Росія втрачає довіру серед міжнародної спільноти. Й усі союзники НАТО засуджують дії Росії і підтримують територіальну цілісність та суверенітет України. Про це вчора говорили на Львівському безпековому форумі.

Боротьба з фейками

Фахівці Північноатлантичного альянсу зосереджують зусилля на розвідці та покращують аналітичні дані, щоб передбачати можливі гібридні й кібератаки. На цьому наголосив помічник генерального секретаря НАТО з публічної демократії посол Таджан Ілдем. Російські інструменти дезінформації нині надзвичайно активні, зауважив він. «Ви на передовій, і відчуваєте це щодня в багатьох різних вимірах, — звернувся експерт до присутніх на форумі українців. — Утім, вплив, який ми спостерігаємо, потрохи спадає, оскільки Росія втрачає довіру міжнародної спільноти. Ми знаємо про Крим, про те, що сталося з рейсом МН17 над Донбасом. Боротьба з пропагандою через пропаганду — не добрий варіант. Наша ціль — розвіювати міфи та фейкові новини через поширення правди». Протягом останніх п’яти років у НАТО добре навчилися це робити, заявив помічник генсека. «Наш підрозділ публічної дипломатії чітко працює над тим, щоб доносити правду, — запевнив він. — Ми публікуємо відеоблоги, які надаємо нашим ключовим аудиторіям. Працюємо 24 години на добу і сім разів на тиждень задля того, щоб боротися з 
дезінформацією».

У контексті боротьби з фейками НАТО співпрацює також із громадськими організаціями та аналітичними центрами. Після того, як у 2008-му та 2014 роках суверенність Грузії та України зазнали удару, світ зрозумів, що міжнародний порядок не можна сприймати як даність, зауважив він. Нині члени НАТО та партнери бачать гібридні виклики та загрози світовій безпеці. 

Кібератаки, наприклад, властиві лише для нашого століття, а от з такою формою агресії, як дезінформація, доводиться мати справу вже давно. Всі ці засоби мають на меті послабити солідарність та демократичні принципи. У 2014 році експерти 
НАТО були здивовані й не готові до обсягу гібридних загроз. Тоді Росія використала наратив «зелених чоловічків», і пропаганда змальовувала владу в Києві як фашистський режим, який керує населенням. Західні країни підтримали цілісність України, і тому самі стали цілями. Кібератак зазнали Німеччина, США, Франція та Італія.

«Ми спілкуємося і обмінюємося кращими практиками, вчимося з українського досвіду, — запевнив посол Таджан Ілдем. — Тепер ми фокусуємося на практичних проектах, щоб нарощувати відпірність України». Він нагадав, що в 2015 році генсек НАТО та секретар РНБО підписали документ про стратегічне партнерство. Така співпраця сприяє розвитку систем стратегічних комунікацій в Україні і передбачає практичні навчання для фахівців. Україна вже значно краще готова до протидії пропаганді, ніж це було в 2014-му, вважають у НАТО. Це суттєві й багатообіцяючі покращення, але боротьба має тривати.

Виклики і досягнення

З цікавою промовою виступив і п’ятий Президент України, народний депутат (фракція «Європейська солідарність») Петро Порошенко. Він подякував організаторам Львівського безпекового форуму заступнику Голови Верховної Ради восьмого скликання Оксані Сироїд і американському генералу Бену Ходжесу за одну з найкращих аналітичних платформ, де обмінюються думками авторитетні фахівці.

Говорячи про виклики і досягнення, політик поділився, що за п’ять років його президентства вдалося зберегти державу, створити армію, зруйнувати плани Путіна зі створення «новоросії». «Сьогодні ніхто не ставить під сумнів навіть карту, де Україна без застережень є частиною Європи і не є сферою впливу Росії», — зазначив Петро Порошенко. П’ять років українці цементували глобальну світову систему безпеки, боролися за санкції проти Кремля, розбудовували свій сектор безпеки... Але цього абсолютно замало. Україна має зробити свою частину домашнього завдання», — зауважив він і додав, що нині головна мета — членство в 2023 році в Північноатлантичному альянсі: іншого варіанта, ніж забезпечення безпеки шляхом зближення з НАТО, не існує. Дуже добре, додав Петро Порошенко, що цю ініціативу в четвер підтвердив Президент Володимир Зеленський: так, ми боремося за план щодо членства в НАТО.

Вл. інф.

***

НАТО розвіює міфи за допомогою поширення правди

Фахівці НАТО зосереджують зусилля на розвідці та покращують аналітичні дані, щоб краще передбачати можливі гібридні та кібератаки. На цьому під час Львівського безпекового форуму наголосив помічник Генерального секретаря НАТО з публічної демократії посол Таджан Ілдем.

