Народні депутати України Ірина Констанкевич, Єлизавета Богуцька, Євгенія Кравчук, Софія Федина (в першому ряду зліва направо) покладають квіти до пам’ятника Лесі Українці на території Літературно-меморіального музею в селі Колодяжне.

У Літературно-меморіальному музеї Лесі Українки, що в селі Колодяжне на Волині, відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, на якому народні депутати, представники органів місцевого самоврядування, науковці та музейники обговорили хід підготовки до 150-річчя видатної української письменниці і громадської діячки Лесі Українки, яке відзначатимемо 25 лютого 2021 року. Перший заступник голови Комітету Ірина Констанкевич нагадала, що на початку 2018-го була прийнята постанова Верховної Ради про відзначення ювілею поетеси, що є однією з центральних постатей в українській національній культурі.

— 150-річчя з дня народження Лесі України відзначатиметься на державному рівні. Це має бути не разова акція, а низка культурно-мистецьких заходів, які покажуть велич письменниці, яка зробила винятковий внесок у розвиток української літератури, культурне, освітнє, суспільно-політичне життя України, — наголошує Ірина Констанкевич. — Ще з радянських часів ми успадкували певні гуманітарні прогалини — останнє повне видання творів Лесі України було у 1971 році, у нас немає її персональної енциклопедії, немає бібліографічних покажчиків. На порядку денному і питання фільмів, підготовка аудіоматеріалів про нашу видатну землячку.

— Нам треба перезавантажити сприйняття Лесі Українки. На це і спрямована постанова Верховної Ради, якою передбачено здійснення підготовки та видання з використанням науково-кадрового потенціалу Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ та Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки зібрання творів письменниці у 16 томах, персональної енциклопедії «Леся Українка», наукової біографії, словника мови її творів, репринтного видання з науковими коментарями прижиттєвих поетичних збірок і драматичних поем, — наголошує Ірина Констанкевич. — Заплановано і створення науково-популярного фільму про Лесю Українку, національного музею, електронного архіву документів про життя і діяльність родини Драгоманових-Косачів, реконструкцію Новоград-Волинського літературно-меморіального музею діячки.

Учасники засідання наголошували на важливості повернення в сучасний інформаційний простір письменниці, що була «модерною, сильною, високоосвіченою людиною, яка міняла добу, в якій жила».

— Важливо, щоб Леся Українка дійшла до кожного помешкання, — каже заступниця міністра культури Ірина Подоляк. — Через створення фільмів і серіалів. Щоб вона не залишалася сторінкою у шкільній програмі, а творила нашу українську ідентичність.

Ювілей — це початок дороги до Лесі Українки, яка може бути нашою товаришкою, нашим партнером, нашим співрозмовником, а не просто іконою на стіні.

Про значення письменниці та її творчості говорив і доктор філологічних наук Сергій Романов.

— Постать Лесі Українки є значущою, такою, що відповідає нашому націєгенезу, — каже він. — Оскільки ми нація філологічна, ми створені саме письменниками. Якщо Шевченко створив націю і країну, Франко населив цю країну громадянами, то Леся Українка засвідчила, що ці громадяни вміють мислити і відчувати. Вона показує, що українці можуть жити, працювати, горіти, боротися на рівні європейського свідомого себе народу. Утім, модель абсолютно успішної Лесі Українки, дуже успішної людини і успішної реалізації не є такою для багатьох людей.

— Легко і почесно було бути письменником німецьким, англійським, французьким, — продовжує Сергій Романов, — а спробуй бути письменником України, якої немає на політичній мапі, спробуй бути письменником, якого не друкують, якого можуть засудити за те, що розмовляєш і пишеш українською. І попри все це Леся Українка реалізовує себе. У неї була чудова родина. У неї в житті було велике кохання, чудові важливі друзі, з якими вона робила те, що ми називаємо українською національною державою і українською культурою, включаючи цю культуру до європейської світової цивілізаційної матриці. У неї був талант, який вона реалізувала. Вона активна не лише у творчому житті, а й у політичному, вона співзасновниця першої соціал-демократичної групи на Наддніпрянщині, першої політичної партії. Вона активна в просвіті, в організації бібліотек.

Учасники засідання наголошували, що досвід Лесі Українки важливий як країні, «яка недавно поновила свою незалежність і хоче розбудувати себе вільною і самостійною», так і кожному з нас. Сергій Романов нагадує, що на пам’ятнику своєму найбільшому драматургу Мольєру французи написали: «Для його слави нічого не потрібно, він потрібен для нашої слави». Щодо Лесі Українки можна сказати саме це.

Шукаючи відповідь на запитання, що потрібно зробити для того, щоб зреалізувати цей досвід, народні депутати обговорили низку пропозицій щодо виконання постанови та оновлення складу оргкомітету з відзначення ювілею письменниці.

— Часу небагато і треба переходити від дискусій до дій, а мінімальний план уже прописаний у постанові, — каже народний депутат Юрій Павленко. — Важливо, щоб наше засідання дало поштовх Кабінету Міністрів, Міністерству культури і допомогло затвердити на виконання постанови конкретний план дій.

Під час засідання відбулася презентація творів Лесі Українки, книжок, виданих двома мовами: українською та польською, українською та німецькою, українською та англійською.

Але цього мало. Адже Леся Українка — це не тільки Леся Українка, а величезна славна родина Косачів-Драгоманових, в якій тільки письменників чотири покоління. А ще були історики, соціологи, журналісти, мемуаристи, бібліографи, інтелектуальний спадок яких потребує дослідження, видання і популяризації, наголошували учасники засідання.

Фото зі сторінки Верховної Ради України у Фейсбуці.