Безсніжна зима поки що не несе загрози посівам озимих, більшість яких перебуває в доброму й задовільному стані. Невкриті сходи рятує те, що найхолодніші місяці року виявилися аномально теплими. За словами начальника відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяни Адаменко, середня температура повітря значно перевищує норму, тому перемерзання ґрунту або масової загибелі рослин не відбувається.

Про те, що керівникам господарств можна поки що не хвилюватися щодо «здоров’я» посівів, Тетяна Адаменко поінформувала під час своєї доповіді: «Вплив аномально теплої та безсніжної зими на майбутній урожай: ризики для аграріїв», озвученої на конференції II Business & Legal Agri Forum, що відбулася у Києві. Захід було організовано виданням «Юридическая практика».

Ризики втрати врожаю у зв’язку з несприятливими погодними умовами в Україні за останні 50 років виникали постійно, повідомила Тетяна Адаменко. І головна загроза для холодного сезону — сильні морози — явно не актуальна для нинішньої зими. Як такої метеорологічної зими в Україні ще не було, хоча календарна вже наближається до завершення. А от ризик весняної посухи зберігається. Нинішній січень виявився рекордно сухим, а протягом останніх півроку в країні спостерігається стійкий дефіцит опадів. Залишається сподіватися на лютий, який трохи тішить снігом. Таким чином, календарна зима може взяти реванш і живильна волога з’явиться на полях. А от цілком очікувана небезпека нинішньої аномально теплої зими, до якої аграріям слід бути готовими, — навала шкідників. Для комах і гризунів такі погодні умови є досить комфортними.

Тим часом Верховна Рада цього тижня продовжить розгляд у другому читанні законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№ 2178-10). Тож на нинішній урожай, як видно, впливатиме й погода політична. І без обговорення можливих наслідків запровадження купівлі-продажу таких гектарів нині, схоже, не проходить жоден аграрний форум. Саме земельне питання й стало головним і на згаданій конференції.

Під час дискусії «Ринок землі: українські перспективи» учасники (у залі зібралися здебільшого юристи) поглянули на ситуацію з точки зору політики, законодавця, бізнесу і, звичайно, захисту прав людини і адвокатської практики.

Уповноважений Президента України з земельних питань Роман Лещенко (був представлений присутнім як «фігура № 1, яка координує всі заходи...»), заявив:

— На моє глибоке переконання, Україна з точки зору перспективи розвитку має найбільшу потужність саме в аграрному секторі. Країна, яка за двадцять років зробила просто неймовірний прорив з погляду валового виробництва сільгосппродукції, зайняла лідерські позиції в багатьох галузях, але вся проблематика зводиться до того, що ці позиції — вони саме в рослинництві, в сировинному типі виробленої продукції. І земельна реформа, і за нею — аграрна, потрібна виключно з тих мотивів, щоб дати наступний поштовх розвитку агросектору. Тому що ми на сьогодні, якщо говорити про рослинництво, десь уже досягаємо того значного рівня врожайності, і тих бажаних показників (хоча, ще не повною мірою), які є в наших європейських і американських колег. Якщо в когось дуже спрощений підхід до сільського господарства в нашій державі, то це велика помилка, тому що з технологічного погляду: і з точки зору переробки, і з точки зору інфраструктури — Україна динамічно розвивається. Проте основним гальмом для країни є невизначений правовий статус землі. І оця схематозність, яка за 18 років мораторію в нас з’явилася, певною мірою створила таке задзеркалля. Ми почали з вами капіталізувати такі поняття, як договори емфітевзису — вийшли вже на обсяги в мільйони гектарів... Ми розробили схематики з такими речами, як заповіти — коли людина, приміром, з Вінниччини заповідає свою земельну ділянку жителю Харківщини без будь-яких родинних чи інших зв’язків. Ми навчилися взаємодіяти з держгеокадастрами, враховуючи аспекти корупційної ренти  і все те безладдя, яке коїться. І воно на певному етапі просто дійшло до тієї межі, що цей процес насправді став неконтрольований. І ринок просто викривлено. І Президент України взяв на себе відповідальність, передусім політичну. Він у своїй програмі чітко окреслив, що є прихильником ринку землі, він за те, щоб було проведено реформу, і взявши на себе цю відповідальність, хочу наголосити: жертвуючи своїм рейтингом, не думаючи про якийсь там другий термін або ще якісь речі, реально просуває земельну реформу.

