Парламент і далі працює у прискореному законотворчому темпі, який журналісти вже охрестили «турборежимом». Нерідко за підсумками голосування на електронному табло висвітлюється цифра у понад 300 голосів. Проте з’являються і перші політичні тертя.
Відзначимо резонансні та найяскравіші законопроекти, які розглядав минулого пленарного тижня парламент. Зокрема, схвалено закон про реформу органів прокуратури (№ 1032). Відповідно до законопроекту, Генеральна прокуратура стане Офісом Генерального прокурора. А Військова прокуратура і Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ліквідуються. Національна академія прокуратури України перетвориться на Тренінговий центр. Порядок атестації прокурорів визначатиме Генпрокурор.
Перед призначенням на посаду та чинні прокурори мають пройти спеціальну перевірку. Чинних прокурорів і слідчих зможуть перевести до Офісу Генпрокурора, обласних і окружних прокуратур тільки після успішного проходження ними атестації. Водночас атестація не стосуватиметься Генпрокурора та його заступників (призначених на посади з 30 серпня 2019 року) і прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). У перехідний етап — до 1 вересня 2021-го — Генпрокурор матиме тимчасове право затверджувати порядок добору на зайняття вакантної посади прокурора. Генпрокурора також наділено повноваженнями затверджувати стратегію розвитку прокуратури, положення про систему оцінювання якості роботи прокурорів і порядок вимірювання та регулювання навантаження на прокурорів. Місцеві прокуратури стануть окружними. Їх перелік та територіальну юрисдикцію визначить Генпрокурор. В обласних прокуратурах утворять підрозділи — управління та відділи. На обласних прокурорів очікуватиме підвищення зарплати — їх посадові оклади наразі становлять 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (28,8 тис. грн), а з 2021 року — зростуть до 20 (38,42 тис. грн), з 2022-го — до 25 (48 тис. грн). Посадові оклади інших прокурорів встановлюватимуть із певним коефіцієнтом. Загальна кількість працівників органів прокуратури зменшиться із 15 до 10 тисяч осіб.
У сфері антикорупційної політики схвалено у цілому зміни до Закону «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо початку роботи суду) № 1025, згідно з яким до Вищого антикорупційного суду буде передано тільки ті справи, які вели НАБУ і САП. За словами голови антикорупційного комітету Верховної Ради України Анастасії Красносільської, законопроект дасть змогу Антикорупційному суду сфокусуватися виключно на справах високопосадової ТОП-корупції. «Без цього законопроекту Антикорупційний суд буде заблоковано тисячами дрібних справ, і люди просто не отримають справедливості, на яку вони чекають понад п’ять років», — сказала Красносільська.
У цілому прийнято законопроект щодо перезавантаження влади (№ 1066) — який регулює діяльність державної служби, призначення та звільнення з посад держслужбовців. Цю процедуру пропонують дещо спростити. Як пояснив доповідач — перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко, при підготовці до другого читання збережено соціальний захист державних службовців (у проекті залишено, що на них розповсюджується дія Кодексу законів про працю і соціальні гарантії, лікарняні, відпустки, відпускні). Врегульовано й залучення на держслужбу за контрактом для реалізації конкретних проектів — таких працівників може бути до 7%, приблизно 15 тисяч осіб. У законопроекті залишено існування Комісії з питань вищого корпусу державної служби, але вона тепер рекомендуватиме до призначення на посаду не одного і не трьох найбільш рейтингових кандидатів на посаду, а п’ятьох.
Схвалено низку економічних законопроектів. Зокрема — закон про фінансову реструктуризацію (№ 1070). Як зауважив голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев, законом передбачається спрощення процедури фінансової реструктуризації. «Фінансова реструктуризація — це певна процедура, в межах якої боржник може реструктуризувати свої борги перед тими чи іншими кредитними фінансовими установами», — пояснив Д. Гетманцев.
Прийнятим у цілому проектом закону № 1076 змінено процедуру публічних закупівель. За словами заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Роксолани Підласої, передбачається зниження порогу закупівель до 50 тис. грн та запровадження обов’язкового звітування в системі ProZorro про всі закупівлі (від 0 гривень). А також запровадження персональної відповідальності керівника бюджетної організації за порушення законодавства в сфері закупівель. За словами депутата, законопроект дасть змогу боротися із закупівлями за завищеними цінами і корупцією в закупівлях — коли переможцями тендера стають лише «свої» компанії.
Також парламент декриміналізував фіктивне підприємництво, ухваливши у цілому відповідний законопроект № 1080. Із Кримінального кодексу вилучено статтю 205 «Фіктивне підприємництво», яка передбачає штрафи до 85 тис. грн. Водночас підвищено суми ухилення від сплати податків, за умови несплати яких можна притягнути до відповідальності відповідно до ст. 212 ККУ. За ухилення від сплати податків у значних розмірах (1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 960,5 тис. грн) пропонується карати штрафом у 2 млн 881,5 тис. грн. У великих розмірах (3000 н. м., 2 млн 881,5 тис. грн) — штраф 4 млн 802,5 тис. грн. В особливо великих розмірах (5000 н. м., 4 млн 802,5 тис. грн) — штраф 6 млн 723,5 тис. грн. При доопрацюванні законопроекту до другого читання депутати посилили відповідальність за ухилення від сплати податків — із 17—34 тис. грн до 51—85 тис. грн, та до 85—119 тис. грн (при особливо великих розмірах).
