Відреставрований храм Спаса на Берестові.

Це один із найдавніших, унікальних храмів Київської Русі домонгольського періоду, що входить до комплексу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та є пам’яткою архітектури та мистецтва національного значення і внесений до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

— Відкриття відреставрованого храму Спаса на Берестові — це масштабна подія не тільки для України, а й для цілого світу. Тому, що наше минуле, це — наша спадщина, це наш фундамент, наша основа, наш здобуток, наша історія, — наголосив під час відкриття заступник голови Київської міськдержадміністрації Валентин Мондриївський.

Як зазначають дослідники, точна дата будівництва храму достеменно невідома. За традиційною версією церква зведена в селі Берестове, де знаходилася резиденція київських князів, наприкінці XI або на початку XII століття коштом Володимира Мономаха. У літописі вперше згадується під 1072 роком. Відомо, що храм кілька разів руйнувався — під час землетрусу 1230 р. і монгольської навали та у 1482-му кримським ханом Менглі Гіреєм. У XVII ст. зусиллями київського митрополита Петра Могили церква була відбудована у стилі українського бароко та заново розписана грецькими майстрами. Через сто років після капітального ремонту храм одержав п’ятиголове завершення. При його перебудові з первісної споруди використано збережену західну частину з нартексом і хорами, добудовано дві каплиці й поставлено п’ять бань. На початку XIX ст. за проектом архітектора Андрія Меленського до храму прибудовано триярусну дзвіницю у стилі класицизму. Саме такою церква з давніми фресками і характерним для давньоруської будівельної техніки кінця XI, початку XII ст. муруванням стін на товстому шарі цементового розчину з утопленими рядами цегли дійшла до наших днів. У 1947 р. храм реставрували. Учені встановили, що в давні часи церква була більшою за розмірами — абриси історичних фундаментів нині позначено цеглою.

Масштабні роботи з реставрації та консервації пам’ятки, археологічних досліджень території розпочалися у 2017 році. Учені з Інституту археології НАН України виявили не лише артефакти давноруської і польсько-литовської доби XIV-XVI ст., а й раннього залізного віку, яким майже три тисячі років. Ці знахідки, зокрема, фрагменти кераміки з врізними геометричними орнаментами учені пов’язують з малодослідженою чорноліською культурою. Всі знахідки, а їх більше тисячі — хрестики й прикраси, амулети, люльки для куріння, фрагменти віконниць — тепер можна буде побачити в музейній експозиції. Одним із основних об’єктів дослідження вчених є некрополь церкви Спаса на Берестові, де знайдено понад 420 поховань XV-XIX століть.

— Під час відновлення фресок XVII століття спеціалісти випадково знайшли під ними розпис XII століття, — каже доктор філософії, богослов’я і мистецтвознавства, професор Дмитро Степовик. — Добре збереглася фреска того часу «Чудесний вилов риби». Пройшло тисячу років, але на ній можна розгледіти човен, фігури апостолів. Усі інші фрески, зокрема, «Житіє святих», «Благовіщення» — XVII століття.

Дослідники зазначають, що цілісний ансамбль фрескового живопису доби Петра Могили унікальний. На одній із фресок — і сам ктитор храму, київський митрополит, зберігся і ктиторський напис, та, ймовірно, факсиміле Петра Могили.

— Головне відчуття — це наше, — каже кандидат історичних наук, археолог Сергій Тараненко. — Щоб не сказали чужі дяді — у вас грали на балалайках і бавилися у матрьошки. У нас немає балалайок і матрьошок. У нас є свищики, керамічний посуд, іграшки для дітей, що ідуть з давньої Русі. У нас є свої князі, своя історія. Своя, власна.

— Уявіть, що коли будувався храм, Київ — це було європейське місто. З князями, правителями цієї держави рахувалися в Європі, і вони могли в той час дозволити собі збудувати те, що простояло тисячу років. Це — велич, це потужна робота, — додає історик.

Екскурсії у відкритий храм Спаса на Берестові розпочалися 29 вересня.

Фото Георгія Лук’янчука.