У більшості випадків обмежилися штрафом

Водночас лише у 122 справах було винесено рішення про накладення стягнення. Таку статистику наведено на сторінці громадської організації «Безпечний світ» у Фейсбуці.

Зокрема, у 9 випадках було винесено попередження, яке не передбачено в санкції відповідної статті, у 10 випадках було призначені громадські роботи, в 1 випадку — зобов’язання публічно вибачитися, у 102 випадках обмежилися штрафом, який найчастіше накладали на матір дитини. 84 справи відправлено на доопрацювання до органів поліції, стільки само справ було закрито за відсутністю складу правопорушення чи у зв’язку із закінченням строку позовної давності. Ще у 20 справах суд обмежився усним зауваженням.

Протидіяти цькуванню у будь-якій його формі підлітків та їхніх батьків навчатимуть під час дводенного тренінгу «Насильство, булінг серед дітей. Теорія та практика протидії», який 27—28 січня проведуть у Києві громадська організація «Безпечний світ» та психологічний клуб «Школа сімейної грамотності».

Раніше тему протидії цькуванню обговорювали під час круглого столу, що відбувся на базі мережі правових клубів «PRAVOKATOR» та Координаційного центру з надання правової допомоги. У заході брали участь представники Міністерства освіти і науки, Мін’юсту, Національної поліції, юристи системи безплатної правової допомоги, адвокати, судді, освітній омбудсмен, представники закладів освіти та громадських організацій.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов звернув увагу на те, що керівники закладів освіти продовжують приховувати випадки булінгу, попри передбачену законом відповідальність за неповідомлення про такі факти поліції та іншим компетентним органам.

Експерт директорату МОН Оксана Савицька анонсувала появу наказів міністерства щодо затвердження порядків реагування на випадки булінгу та застосування заходів виховного впливу. Ці документи перебувають на завершальному етапі погодження.

Вона презентувала посібник «Попередження насильства в закладах освіти», розроблений громадською організацією «Здоров’я жінки і планування сім’ї» (адаптованої публікації ЮНЕСКО), і наголосила на необхідності системної скоординованої роботи усіх суб’єктів, які працюють у сфері протидії насильству серед дітей.

Голова громадської організації «Безпечний світ» Олександра Падучак закликала усіх учасників круглого столу об’єднати зусилля задля розроблення спільної антибулінгової програми, яку можна було б впроваджувати на державному рівні в усіх закладах освіти.

Нагадаємо, що Законом № 8584 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії булінгу (цькуванню)» вперше в українському праві було закріплено поняття булінгу та передбачено відповідальність не тільки за вчинення, а й за приховування випадків цькування. Документ набув чинності 19 грудня 2018 року.

Законом визначено, що булінг (цькування) — це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються щодо малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою щодо інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

У законі визначаються механізми протидії цьому явищу. Зокрема, на засновника закладу освіти покладено обов’язок здійснювати контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, а на керівника закладу — затверджувати та оприлюднювати відповідний план заходів, розглядати заяви про випадки булінгу від здобувачів освіти та їхніх батьків, законних представників чи інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування. Школи мають оприлюднити на своїх веб-сайтах план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, та порядок подання і розгляду заяв про випадки цькування. Освітньому омбудсмену надається право здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу в закладі освіти, повноти та своєчасності заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти; отримувати інформацію від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки щодо загальної кількості випадків булінгу у закладах освіти за певний період.

Інфографіка з відкритих джерел.