Заступник міністра освіти і науки Єгор Стадний. Ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Черевко.

Зокрема, у Міністерстві освіти і науки планують змінити підхід до розподілу коштів на фінансування вищих навчальних закладів загалом, надання їм управлінської автономії, утворити нові наглядові органи, надати іншого змісту освітнім програмам, оновити правила роботи з ректорами вишів. Про мету і завдання реформи спілкувався у Черкасах із науково-педагогічним та студентським загалом двох університетів заступник міністра освіти і науки України Єгор Стадний.

Перетворення назріли давно. Адже згідно з проведеними опитуваннями, 70 відсотків респондентів вважають якість вищої освіти в Україні середньою, низькою або дуже низькою.

— Відчутний результат для суспільства реформи дадуть через певну кількість років, — зазначив урядовець. Тому, на його думку, всім задіяним у цих процесах слід набратися терпіння.

Свій виступ у Черкаському державному технологічному університеті Єгор Стадний розпочав із обговорення досвіду студентів у створенні власних проектів. Вони, на переконання заступника міністра, допомагають і опановувати науку, і розвиватися як особистість.

— Проекти — це круто, оскільки завдяки їм ми маємо змогу напрацювати ті навички, котрі будуть необхідні для майбутньої професійної кар’єри, яка з часом переросте в свою справу, — зауважив заступник міністра.

У розмові про реформування Єгор Стадний наголошував на змінах, що мають відбутися в порядку ліцензування та атестації кадрів. Він також розшифрував формулу державного фінансування закладів вищої освіти, зазначивши, зокрема, що у 2020 році виші отримають 80 відсотків гарантованого фінансування від 2019 року. Решту розподілятимуть між закладами залежно від показників роботи. «Оцінку» кожному з вишів ставитимуть, зокрема, з огляду на показники працевлаштування випускників, на позиції у міжнародних рейтингах та на обсяг коштів із позабюджетних джерел, які заклад залучає на наукові дослідження.

Як пояснив заступник міністра, зміни покликані зняти пряму залежність фінансування вишів від кількості студентів (хоч це також враховуватимуть). Тепер основними критеріями розподілу державних коштів стануть ефективність, якість освіти, конкретні показники роботи закладу.

З’явилися також чіткі критерії ефективності діяльності ректорів університетів. З усіма керівниками вишів, які надалі обиратимуться на посади, буде підписано контракти із зазначенням цільових показників ефективності (КРІ), строками їх виконання та механізмами перевірки. Якщо КРІ у процесі роботи керівника вишу не будуть дотримані — у міністерства з’явиться підстава для розірвання контракту з ректором.

Цікавим виявилося бачення МОН заохочення кращих викладачів.

— Нам потрібна прозора система, де визначаться сильні й слабкі заклади вищої освіти, і все стане на свої місця. Ланцюжок фінансування від Міністерства освіти і науки має протягнутися і всередині навчального закладу, щоб збільшення фінансування відчули сильні викладачі, — зазначив Єгор Стадний. — Система фінансування та управління сьогодні не дає заслуженої винагороди найкращим викладачам та найефективнішим закладам вищої освіти. Реформа має це змінити.

МОН запроваджує зміни в системі ліцензування. Відтепер ліцензуванню підлягають освітня діяльність закладу вищої освіти на певному рівні вищої освіти й освітня діяльність за фахом для так званих регульованих професій (приміром, медиків чи атомників). Це означає скасування ліцензування для майже 100 спеціальностей. Ліцензування решти відбуватиметься онлайн через електронні бази.

Структура закладів освіти теж зазнає певних змін. Зокрема, не можна буде мати структурні підрозділи в Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі.

Фактично скасовується поняття «диплом державного зразка» — тепер випускникам видаватимуть документи про вищу освіту за зразком, затвердженим вченою радою вишу. Однак видавати дипломи заклад зможе тільки за освітніми програмами, акредитованими НАЗЯВО, іноземними або незалежними українськими акредитаційними агентствами.

МОН планує впроваджувати дуальну форму здобуття вищої освіти. Остання передбачає поєднання навчання і практики.

— Секрет якісного навчання та швидкого працевлаштування за спеціальністю полягає в ефективній комбінації теорії та практики, співпраці університету та підприємства. Студент фактично отримає робоче місце та здобуватиме освіту без відриву від практики, — пояснив заступник міністра. — Все, що стосується прикладної функції освіти, буде офіційно внесено до навчальних планів. При цьому реформа передбачатиме у підсумку зменшення кількості майбутніх спеціалістів, які прийдуть до вишів, і збільшення кількості висококваліфікованих кадрів, які матимуть суто робочі спеціальності.

Відповідаючи на запитання про те, яка функція вищої освіти врешті переважатиме — традиційно наукова чи прикладна, — урядовець пояснив позицію міністерства.

— Я думаю, що все-таки прикладна, — сказав посадовець. — Так, суто наукова функція освіти могла бути домінуючою у минулому столітті. Нині весь світ змінюється у бік прикладної. Нічого страшного в тому немає. Це, звісно, не означає, що наукове середовище нам не потрібне. Просто з’являтимуться молоді науковці високого ґатунку, які свідомо обиратимуть для себе цей шлях. Нехай їх буде небагато, однак це той фундамент, на який можна опиратися, зокрема, і для передачі наукових шкіл у руки молодих науковців. Часто-густо аспіранти мусять відволікатися від наукової роботи задля заробітків та забезпечення родини. Ми хочемо відійти від таких ризиків.

Аспіранти мають відчувати, що робота над науковою працею є основною. Їхня стипендія логічно має стати вищою. Хоча міністерство дотримується думки, що аспірантів має бути менше. При цьому справжніх науковців, які мають принести країні користь, всіляко заохочуватимуть.

Цікаві нововведення, зазначив Єгор Стадний, чекають на абітурієнтів та студентів. Зокрема, передбачено можливість відкликання дипломів за плагіат. Це має посилити відповідальність студентів за академічну доброчесність. Виявлення плагіату, фабрикації чи фальсифікації в роботах може стати підставою для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти.

Угоди із навчальними закладами про права та обов’язки сторін укладатимуть не тільки студенти-контрактники, а й студенти-бюджетники, а на етапі вступу до вишів абітурієнти писатимуть мотиваційні листи.

Зауважимо, що мотиваційні листи — поширений у західних країнах інструмент відбору абітурієнтів. У цих листах вступники мають пояснити приймальній комісії, чому саме цей навчальний заклад і спеціальність обирають.

Для того щоб уникнути зловживань, максимальна вага додаткового бала за мотиваційний лист буде невисокою — один відсоток від загального конкурсного бала.

На завершення своїх зустрічей Єгор Стадний висловив сподівання, що нові вимоги, стимули, правила гри у системі вищої освіти допоможуть українським вишам посісти гідне місце у рейтингах європейських університетів.

Черкаси.

Фото Олександра ТИТАРЕНКА.