Якщо не весь минулий місяць, то принаймні його друга половина минула у пошуку шляхів виконання передвиборчих обіцянок командою Президента щодо зниження комунальних тарифів та ціни на газ.
Дослідники твердять, що більш як половину свого сімейного доходу приблизно 14% громадян в Україні витрачають на оплату послуг ЖКГ. Про це йдеться, зокрема, у результатах опитування, проведеного з 22 по 25 листопада Київським міжнародним інститутом соціології.
Водночас майже половина опитаних (45%) сказала, що їхні витрати на оплату послуг ЖКГ у жовтні цього року зросли порівняно з жовтнем минулого. У 35% респондентів ці витрати не змінилися або зменшилися.
Шкода, що соціологи обійшли увагою той факт, що ЖКГ-рахунки часом перевищують розмір мінімальної пенсії. Оскільки ж справжня зима ще і не починалася, то, схоже, пік неплатежів ще попереду.
Тим часом заступник міністра енергетики та захисту навколишнього середовища Костянтин Чижик заявив: «...Пропонуємо підвищити тариф для населення, яке споживає 500 кВт.год на місяць і вище. Значна частина людей споживає приблизно 100 кВт.год, тому ті, хто споживає більше інших, мають сплачувати більше...»
Із заступником міністра можна було б погодитися, але не треба бути експертом у енергетичній галузі, щоб заперечити. Згадайте, таке вже було! І намагання примусити багатих платити більше за бідних провалилися. А 500 кВт.год і більше, як переконує нас пан Чижик, споживають не обов’язково багаті, а ті, у кого не газифіковані будинки.
Експерти ж кажуть, що середнє споживання на одне домогосподарство в ЄС становить 300 кВт на місяць. Усе, що менше, вважається енергетичною бідністю. В Україні ж середнє споживання 164 кВт на домогосподарство. А це, самі бачите, за межею бідності та мало не вдвічі менше за споживання ЄС.
Не витримує жодної критики і нещодавня заява міністра енергетики та захисту навколишнього середовища Олексія Оржеля: «...Якщо ми підпишемо договір на транспортування з «Газпромом», це не лише газ, закачаний за літніми цінами, ще більше факторів впливатиме на зниження ціни на газ. Якщо це станеться, у нас буде історичний мінімум за цінами починаючи з 1 січня», — сказав він.
Сумно, що так швидко забулася історія з припиненням «Газпромом» у повному обсязі постачання газу в Україну з 1 січня 2009-го. Чого тоді варта наша відмова від споживання російського газу?! Пам’ятаєте, як тішилися: «...1000 днів тому... до України зайшли останні кубометри газу, які НАК «Нафтогаз» купив у «Газпрому». Відтоді Україна фактично змінила постачальника палива та наростила видобуток власного газу...»!
До речі, щодо власного видобутку. За даними Інституту газу НАН України, прогнозовані запаси газу у нашій державі становлять приблизно 6,4 трильйона кубічних метрів!
Чи ж не видобування власного природного газу повинно бути в числі основних пріоритетів діяльності уряду?
Підсумовував Віктор БОНДАР.
