Директор ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» Володимир Коваленко; професор, керівник відділу аритмій ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» Олег Сичов; народний депутат України Максим Перебийніс; керівник відділу профілактики та лікування невідкладних станів Національного інституту терапії імені Л. Т. Малої Микола Копиця.

В Україні існує гостра потреба у впровадженні Національної програми з профілактики, лікування та реабілітації серцево-судинних захворювань. Про це під час прес-конференції за підсумками ХХ Національного конгресу кардіологів, який відбувся у столиці напередодні Всесвітнього дня серця, повідомив віце-президент Національної академії медичних наук України, президент Асоціації кардіологів України Володимир Коваленко.

«Сьогодні зусилля держави, депутатів і кардіологічних служб повинні бути об’єднані для забезпеченням тих заходів, що можуть запобігати розвитку раптової серцевої смерті», — наголосив він.

Серцево-судинні захворювання є причиною 67% усіх смертей в Україні. Хвороби системи кровообігу щороку забирають життя понад 400 тисяч українців. До переліку таких захворювань входять ішемічна хвороба серця (серцеві напади), інсульт, підвищений артеріальний тиск (гіпертонія), захворювання периферичних артерій, ревматична хвороба серця, вроджені захворювання серця та серцева недостатність. У Франції та Японії, наприклад, ця складова в структурі летальності становить 29%, у США — 31%. Виходить, що у нас вирує епідемія серцево-судинних захворювань, з якою необхідно боротися.

За словами Володимира Коваленка, нині проект Національної програми з профілактики, лікування та реабілітації серцево-судинних захворювань перебуває на стадії розробки та потребує принципово нових підходів. Так, світова практика демонструє сучасні розробки, що базуються на використанні цифрових технологій та штучного інтелекту. Президент Асоціації кардіологів вважає: досягти успіху у боротьбі зі смертністю від хвороб серця допоможуть інновації та сучасні технології.

На запитання «Голосу України», чи вистачає державного фінансування на розвиток галузі кардіології, президент Асоціації аритмологів України, керівник відділу аритмій Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» Олег Сичов відповів: «Нам справді необхідна фінансова підтримка держави. Особливо це стосується забезпечення людей кардіостимуляторами та кардіовертер-дефібриляторами, оскільки ці пристрої досить дорогі». Він додав, що зниження рівня технічного забезпечення для імплантації та реімплантації пов’язане з початком збройного конфлікту на сході. Однак, за останніми даними, цей показник поступово зростає.

Володимир Коваленко повідомив, що нині чотири інститути Національної академії медичних наук України беруть участь у пілотному проекті з цільовим фінансовим забезпеченням невідкладної та екстреної медичної допомоги. На думку академіка, підтримка Президентом Національної програми з профілактики раптової серцевої смерті дає надію на передбачене збільшення фінансування галузі кардіології.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.