Учора у Національному заповіднику «Софія Київська» розпочалася Міжнародна науково-практична конференція «Софійські читання», присвячена 85-річчю заповідника та 90-літтю музею «Кирилівська церква». 

На порядку денному форуму — проблеми культурної політики, дослідження архітектурних і сакральних мистецьких скарбів, пам’яткоохоронна і реставраційна діяльність. Учасників конференції, до роботи якої долучилися відомі учені і митці — директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України Георгій Папакін, заступник міністра освіти Максим Стріха, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАНУ, професор історії культури Українського вільного університету у Мюнхені Дмитро Степовик, доктор історичних наук Надія Нікітенко, доктор культурології Руслана Демчук, художник-реставратор Лев Скоп, заслужений архітектор України Віталій Отченашенко, чекають оглядові екскурсії Софійським собором, Кирилівською церквою і Золотими воротами а також — «Анна Ярославна: екскурс в історію».

Дмитро Степовик наголошує, що Софія Київська впродовж століть була головною святинею Русі-України. Собор, який, на думку багатьох дослідників, заклав ще хреститель нашої держави київський князь Володимир, а його син Ярослав Мудрий завершив батькову справу (літописи датують початок будівництва і 1017 р., і 1037 р.), став головним храмом держави, її духовним, політичним та культурним центром. У Софії здійснювалися посадження на престол, проводилися церковні собори, укладалися політичні угоди. На площі перед собором зустрічали іноземних послів, збирали віче.

У 1990 році собор разом із комплексом монастирських споруд на його подвір’ї занесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Цьогоріч археологи виявили неподалік входу до собору залишки споруди XII ст. Її призначення поки що не визначено. Можливо, це був оригінальний вхід до храму Святої Софії, монастирська будівля чи трапезна. Дослідники відкрили частину стіни та підпірного стовпа, знайшли фрагменти плінфи з княжим знаком — двозубом, підвісну печатку візантійського чиновника, срібну копійку часів Петра I, шматочки смальти.

Мета конференції, яка відбувається 20 і 21 вересня, — ознайомити наукову спільноту з результатами нових досліджень та напрацювати алгоритм збереження всесвітньо відомої пам’ятки архітектури і мистецтва, якій загрожують забудова в охоронній зоні та біозабруднення.

У рамках конференції у соборі відкрилася виставка «Раритети з бібліотеки Софії Київської XVІ—XVIII ст.», на якій представлені стародруки, рукописи, царські й патріарші грамоти. Зокрема, привілей польського короля Сигізмунда Першого київському митрополиту Йосифу Другому на підтвердження прав Православної церкви — документ від 2 липня 1511 року, написаний староукраїнською мовою. Як зазначила генеральний директор заповідника Неля Куковальська, всі документи на виставці оригінальні.