У столичному НВК «Ерудит» багато уваги приділяють формуванню читацької та математичної компетентностей.

В Україні 2020-й оголосять роком математики. Про це на початку тижня розповів у своєму відеозверненні Президент Володимир Зеленський, пізніше новину підтвердила міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Оголосити можна що завгодно, скажуть скептики, проте навіть за рік зупинити деградацію математичної освіти в українській школі, яка триває два десятиліття, не вийде. До того ж час рятувати природничо-математичну освіту загалом або принаймні щось робити з рівнем викладання фізики, який у пересічній школі катастрофічно знизився. Однак треба ж із чогось починати...

Почали з аналізу проблем. Цього тижня міністр освіти презентувала результати Національного і Міжнародного звітів за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 (Program for International Student Assessment-2018). «Тепер має стати очевидним, що реформа шкільної освіти для України — не забаганка, а об’єктивна потреба», — наголосила вона.

Дослідження проводять у більш як 80 країнах щотри роки — вивчають рівень опанування читацькою, математичною та природничо-науковою компетентністю у 15-літніх підлітків. При цьому перевіряють не рівень засвоєння шкільної програми, а те, чи здатні учні використовувати здобуті знання на практиці, у повсякденному житті. Торік Україна вперше долучилася до програми — провела вибіркове двогодинне тестування 9-класників у загальноосвітніх школах, першокурсників коледжів і технікумів та учнів професійно-технічних училищ. У дослідженні брали участь 5998 учнів та студентів із 250 закладів у всіх регіонах, крім Криму та ОРДЛО.

Оголошені міністром результати дещо шокували. «36% наших 15-річних учнів не досягають навіть базового рівня знання з математики. Вони мають проблеми із завданнями, де потрібно використовувати прості стратегії розв’язування, процентні співвідношення, оперувати дробами й десятковими числами», — пояснила Ганна Новосад. У країнах Організації економічного співробітництва і розвитку середні результати значно вищі: базового рівня знань із математики не досягають трохи менше 24 відсотків підлітків. Читацька грамотність та природничо-наукова компетентність за кордоном теж кращі: базового рівня не досягають 22% та 21% відповідно (в Україні — майже 26% та 26,4%).

Чому ж в Україні звернули увагу саме на «царицю наук»? Не в останню чергу тому, що з 2021 року збираються запровадити обов’язковий іспит з математики (ДПА у формі ЗНО) для всіх випускників середніх шкіл, як це було обіцяно ще попереднім міністром освіти Лілією Гриневич. Без змін у системі її викладання чимало вчорашніх відмінників зі своїми ганебно низькими балами ризикують не потрапити до вишів, що викличе півкілометрову хвилю обурення серед батьків, стомлених частими освітніми новаціями та додатковими витратами на репетиторів. Вчителі будуть не у захваті від підвищеної відповідальності, адже вони так і не дочекалися обіцяного попередньою владою і закріпленого у 822-й постанові уряду Володимира Гройсмана підвищення зарплат — нинішній Кабмін обмежився запровадженням 21 тисячі гривень матеріальної допомоги молодим педагогам, яку виплачуватимуть наприкінці року, причому наступного... Втім, згадаємо не тільки про земне, а й про високе: математика є основою для багатьох інших наук, зокрема і фізики, тому об’єктивно потребує посиленої уваги.

Як розповіли в МОН, дослідження PISA наочно продемонструвало окремі проблеми української природничо-математичної освіти, зокрема, що обсяг, відведений на вивчення відповідних предметів, критично малий і до того ж неефективно використовується. Міністерство давно вже намагається тут щось змінити. Базовим навчальним планом затвердженого 2018 року державного освітнього стандарту порівняно з планом 2011-го збільшено час на вивчення математики у 3—4-х класах на 1 академічну годину на тиждень. Крім того, у 7—9-х класах додали по одному уроку фізики.