Велику дискусію у парламенті викликав розгляд у першому читанні змін до закону про Національну раду з питань телебачення та радіомовлення (№ 2036) щодо призначення парламентом та продовження повноважень члена Нацради. Ухваленим за основу законопроектом передбачається, що після завершення п’ятирічного терміну повноважень члена Нацради він виконуватиме повноваження до дня призначення нового члена Нацради (за винятком дострокового припинення повноважень). Парламент має голосувати за призначення нових членів Нацради «пакетом». Це викликало хвилю критики з боку представників фракцій, котрі називають себе опозиційними, зокрема фракцій «Європейської солідарності» та «Опозиційної платформи — За життя», котрі вважають, що це може призвести до політичної заангажованості Нацради та зумисного затягування із призначеннями її нового складу.
У п’ятницю, 20 вересня, у Верховній Раді відбулося представлення проекту закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (№ 2000), котрий доповіла міністр фінансів Оксана Маркарова. Цей документ було розроблено новим урядом за дуже короткий період — із 29 серпня. Представлення бюджету відбулося до презентації урядом своєї програми дій та її затвердження. Водночас, за словами О. Маркарової, проект державного кошторису України базується на макроекономічних розрахунках і показниках, закладених ще попереднім урядом. «Він повністю збалансований. Наша мета — максимально прискорити економічне зростання, а по-друге, і це найголовніше, — максимально прискорити перехід цього зростання в зростання добробуту наших людей», — наголосила міністр Маркарова. Це — ще не фінальний варіант бюджету, і його, звісно, буде доопрацьовано.
А ось і перші тертя та складнощі із проходженням президентських законодавчих ініціатив — навіть у досі одностайній пропрезидентській фракції «Слуга народу», котрій уперше в історії вітчизняного парламентаризму вдалося утворити у Верховній Раді дев’ятого скликання монобільшість. Зокрема, вже другий тиждень поспіль у «зеленій» фракції шукають компроміс щодо закону про імперативний мандат — позбавлення депутатів мандата за порушення та перехід до іншої фракції. Хоча документ внесено до парламенту главою держави як невідкладний, а запровадження імперативного мандата було однією з передвиборчих обіцянок Президента Володимира Зеленського, законопроект вирішено відправити на доопрацювання. Документ передбачає: якщо депутат вирішить залишити лави фракції тієї політичної сили, від якої потрапив до парламенту, він втратить мандат. І йдеться не лише про «списочників», а й мажоритарників. Так само втратить мандат і депутат, якщо він обирався від певної політичної сили, але не увійшов до складу її фракції. Застереження висловила і представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді Ірина Верещук: «Ще немає єдиної думки щодо законопроекту. На мою думку, це обмежуватиме права депутатів-мажоритарників, хоча я є списочником».
Без одностайності у сесійній залі було відправлено на повторне друге читання президентський проект змін до Кримінального процесуального кодексу України (№ 1009), який у тому числі врегульовує терміни досудових розслідувань і процедуру обшуків у народних депутатів. Каменем спотикання стали і правки щодо можливості прослуховувати нардепів без згоди Верховної Ради та рішення суду.
Під час розгляду законопроекту головуючому довелося оголошувати перерву для проведення консультацій. Дмитро Разумков двічі зупиняв процес голосування на останніх секундах, і одного разу на табло висвітилася цифра «196» (тоді як для ухвалення рішення потрібно принаймні 226 голосів депутатів). Однак оскільки голосування було зупинено, 242 голосами парламентарії підтримали ініціативу відправити документ на доопрацювання — на повторне друге читання. Ухвалений у першому читанні варіант дозволяв проводити обшуки у депутатів без згоди Верховної Ради. А при опрацюванні до другого читання норма змінилася, і в законопроекті вже передбачалось погодження негласних слідчих дій із Генпрокурором: «Обшук чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, якщо Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов’язки, погоджено вчинення такої дії і якщо іншими способами одержати інформацію неможливо». Також із законопроекту вилучили норму, згідно з якою слідчий суддя міг отримати право не визначати розмір застави у провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого корупційного злочину. А досудове розслідування має бути завершено протягом місяця з дня повідомлення особі про підозру у скоєнні кримінального проступку; протягом двох місяців — у скоєнні злочину. Строк досудового розслідування може бути подовжено не більш як на два місяці (при скоєнні кримінального проступку), при скоєнні нетяжкого злочину — до 6 місяців, тяжкого або особливо тяжкого злочину — до одного року. Окрім того, законопроект пропонує скасувати можливість оскаржити повідомлення про підозру.
Поки що не підтриманий парламентом законопроект також містить норму, що надає Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) і Державному бюро розслідувань (ДБР) право самостійно здійснювати прослуховування чиновників, так звану прослушку.
Окрім того, Верховна Рада впродовж пленарного тижня ухвалила в цілому законопроект, який скасовує ліцензування у сфері телекомунікацій, ратифікувала угоди зі Швейцарією та Туреччиною про уникнення подвійного оподаткування, ухвалила за основу законопроект, який зобов’язує розкрити структуру власності провайдера ефірного мовлення «Зеонбуд», котрий наразі є монополістом (№ 2035), ухвалила євроінтеграційні закони — щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів (№ 1062), про радіаційну безпеку (№ 1084) із дискусійною поправкою, якою вносяться зміни до Закону «Про ринок електричної енергії», що скасовують обмеження, відповідно до якого всю електроенергію, яку імпортують із держав — не членів Енергетичного співтовариства, можна продавати виключно на ринку «на добу наперед» та «балансуючому ринку». А також призначила головою Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, керівником апарату Верховної Ради України — В’ячеслава Штучного.
