Відповідну заяву він зробив 15 січня під час щорічного звернення до Федеральних зборів РФ. Через кілька годин після виступу президента прем’єр-міністра країни Дмитро Медведєв оголосив про відставку уряду. Пізніше Путін назвав претендентом на посаду прем’єра голову Федеральної податкової служби Михайла Мішустіна.

Намір провести конституційну реформу Путін пояснив тим, що в російського суспільства є запит на зміни. Зокрема він заявив, що необхідно розширити повноваження губернаторів та парламенту, закріпити в конституції статус і роль Держради, до якої входять глави регіонів, надати парламенту право затверджувати уряд. Водночас «за президентом має залишатися пряме керівництво збройними силами та усією правоохоронною системою». Також, на думку Путіна, на посади губернаторів, членів Ради Федерації, депутатів Держдуми, голови уряду, його заступників, федеральних міністрів, керівників федеральних органів влади і суддів не можуть претендувати люди, які мали іноземне громадянство або дозвіл на постійне місце проживання в іншій країні.

Ті саме вимоги поширюватимуться і на кандидатів на посаду президента. Окрім того, пропоновано внести в конституцію заборону балотуватися на пост президента, якщо потенційний кандидат прожив у Росії менш як 25 років. Путін також запропонував внести до конституції зміни, які гарантуватимуть пріоритет конституції у російському правовому просторі. «Вимоги міжнародного законодавства і договорів, а також рішення міжнародних органів можуть діяти на території Росії тільки в тій частині, в якій не тягнуть за собою обмеження прав і свобод людини і громадянина та не суперечать нашій конституції», — сказав він.

Проте найбільш обговорюваними є пропозиції правок, які стосуються можливих змін у розподілі повноважень між президентом та прем’єром, з огляду на те, що 2024 року збігає термін перебування Путіна на президентській посаді згідно з нині чинною конституцією. «Знаю, що в нашому суспільстві обговорюється конституційне положення про те, що одна і та ж особа не має займати посаду президента Російської Федерації більше двох термінів поспіль. Не вважаю це питання принциповим, але згоден з цим», — сказав Путін і запропонував прибрати слово «поспіль».

Однак в опозиції очікують, що зміни будуть серйозніші. На думку опозиціонера Олексія Навального, головна мета конституційної реформи — гарантувати довічне панування Володимира Путіна. «Залишатися довічним одноосібним лідером, захопити у власність цілу країну, присвоївши собі та своїм друзям її багатства — єдина мета Путіна та його режиму», — написав Навальний у Твіттері.

Також Путін проанонсував проведення референдуму щодо змін до конституції, однак жодних термінів не назвав. Пізніше його речник Дмитро Пєсков заперечив можливість проведення референдуму. На думку експертів, заява Путіна не була чіткою, а пропозиції поправок максимально визначеними, що дає підстави робити різні припущення.

«Голос України» поцікавився у професора політології Києво-Могилянської академії Олексія ГАРАНЯ: «Якою може бути мета змін у конституції РФ?»

— Заява Путіна була досить нечітка. Можливо, це навіть якийсь пробний камінь, як відреагує російський політикум, суспільство на можливі зміни. Можна зробити кілька припущень, чого саме прагне Путін. Наприклад, якщо він хоче продовжити керувати країною, не обіймаючи посаду номер один, то для цього йому потрібно послабити роль президента, тому що зараз президент повністю контролює і призначення, і відставку прем’єр-міністра та уряду. Можливий й інший варіант: він захоче залишиться фігурою де-факто номер один, не обіймаючи при цьому посаду, скажімо, президента або прем’єра.

Не виключено, що Путін буде знову претендувати на посаду прем’єра. Хоча навіть при запропонованих змінах президент залишатиметься достатньо сильним і впливовим. А може, взагалі весь цей галас навколо змін закінчиться тим, що народ в ході обговорення висловиться за те, щоб скасувати це обмеження. І Путін залишиться президентом. От вам ще один варіант.

— А може бути, що РФ вирішить наслідувати приклад США, де президент водночас очолює уряд?

— Теоретично може, але Путіну це невигідно. Диктаторам, таким як Путін, це не вигідно, тому що насправді існування посади прем’єра дає можливість перекладати відповідальність на когось іншого. А тим більше, якщо цей прем’єр ручний. Тому насправді поки важко прогнозувати, якою буде ця конституційна реформа, як її буде виписано, бо поки що є тільки заява Путіна.

— На вашу думку, чи позначаться ці зміни на ситуації в Україні?

— Думаю, на даний момент, це навряд чи матиме якесь принципове значення, тому що і Путін лишається при владі, і його оточення, яке насправді є антиукраїнське. Хіба що може йти мова про якусь боротьбу різних груп, серед яких хтось може виступати за більш гнучкий підхід. Але, мені здається, про це говорити зарано. Ми маємо бути готові до того, що на достатньо тривалий час агресивна політика Росії стосовно України збережеться.

— А як ви можете прокоментувати пропозицію закріпити пріоритет російської законодавства над міжнародним?

— А ви знаєте, вони вже давно це прийняли.

Довідково

10 грудня 2015 року президент РФ В. Путін підписав закон, який наділяє Конституційний суд правом визнавати невиконуваними рішення міжнародних судових інстанцій, зокрема Європейського суду з прав людини, які суперечать закону країни.

Довідково

В. Путін: «Переконаний, що наша країна не може нормально розвиватися, і скажу більше, просто існувати стабільно у формі парламентської республіки. Росія повинна залишатися сильною президентською республікою. Тому за президентом, безперечно, повинно зберігатися право визначати завдання та пріоритети діяльності уряду, як і право усувати з посади голову уряду, його заступників , федеральних міністрів у випадку неналежного виконання обов’язків або у зв’язку з втратою довіри».