузь. Так, за повідомленням грецьких ЗМІ, резервування туристами з Німеччини готелів на острові Крит знизилося в липні цього року на шість відсотків порівняно з тим самим місяцем минулого року, а на острові Родос — на п’ять. Незначний спад туристичного потоку з Німеччини спостерігається і в інших курортних місцях. Економісти нагадують, що в 2018-му Грецію відвідали 4,38 мільйона туристів з Німеччини. Вони загалом залишили в країні 2,962 мільярда євро. А тепер через захоплення урядом введенням нових податків для туристичної галузі країна недорахується декількох мільйонів прямих і непрямих доходів.

Це добре зрозуміли в новому уряді Греції, який робить ставку на п’ять конкретних реформ, а не на запровадження нових податків. ЗМІ Греції зазначили, що в список екстрених заходів із залучення додаткових надходжень до бюджету включено: продовження приватизації  міжнародного аеропорту Афін, приватизація державної компанії Hellenic Petroleum, реструктуризація фінансово проблемних енергетичних компаній, пошук вирішення проблеми непрацюючих кредитів, реалізація інвестиційних завдань з так званого проекту Еллініко, що передбачає створення на території колишнього аеропорту Афін міського культурно-дозвільного парку зі створенням зеленої зони й відкриттям нових казино. Тобто, в Афінах розгорнеться одна з наймасштабніших будов, які колись велися в департаменті Аттика за останні десятиліття. У результаті грецька столиця має отримати свій Лас-Вегас, звідки й потечуть прибутки до скарбниці держави.

Фото: 123rf.com