Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Більше фото тут

На початку засідання Голова Верховної Ради Дмитро Разумков поінформував, що в парламенті присутній Прем’єр-міністр та представники Кабміну. Раніше, ще на Погоджувальній раді, народні депутати визначилися, що під час години запитань до уряду обговорюватимуть питання формування тарифної політики для забезпечення населення енергоносіями та надання комунальних послуг. Доповідав міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель. Він запевнив: «Уряд має відповіді на всі виклики, які нині стоять перед сектором».

Наприкінці серпня 2019 року ситуація з наявністю палива на складах була доволі складною, наголосив міністр і зауважив, що тоді існували певні ризики з приводу того, як триватиме опалювальний сезон. Це також могло вплинути й на те, що тарифи на енергоносії для населення могли зрости. Утім, опалювальний сезон пройшов стабільно. Середньозважений тариф на електричну енергію за період роботи цього уряду знижено на 26 відсотків, звітує О. Оржель. А підписання договору про транспортування газу в Європу дозволило зменшити ціну на блакитне паливо для українських споживачів. Якщо порівнювати січень 2020-го із січнем минулого року, то вона знизилася на 25 відсотків. «Треба говорити відверто, є низка факторів, які впливають на загальний кінцевий тариф, — зауважив урядовець. — Є необхідність перегляду інвестиційних вкладень у енергетичну інфраструктуру, маємо значне зношення основних фондів. Тому навіть з огляду факторів, які дозволяли нам зменшувати ціну, ми, максимально балансуючи ситуацію, включали необхідні витрати на оновлення основних фондів та інфраструктури. Зокрема, тарифи на розподіл не переглядалися з 2016 року».

Водночас, міністр енергетики та захисту довкілля звернув увагу на таку ситуацію. Нині щодня запаси вугілля на складах збільшуються. Це свідчить, що ми видобуваємо його більше, аніж спалюємо в моменти максимального навантаження. «Нам треба комплексно, обов’язково вирішуючи всі соціальні питання, реформувати та реструктуризувати вугільну галузь», — зауважив він. І наголосив, що це болючі рішення, які потребують комплексного підходу, але йти цим шляхом необхідно.

Народні депутати порушили питання: чому люди, які взагалі не користуються газом, мають сплачувати за його доставку? Розділення платіжок означає, що держава контролює та регулює тарифи на природні монополії для того, щоб не було зловживань у рамках рішення незалежного регулятора (а транспортування та розподіл газу є такою монополією), відповів міністр. «Для того, щоб тиск у мережах був стабільний, щоб вони працювали, щоб діяли ремонтні бригади та обслуговуючий персонал, треба платити гроші», — наголосив О. Оржель.

Парламентарії вчора також мали можливість поспілкуватися з Прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком. Свій виступ він розпочав зі звернення до народних обранців. Глава уряду подякував законодавчому органу влади за плідну роботу. «Вперше в історії України парламент, уряд та Президент працюють єдиною командою, — зауважив він. — Усі ті важливі речі, які ми робимо, вдаються нам тільки тому, що ми єдині». Прем’єр заявив, що платіжку цієї зими уряду вдалося знизити і кожна людина платить значно менше, аніж торік. Така заява викликала збурення в сесійній залі.

Перелічуючи успіхи, яких вдалося досягти новій владі, Прем’єр-міністр нагадав про створення програми доступного кредитування. «Це дозволить нам розвивати підприємництво, — сказав він. — Це вже дозволяє багатьом людям отримувати дешевий ресурс для початку своєї справи». Закон про ринок землі, який нині розглядають у парламенті, О. Гончарук назвав «можливо найважливішим, який доводилося приймати». «Поки ми скоординовані, поки ми єдині, у нас все вийде, — наголосив він. — Ваше рішення стосується не тільки ринку землі, а й засад економічного зростання нашої країни. Є дуже багато факторів, зав’язаних на цьому стратегічному й дуже важливому рішенні, яке треба прийняти парламенту».

Протягом десяти років вугільну галузь довели до стану, в якому шахтарям доводиться працювати у майже не людських умовах, наголосив О. Гончарук, відповідаючи на запитання, які лунали із зали. Така ситуація стала можливою внаслідок багаторічного ігнорування проблем галузі, упевнений він. Шахтарі завжди були заручниками держави, тому нинішній владі доводиться справлятися з тим, у чому винне попереднє керівництво країни, запевнив О. Гончарук. Перспективним шахтам, за його словами, допомагатимуть, а доведені до повного занепаду, найпевніше, закриватимуть. Утім, шахтарям і їх сім’ям не варто хвилюватися, бо держава подбає про те, щоб забезпечити їх майбутнє, переконує глава уряду.

Коментуючи високі зарплати та премії чиновників, О. Гончарук повідомив, що за дорученням Президента складено цілісну концепцію того, як уряд бачить виплату заробітної плати своїм працівникам. Є домовленість про те, що виплати урядовців прив’яжуть до рівня середньої зарплати по країні. Підхід, згідно з яким особа, яка обіймає політичну посаду, отримуватиме щомісяця три—п’ять середніх заробітних плат, Прем’єр-міністр вважає цілком прийнятним. «Ми впорядкували ситуацію з преміями і цього зоопарку із 200, 300 і 400 відсотками надбавок не буде, — сказав він. — Ми домовилися про те, що премія може максимум обмежуватися одним окладом. Це адекватні умови, які ми вважаємо нормальними. Цю позицію погоджено з Президентом». А от із державними підприємствами, за його словами, ситуація гірша: «Це бізнес і ми маємо конкурувати в тому числі й на ринку праці з приватними підприємцями. Уже прийнято рішення і ми вже звернулися до кожної наглядової ради такого підприємства з проханням утриматися від виплати великих премій».

Цієї п’ятниці депутатські звернення та запити уперше оголошували відповідно до оновленої процедури. Заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк оприлюднила загальну інформацію про те, що протягом тижня внесено 293 депутатських запити. Із них до Президента надійшло чотири запити, до органів Верховної Ради — п’ять, до Кабінету Міністрів — 159 запитів, а до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування — 120, до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України — п’ять депутатських запитів. Після того, як всі запити було озвучено, народні депутати продовжили розгляд поправок, які надійшли до проекту змін до деяких законодавчих актів щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Розпочали з поправки № 185. До 13.00 встигли пройти до 216-ї. А тоді перейшли до виступів з трибуни з різних питань.