Ще півроку доопрацьовуватимуть новий стандарт базової освіти (5—9-ті класи), в якому МОН обіцяє врахувати результати дослідження PISA-2018. Утім, нове не завжди означає «краще», особливо коли йдеться про сучасні підручники. Інколи «просунуті» педагоги свідомо користуються старими радянськими підручниками з математики чи фізики, адже вони були доступніше і логічніше викладені. Вчителі кажуть, що проблема нових книжок у тому, що вони «втиснуті» у недолугі, механічно скорочені навчальні програми.

Поліпшити якість освіти МОН намагається через створення опорних шкіл у глибинці, запровадження в початкових класах компетентісного навчання за програмою «Нова українська школа», зміну системи підвищення кваліфікації вчителів та запровадження сертифікації педагогів як додаткового стимулу до самовдосконалення. Щороку виділяють кошти на оснащення кабінетів математики, фізики, хімії та інших природничих наук. А віз (себто рівень знань на виході зі школи) і нині там.

Знання дітей з року в рік стають дедалі гіршими, про що свідчить, приміром, невпинне збільшення в Україні кількості випускників середніх шкіл, не здатних подолати поріг «склав/не склав» на ЗНО із математики (2016-й — 14,82%, 2019-й — 18,17%).

Нагадаємо, такий результат показують «кращі з найкращих», які вивчали математику свідомо, оскільки вона знадобиться для вступу до вишу, для здобуття майбутньої професії. А що буде, як таке ЗНО стане обов’язковим і для гуманітаріїв?

Проблемам природничо-математичної освіти минулого тижня було присвячено засідання профільного парламентського комітету, про яке «Голос України» повідомляв у номері від 28 листопада. Його учасники відзначили високий рівень дискусії, до якої долучили відомих педагогів і науковців — тих, хто не дає остаточно занепасти природничо-математичній освіті. Компетентна думка важлива для формування подальшої освітньої політики. Тому дозволимо собі зацитувати кілька виступів, які тоді пролунали, щоб рік математики плавно перейшов у щось більше, що допоможе Україні зберегти свій інтелектуальний потенціал і виховати нове покоління, здатне припинити деіндустріалізацію країни і вивести її на сучасний рівень науково-технічного, технологічного та економічного розвитку. А почнемо зі слів освітнього експерта Володимира Бахрушина про  ключову роль природничо-математичної освіти для формування нової еліти.

Фото Олександра КЛИМЕНКА (з архіву «Голосу України»).

Компетента думка

Володимир Бахрушин, доктор фізико-математичних наук, член національної команди експертів із реформування вищої освіти:

— Є зв’язок між тим, як розвивається промисловість, економіка і як розвивається природничо-математична освіта. Нам треба одночасно все відновлювати. Для чого ми розвиваємо природничо-математичну освіту? Тут має бути зовнішня мета — розвиток наукоємних галузей економіки, підвищення якості управлінських рішень у багатьох сферах... В американських університетах є дуже цікавий курс під назвою «Фізика для майбутніх президентів». У нас такого поки що нема.

...Є питання до змісту освіти. Якщо взяти математику, то ми сьогодні формуємо навички, які необхідні для тих методів розв’язання задач, які використовували в докомп’ютерну еру. Сьогодні потрібні інші навички. З одного боку, ми багато часу витрачаємо на навички, не дуже актуальні, а з другого, зовсім не вивчаємо ідеї, які є в математиці. Не вивчаємо багато сучасних розділів, таких як математичні методи прийняття рішень, теорія ігор, математична логіка, аналіз великих даних і багато іншого.

Наталя Кудрій, директор Бердичівської ЗОШ та вчитель біології (Житомирщина):

— На ЗНО найбільша кількість відмінників (200-бальників) саме з математики. Водночас із математики найбільша кількість учнів складають ЗНО незадовільно... Навчальні плани і програми перевантажені. При вивченні математики та фізики майже

кожного уроку, для того, щоб реалізувати в повному обсязі вимоги стандартів, вивчається нова тема. Часу на засвоєння і практичне застосування немає. Більшість математичних завдань практично не спрямовані... В контексті інтеграції предметів зміст залишається неузгодженим. Вчимо із фізики тему маятників у 7-му класі, де використовується корінь квадратний, а з математики ця тема вивчається у 8-му класі. В біології у 9-му класі вивчаємо будову білків-ліпідів-вуглеводів (органіка), коли з хімії такі нелегкі теми ще не вивчалися.