Російські інструменти дезінформації нині надзвичайно активні, зауважив він. «Ви на передовій і відчуваєте це щодня в багатьох різних вимірах, — звернувся експерт до присутніх на форумі українців. -- Утім, вплив, який ми спостерігаємо, потрохи спадає, оскільки Росія втрачає довіру міжнародної спільноти. Ми знаємо про Крим, про те, що сталося з рейсом МН 17 над Донбасом. Боротьба з пропагандою через пропаганду не добрий варіант. Наша мета — розвіювати міфи та фейкові новини через поширення правди». Протягом останніх п'яти років у НАТО добре навчилися це робити, заявив помічник Генерального секретаря. «Наш підрозділ публічної дипломатії чітко працює над тим, щоб доносити правду, — запевнив він. — Ми публікуємо відеоблоги, які надаємо нашим ключовим аудиторіям. Працюємо 24 години на добу задля того, щоб боротися з дезінформацією».

У контексті боротьби з фейками НАТО співпрацює також із громадськими організаціями та аналітичними центрами. Вони виступають мультиплікаторами для того, щоб точна і правдива інформація могла досягнути якнайбільшого обсягу аудиторії. «Мусимо мати проактивний вид комунікації, щоб позитивний наратив НАТО мав своє місце в інформаційному просторі й громадськість могла розуміти, де правда, а де фікція», — підкреслив посол Таджан Ілдем.

Після того, як у 2008-му та 2014-му суверенність Грузії та України зазнали удару, світ зрозумів, що міжнародний порядок не можна сприймати як данність, зауважив він. Нині члени НАТО та партнери бачать гібридні виклики та загрози світовій безпеці. Кібератаки, наприклад, властиві лише для нашого століття, а от з такою формою агресії, як дезінформація, доводиться мати справу вже давно. Усі ці засоби мають на меті послабити солідарність та демократичні принципи. У 2014 році експерти НАТО були здивовані й не готові до обсягу гібридних загроз. Тоді Росія використала наратив «зелених чоловічків", і пропаганда змальовувала владу в Києві як фашистський режим, який керує цілим населенням. Західні країни підтримали цілісність України і тому самі стали цілями. Кібератак зазнали Німеччина, США, Франція та Італія.
Вашингтонський договір говорить про те, що розбудова можливостей відпірності — це обов'язок кожного члена, наголосив помічник Генсека НАТО з публічної демократії. «Ми спілкуємося і обмінюємося кращими практиками, вчимося з українського досвіду, — запевнив посол Таджан Ілдем. — Тепер ми фокусуємося на практичних проектах, щоб нарощувати відпірність України». Він нагадав, що в 2015-му Генсек НАТО та секретар РНБО підписали документ про стратегічне партнерство. Така співпраця сприяє розвитку систем стратегічних комунікацій в Україні і передбачає практичні навчання для фахівців зі стратегічних комунікацій. Україна вже значно краще готова до протидії пропаганді, ніж це було в 2014 році, вважають у НАТО. Це істотні та багатообіцяючі покращення, але боротьба має тривати.

Утім, поруч із гібридними загрозами є й традиційні. Такі як військово-морські, які впливають на безпеку навігації у морях, зауважив помічник Генерального секретаря НАТО. Модель агресивної поведінки з боку Росії у цьому ракурсі дуже турбує НАТО та союзників. У відповідь на такі дії НАТО припинило будь-яку співпрацю з Росією. А постійна підтримка цією країною сепаратистів на сході України передбачає, що така поведінка НАТО триватиме й далі. «Застосовуватимемо сильніші заходи стримування та оборони, але покладатимемося також і на діалог», — заявив посол Таджан Ілдем. За його словами, діалог із ворогом не означає нехтування власними принципами. Влада НАТО та Росії двічі зустрічалася цього року, повідомив він,  і ці дискусії завжди завершувалися однозначним засудженням російської агресії, пов'язаної з Україною.

Експерти НАТО спостерігають посилення Російської присутності протягом останніх семи років поблизу акваторії Баренцового моря та в Причорноморському регіоні. Росія нарощує також потужності в Криму. Саме тому в квітні 2019-го погоджено пакет заходів  для того, щоб покращити обізнаність НАТО з приводу ситуації у Чорному морі. «Ми вже багато робимо, але ми зробимо ще більше, — сказав помічник Генсека Альянсу. — Ми продовжуємо оцінювати нашу присутність у регіоні з метою стримання російської агресії».

«Незалежна, суверенна, стабільна Україна є ключем Євроатлантичної безпеки, — наголосив посол Таджан Ілдем. — Україна продовжує підтримувати місії НАТО по всьому світу. Навіть за умови того, що сама має певні виклики та загрози вдома». Союзники НАТО вже зобов'язалися підтримати Україну і виділити фінансування на розвиток таких сфер, як посилення кібербезпеки та реабілітація ветеранів. Союзники НАТО мають жорстку позицію й готові підтримувати Україну. «Ми очікуємо, що ваша країна зосередиться на реалізації внутрішнього плану впровадження реформ для того, щоб консолідувати демократичні інституції, посилити верховенство права та оборонні потужності відповідно до стандартів НАТО, — сказав представник Генерального секретаря НАТО. — Вітаємо будь-які зусилля України в сфері впровадження таких важливих реформ. Вони відіграють важливу роль у посиленні Євроатлантичної інтеграції. Але ще важливіше, що ці реформи мають велике значення для українського населення. Ми віддані підтримці цих зусиль у рамках щорічної програми й відповідного пакета допомоги».

Надія СМІЯН