Деякі чиновники, які за своїми службовими обов’язками контактують з аграріями, вважають, що об’єднана територіальна громада повинна мати в складі свого правління підрозділ чи спеціаліста, відповідального за сільське господарство.
— Така необхідність є, — пояснює заступник директора департаменту агропромислового розвитку Луганської ОДА Любов Безкоровайна. — Розвиток території часто залежить безпосередньо від сільського господарства, а основні функції з його управління виконує держава, яка фінансує низку своїх програм.
Аграрний ринок називають гарантом економічної незалежності України, бо саме підприємства аграрного сектору приносять нашій державі майже 40% загальної валютної виручки.
На Луганщині така сама картина. Валютну виручку області забезпечують три підприємства аграрної сфери: Біловодський маслоробний завод, ТОВ «Сватівська олія» та ТОВ «Агро Кепітал Груп ЛТД» — олійнопресовий завод у Троїцьку.
У Біловодську вже створено громаду, і управління сільського господарства в районній виконавчій структурі не залишилось. А ось у Троїцьку воно існує, але за впровадження державних програм не відповідає і навіть не доносить до фермерів інформацію про можливості державного фінансування. Я з цим зіткнулась під час зустрічі з фермерами району. Вони ставили мені багато запитань, і їхнє бажання взяти участь у державних проектах було очевидним. Адже на пільгових умовах можна отримати кошти для розвитку своїх господарств. Якби у складі правління ОТГ були фахівці, котрі відповідають за роботу із сільгоспвиробниками, картина була б зовсім іншою. Керівники ОТГ у своїх структурних підрозділах повинні опікуватися розвитком сільського господарства і для цього мати фахівця, який розуміється і на рослинництві, і на тваринництві, і на переробці.
Свою думку висловив і голова Лозно-Олександрівської ОТГ Олексій Леонов:
— Ми не проти, щоб у нас з’явився такий спеціаліст, але треба подумати, які фінансові витрати матиме громада на його утримання. У нас разом з одноосібниками десь 17 фермерів. Маємо у своєму штаті землевпорядника, є людина, яка відповідає за економічний розвиток громади. Виникає питання: що робитиме фахівець, який працюватиме з фермерами? Громада утворена лише півтора року тому і лише стає на ноги. Отже, для нашої нечисленної громади це питання не на часі. Але якщо побачимо, що такий фахівець все-таки потрібен, то подумаємо, як оплачувати його роботу.
Колегу підтримує голова Привільської ОТГ Мирослава Ляшенко:
— Такій нечисленної громаді, як наша, справді важко. Основний наш дохід дає земля. Але поки що ми не можемо виділити кошти зі свого бюджету навіть на підготовку генерального плану території, провести інвентаризацію землі. Водночас спеціаліст із сільського господарства нам потрібен, бо потрібен контроль за тим, які саме культури вирощувати фермерам. Ви, мабуть, помітили, що всі наші поля засаджені соняшником. Це людські паї. Відтоді як їх віддали в оренду, вони з року в рік засіваються соняшником. Але це ж виснажує землю! І коли прийде година забрати ці наділи, уявіть, якими вони повернуться? Повинен бути контроль за цільовим використанням земель.
Вадим Гаєв — керівник Новопсковської громади — не був категоричним:
— Я поки що не до кінця розумію, яку функцію може виконувати фахівець із сільського господарства в складі виконкому. Завжди покладаюсь на думку експертів, і оскільки питання гостро не стоїть, вважаю, що на цьому етапі така структура нам не потрібна. Ми маємо відділи економіки, земельних ресурсів і вони справляються зі своїми завданнями. Відділ економіки, зокрема, є достатнім комунікатором, який збирає і розповсюджує інформацію серед сільгоспвиробників, спрямовує їхні можливості у правильне русло. А щодо контролю за використанням земельних ресурсів, то для цього в нас створено спеціальний відділ.
Цікаву думку щодо цього питання висловив керівник Луганського центру розвитку місцевого самоврядування Ігор Агібалов:
— Територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади часом нав’язують громадам необхідність створення якихось підрозділів. На мій погляд, не треба розглядати громаду як спадкоємця району або міста. Громади не одразу проходять усі стадії становлення. Потрібен час. Тобто рік-два, коли з’явиться розуміння пріоритетів, які потрібні. Мене турбує інше. Сьогодні багато громад захопилися пошуком коштів не через розвиток економіки власної бази, а через проектну діяльність, пошук позикових, грантових, державних коштів. Тому навіть ті економічні підрозділи, які вже існують, «заточені» на таку діяльність. Звичайно, це неправильно. За законом держава надає фінансову підтримку в становленні громад протягом п’яти років. І за цей час слід сформувати свою економіку, оптимізувати витрати на утримання соціальної сфери, бо далі доведеться працювати самим.
Частина громад це зрозуміла і головну увагу зосереджує саме на розвитку економічної складової.
Щоправда, про великі виробництва не йдеться. Переважно громади купують техніку для комунальних підприємств і починають власне виробництво, наприклад, тротуарної плитки або якихось комплектуючих — для господарства громади. Таким чином створюють робочі місця.
Це бачимо в Білокуракинській, Новопсковській громадах. Далі за програмою підтримки США з економічного розвитку громад працюватимуть Новопсков, Біловодськ та місто Старобільськ.
Інформація про державні програми, які реалізує уряд, сьогодні надходить до громад тільки через райдержадміністрації, оскільки за Бюджетним кодексом програми повинні пройти через структурні підрозділи РДА. І це одна з небагатьох причин, яка виправдовує існування РДА. А грантові програми абсолютно доступні, бо не мають посередників.
Питання про створення аграрних відділів або інших структур у громадах поки що не вирішено й на законодавчому рівні.
Луганська область.
