Воно було встановлено Указом Президента України № 563/99 від 25 травня 1999 року, з метою відзначення важливої ролі працівників, що забезпечують розвиток національного книговидання, поліграфічної галузі та поширення друкованої продукції серед населення.

Історія друкарства в Україні має глибоке коріння. Перша друкарня на наших землях була заснована Іваном Федоровим у Львові в 1573-му, де вже наступного року вийшла знаменита перша точно датована друкована книжка в Україні «Апостол». Упродовж століть друкарство розвивалося, стаючи невід’ємною частиною культурного та освітнього життя. За радянських часів книговидання і поліграфія мали стратегічне значення. Тиражі книг сягали мільйонів, а система книгорозповсюдження була однією з найефективніших у світі. З набуттям незалежності Україна почала формувати власний видавничий ринок, орієнтований на підтримку української мови, національної культури та освітніх пріоритетів.

Нині галузь охоплює широкий спектр діяльності: від літературного редагування та видавничого дизайну до офсетного і цифрового друку, логістики та продажу книжкової продукції. Видавництва в Україні активно працюють над тим, щоб якісна, цікава і доступна література дійшла до читача. Особливо активним є сегмент дитячої книги, підручників, сучасної української та перекладної художньої літератури. Поліграфічна індустрія, попри економічні виклики, продовжує розвиватися — зростає кількість цифрових друкарень, використовується нове обладнання, впроваджуються екологічні стандарти друку. Проте й класичний офсет, особливо для великих тиражів, зберігає свої позиції.

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну друкарні зазнали значних втрат. Хоча точна кількість по-страждалих друкарень не оприлюднюється, відомо про щонайменше п’ять великих підприємств, які були знищені або серйозно пошкоджені внаслідок обстрілів. Друкарня «Фактор-Друк» (Харків) — 23 травня 2024 року російська ракета знищила один із найбільших поліграфічних комплексів Європи; загинули семеро працівників, понад 20 були поранені, згоріло 50 тисяч книжок; збитки оцінюються в 3—6 мільйонів євро — це призвело до зменшення потужності українського книговидання на 30—40 відсотків. Друкарня «Юнісофт» (Харків) — 12 березня 2022 року ворожий снаряд пошкодив фасад будівлі. Це одна з найбільших друкарень України, яка співпрацює з понад 200 видавництвами.

Друкарні «Аврора» та «Гуров і К.» (Харків) — 20 березня 2024 року ракета Х-35 знищила обидві друкарні, які розташовувалися в одній будівлі, вони друкували книги для видавництв «Крокус», «Час майстрів» та інших. Друкарня «Тріада-Пак» (Харків) — 1 березня 2025 року обстріл пошкодив дах, вікна та обладнання підприємства, яке виготовляло книжки для багатьох провідних українських видавництв. Логістичний центр видавництва «Ранок» (Харків) — 24 квітня 2022 року обстріл пошкодив стіни та книжки, збитки становили понад 16 мільйонів гривень. Ці атаки мають серйозні наслідки для української видавничої галузі. Нині тривають роботи над відновленням підприємств.

День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження — це визнання ролі книги як духовного скарбу народу, як інструмента формування суспільства знань. У часи цифрових технологій і глобалізації значення друкованого слова не зменшується, навпаки — воно набуває нових форм і можливостей. Саме завдяки фахівцям цієї галузі книга залишається живою, доступною, актуальною.

Свято покликане вшанувати редакторів, коректорів, дизайнерів, друкарів, палітурників, менеджерів, логістів, продавців книжкової продукції — усіх, хто залучений до складного і водночас надзвичайно важливого процесу створення та поширення книги. Їхня праця забезпечує не лише задоволення культурних і освітніх потреб суспільства, а й формує національну ідентичність, сприяє розвитку демократії, критичного мислення та доступу до знань.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.