Богдан Рубльов, професор КНУ ім. Т. Шевченка, доктор фізико-математичних наук, голова журі Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики:

— Спочатку треба чесно провести ЗНО і підбити підсумки. За час, що минув з моменту запровадження ЗНО, рівень його завдань настільки низько впав... Були роки, коли наші випускники отримували 200 балів за півтори не зроблені задачі.

...Сьогодні кожен вчитель вважає, що може бути репетитором із ЗНО. Раніше репетиторами були провідні викладачі вишів. Математичні ліцеї не можуть знайти вчителів, бо там навчаються дуже гарні діти, яким не потрібні репетитори. Вчителі у ліцеях фактично за ту саму зарплату виконують купу додаткової роботи і майже не мають репетиторства.

...І в шкільній освіті, і в університетській я працюю з найкращою частиною випускників. І, повірте, її рівень жахливо погіршився. Приходиш у групу — сидять поруч призер міжнародної олімпіади і дитина, яка чесно склала ЗНО, але похідну знайти не може.

Як їх вчити в одній групі?

Ігор Анісімов, доктор фізико-математичних наук, декан факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем КНУ ім. Т. Шевченка, голова журі Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики:

— Основний важіль, який міг би нормалізувати стан природничо-наукової освіти в Україні, — це промисловість, орієнтована на високі технології, яка би працювала і мала потребу у висококваліфікованих фахівцях відповідного профілю. Тоді наші проблеми вирішуватимуться автоматично.

...Сьогодні інтерес молодих людей до фізики надзвичайно низький. Цього року трохи більше дітей складали ЗНО з фізики порівняно з минулим... Є надія, що начебто переламали багаторічну тенденцію зменшення кількості дітей, які пишуть ЗНО з фізики.

Але проблема надзвичайно гостра. Наші колеги з фізичного факультету докладають величезних зусиль, щоб забезпечити набір... Не всім це вдається. Практично припинив своє існування фізичний факультет Одеського національного університету імені Мечникова, закладу з прекрасними традиціями... Діти не хочуть займатись фізикою — вони розуміють, що суто в матеріальному плані інформатика дає набагато кращі перспективи.

Костянтин Гавриленко, старший науковий співробітник КНУ ім. Т. Шевченка, кандидат наук, голова Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії:

— Проблема базової освіти учнів за останні 20—25 років стала колосальною. У всеукраїнських олімпіадах із хімії школярі беруть участь починаючи з 8-го класу. Якщо взяти їх рівень підготовки у 90-ті роки за нуль, то тепер, щоб підготувати школярів до міжнародних олімпіад, нам доводиться їх «витягувати» з мінус п’ятого чи мінус десятого рівня. Бо зникла база математична, зникла база фізична. Це пов’язано з тим, що ці 25 літ у нас дуже багато гралися з програмами. Шкільна програма з хімії стала настільки неструктурованою, фрагментарною і нелогічною, та ще й не пов’язаною з програмою з фізики, — це просто катастрофа! Не маючи знань з фізики і математики, діти не можуть опанувати хімічні знання в необхідному обсязі.

Дмитро Кравченко, директор столичного ліцею «Лідер»:

— У центрі Нової української школи має бути вчитель. Ми не проведемо жодних реформ, і ніякі комп’ютери й інтерактивні дошки нам не допоможуть, доки зарплата вчителя з 5 тисяч не зросте принаймні вдвічі.

...Треба прискорити запровадження НУШ (у старших класах. — Авт.), не можна чекати до 2028-го. Що відбувається у старшій школі? Діти тікають звідти до товариств з обмеженою відповідальністю, які ставлять одну оцінку в першому семестрі, другу — в другому і видають державні документи.