У вересні новий Кабінет Міністрів зосередив свою увагу на вирішенні організаційних і кадрових питань, а також підготовці низки законопроектів, найважливішим з яких є проект Держбюджету на 2020-й. «Відповідно до законодавства уряд мав затвердити та передати до Верховної Ради проект закону про Держбюджет на наступний рік до 15 вересня, і ми це зробили», — зазначив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, зауваживши, що цей документ поки що базується на показниках, які були розраховані ще навесні 2019-го, і не враховує більшості планованих реформ, оскільки їх ще має схвалити парламент. Прем’єр очікує, що в період між першим і другим читанням Верховна Рада ухвалить необхідні законопроекти, а також затвердить Програму дій уряду, і ці рішення буде враховано в поданому на друге читання проекті бюджету-2020.

Водночас поданий проект Держбюджету-2020 уже передбачає зменшення його дефіциту. «Наша середньострокова мета — вийти на певному етапі на бездефіцитний бюджет, щоб видатки дорівнювали тому, що наша держава заробляє», — сказав О. Гончарук, підкресливши при цьому, що уряд не має наміру підвищувати податки, а навпаки — прагнутиме послідовно зменшувати частку грошей, які держава збирає за рахунок податків та перерозподіляє через бюджет. «Ми хочемо, щоб держави в економіці ставало менше. Цей тренд уже можна побачити у поданому проекті бюджету, але сподіваємося, що до 2 листопада ми продемонструємо це більш яскраво», — зазначив глава уряду.

Також у поданому на перше читання проекті бюджету-2020 помітні зміни підходів до держпідтримки агросектору. Замість дотувати великі агрохолдинги, уряд із прицілом на запровадження ринку землі хоче компенсувати відсоткові ставки по кредитах для фермерів, щоб вони могли взяти участь у купівлі земельних ділянок.

За словами міністра фінансів Оксани Маркарової, чи не вперше разом із проектом бюджету до Верховної Ради не вносяться зміни до Податкового кодексу. «Всі доходи, які враховані в цьому бюджеті, базуються виключно на сьогоднішніх доходах і на сьогоднішніх ставках», — сказала вона та підкреслила: доходи та видатки є збалансованими та реалістичними, тож уряд ставить амбітне завдання щодо зменшення дефіциту бюджету до 2,09% ВВП. Збільшення доходів також має забезпечити ухвалення законопроектів про легалізацію грального бізнесу і видобутку бурштину, а також запровадження ринку землі. Ці законопроекти відповідно до указу Президента про невідкладні заходи щодо забезпечення економічного зростання, стимулювання розвитку регіонів та запобігання корупції Кабінет Міністрів має внести на розгляд парламенту до 1 жовтня цього року.

Ще одна важлива тема — початок переговорів із Російською Федерацією щодо продовження транзиту газу через українську газотранспортну систему. Саме напередодні цих переговорів Кабінет Міністрів ухвалив рішення про завершення відділення транспортування природного газу від його видобутку та постачання, що є кінцевою метою анбандлінгу НАК «Нафтогаз України». Крім того уряд погодився з вимогами європейських партнерів і передав повноваження з управління компанією «Магістральні газопроводи України» Міністерству фінансів, що забезпечить незалежність нового оператора ГТС від НАК «Нафтогаз України».

«Дуже важливо, що рішення про відокремлення газотранспортної системи ухвалено перед тристоронніми переговорами (Європейська комісія, Російська Федерація та Україна) щодо транспортування газу. Цим ми даємо сигнал, що працюємо для забезпечення максимально ефективного результату та створюємо умови для підписання договору про транзит згідно з вимогами Третього енергопакета та відповідно до європейського законодавства», — зазначив міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель, додавши, що Україна на газових переговорах із Росією має спільну з європейською стороною позицію щодо укладення довгострокового, на 10 літ, договору про базовий транзит 60 мільярдів кубометрів на рік із можливістю транспортування додаткових 30 мільярдів кубометрів.

Коментуючи результати тристоронніх переговорів між делегаціями України, Росії та Європейської комісії щодо умов використання з 1 січня 2020-го після завершення чинного контракту транзитних потужностей української ГТС, керівник НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв повідомив, що «Газпром» уперше припустив можливість працювати з 1 січня 2020-го за європейськими правилами, якщо вони до кінця цього року будуть повністю впроваджені в Україні. «Головне — ми почали обговорювати перехід на європейські правила в питанні транспортування російського газу територією України. Є стриманий оптимізм. Але й до песимістичного сценарію ми також готові краще, ніж будь-коли», — сказав він та додав, що сторони провели аналіз відкритих питань, щодо яких нині немає єдиної позиції, та погодилися продовжити переговори в жовтні.

Одна з пропозицій України, зокрема, передбачає запровадження різних тарифів на транспортування російського газу залежно від обсягів бронювання потужностей ГТС на найближчі п’ять років. Так, за умови бронювання 60 млрд кубометрів транзитних потужностей тариф на транспортування може становити 3,21 долара за тисячу кубометрів на 100 км, а за бронювання транзиту 90 млрд кубометрів газу — 2,56 долара.

Водночас О. Оржель не виключає, що договір на транзит російського газу з  1 січня 2020-го так і не буде підписано, тож Україна послідовно готується до найгіршого сценарію. З цією метою станом на 23 вересня в підземних сховищах уже було накопичено понад 19,8 млрд кубометрів газу, що на 4 млрд кубометрів перевищує минулорічний показник на цю дату. Крім того у вересні «Нафтогаз України» підписав угоду з великим міжнародним трейдером на гарантовані фізичні поставки приблизно 450 млн кубометрів газу у I кварталі 2020-го. «Ми розпочали підготовку до проходження осінньо-зимового сезону ще в квітні. Наразі запаси газу в ПСГ уже сягнули 19,5 млрд кубометрів. Враховуючи це, а також законтрактовані на I квартал гарантовані фізичні поставки газу, можемо констатувати — Україна забезпечена газом на наступну зиму», — зазначив А. Коболєв та додав, що наповнення ПСГ триватиме до початку опалювального сезону.

Фото: kmu.gov.ua