Відкривши засідання, Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук продовжив розгляд законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№ 2178-10).

Представляючи 16-ту поправку, народний депутат Ольга Белькова зазначила, що вона стосується визначення пріоритизації земельного законодавства. «Якщо вийти на вулицю і запитати людей, кому вони беззастережно готові продати землю, то є лише категорія, щодо кого є суцільна згода всієї країни — це фермери. Саме фермерам сьогодні найбільше потрібна земля, щоб на ній працювати, виробляти агропродукцію, а також наймати працівників», — зазначила вона та запропонувала визначити фермерський уклад як один із пріоритетів.

Однак ця поправка, а також низка інших, були відхилені. Зокрема, народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк пропонувала заборонити на десять років зміну цільового використання сільськогосподарських земель, які розташовані за межами населеного пункту, щоб там не з’являлися стихійні забудови та різні виробництва. Коментуючи цю поправку, голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський (на знімку) повідомив, що це питання врегульовується у законопроекті про внесення змін до Земельного кодексу та інших законодавчих актів щодо планування використання земель (№ 2280). Крім того, проти запровадження категоричної заборони змінювати цільове призначення земель виступають місцеві громади, що значно обмежує їхні інвестиційні можливості, адже часом виникає необхідність будівництва шкіл чи об’єктів рекреації та промисловості. «Ми цікавилися досвідом розвинених країн і, наприклад, в Японії за сто років індустріалізації та розвитку інфраструктури змінено цільове призначення менше одного відсотка земель», — сказав він та додав, що це питання буде врегульовано в іншому законі, але без категоричної відмови.

Не здобули підтримки й поправки народного депутата Вадима Івченка, який пропонував, щоб земельні ділянки, які їхні власники не використовують за призначенням або не здають в оренду, переходили у розпорядження територіальних громад, які б передавали їх у користування тим, хто працює, а не спекулює на землі. Також не підтримано його пропозицію про створення стратегічного земельного фонду, який би становив 20 відсотків території України, та в жодному разі не міг бути виставлений на продаж.

Народний депутат Андрій Кіт пропонував передбачити, щоб до моменту утворення об’єднаних територіальних громад землі державної власності сільськогосподарського призначення, зокрема ті, які належать Академії аграрних наук, не підлягали продажу. «Щоб не вийшло так, що поки землю сільськогосподарського призначення передадуть ОТГ, їм уже не буде чим розпоряджатися», — зауважив він. М. Сольський у зв’язку з цим поінформував, що ці питання планується врегулювати у законопроекті про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин (№ 2194).

Відхилено й поправку народного депутата Сергій Рудика, який вважає, що потрібно дозволити не продаж землі, а право її довгострокової оренди, визначивши, що мінімальним терміном угоди про оренду має бути 14 років, а максимальним — 50 років.

Відповідаючи на запитання народного депутата Юлії Клименко, чому комітет відхилив поправку, яка передбачає заборону на продаж землі у 50-кілометровій прикордонній зоні будь-якому нерезиденту, М. Сольський зазначив, що цю пропозицію враховано в іншій статті, яка стосується цього та інших обмежень.

Єдина із підтриманих під час вечірнього засідання поправок — № 48 — стосується зобов’язання власників та користувачів земельних ділянок усіх форм власності надавати іншим власникам та користувачам належний доступ до їхніх ділянок. Її автор, народний депутат Ігор Фріс звернув увагу, що іноді рейдери скуповують ділянки по периметру земельного масиву та не надають власникам ділянок, що розташовані всередині, доступу до них. «Ця поправка якраз і вирішує цю проблему. Право земельного сервітуту — це право проїзду і проходу до належної земельної ділянки», — сказав він та наголосив, що це положення дозволить не допустити можливого рейдерства, оскільки обов’язок земельного сервітуту вписуватиметься до договору купівлі-продажу земельної ділянки. З цією думкою погодилися 296 народних депутатів.

До завершення засідання парламентарії встигли розглянути лише 184 з 4018 поправок до законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№ 2178-10).