За словами доповідача, не варто непокоїтися, «що чотири тисячі правок, що ми там не розглянемо чи в нас немає голосів...».

— У нас на будь-які варіації подій є план «А», план «Б» і план «В», — зазначив Уповноважений Президента. — План «А» — розглядаємо по повній процедурі у Верховній Раді згідно з Регламентом постатейно відповідний проект закону. Якщо хтось там матиме бажання блокувати, зривати мікрофон, стояти на позиції Голови Верховної Ради, не будучи Головою Верховної Ради, або будь-які інші речі — це їхнє право, але все одно закон буде прийнято. Щодо цього питання, якщо законопроект № 2178-10 через ті чи інші причини не зможе бути проголосований у сесійній залі, у Президента України так само є право законодавчої ініціативи, є таке поняття як невідкладний законопроект, і в 2020 році незалежно від того, як би не складалися обставини, законодавство в частині, що стосується обігу земель сільгосппризначення, буде прийнято. Від цього ніхто відступати не стане. Це принципова позиція.

— І компроміси, — продовжив розповідати юристам Роман Лещенко, — були досягнуті в процесі національного діалогу... нагадую, що уряд запропонував максимально ліберальну модель з відкритим ринком, з доступом іноземців, із концентрацією у відсотковому значенні не більш як 0,5%  земель сільгосппризначення України. Громадянським суспільством, профільними асоціаціями ці речі не були сприйняті. Тож було проведено відповідні зустрічі, консультації, я об’їхав 18 областей, і зробили компромісну редакцію. Певною мірою вона є досить консервативною — і в частині іноземного суб’єкта з присутніми елементами дискримінації на перехідному періоді, але компроміс був потрібен. І цього компромісу в суспільстві досягнуто. Тому що ті протести, які відбуваються під Верховною Радою, очевидно, що ті політичні прапори, ті політичні гасла — то все більше про політику, а не про ринок. Те, що відбувається сьогодні в парламенті, і коли ви аналізуєте три тисячі правок однієї з так званих опозиційних фракцій — які є ні чим іншим, як законодавчим спамом і не несуть жодного навантаження з точки зору якісних законодавчих ініціатив... Це політика, і вам потрібно рухатися, маючи відповідну більшість, маючи консенсус у рамках монобільшості. Сьогодні провладна фракція повністю підтримує земельну реформу. І в рамках тієї редакції, яка в нас зафіксована між першим та другим читаннями, до 10 тисяч гектарів в одні руки, без іноземців (вирішення цього питання відбудеться через референдум), з усіма тими перехідними положеннями, вважаємо, що це компроміс достатній для того, щоб стартувати земельну реформу вже цьогоріч.

Паралельно йдеться про децентралізацію передачі прав розпорядження землями на місця. Протирейдерський пакет прийнято. Що стосується кадастру і просторового планування — над цим активно працюємо. До 1 липня максимально наповнимо кадастр. І взяли такий темп виключно з однією метою: ми не дозволимо популістам, політикам різного сорту, які 28 років незалежності розказували про рідну матінку-землю, грабували цю землю, спекулювати на ці теми, маніпулювати електоратом. Фактично, країна просто втрачала, передусім у рамках свого економічного розвитку.

Три ключові цифри про мораторій: декларували 10 мільйонів гектарів (державної. — Авт.) землі — провели інвентаризацію — маємо менш як 
7 мільйонів гектарів. Говорили, що в Міністерстві АПК у державних підприємствах на балансі понад 120 тисяч гектарів — з’ясували, що там менш як 62 тисячі. Провели аудит по всіх державних підприємствах, які займаються сільським господарством — усі абсолютно глибоко збиткові. Проінвентаризували академію аграрних наук — назбирали 48 кримінальних проваджень Національного антикорупційного бюро... Керівництву вже вручили підозру... Триває слідство... Сотні тисяч гектарів по схемах по спільній діяльності проводили. Схематозили і так далі...

Згідно з даними супутникового моніторингу посівів — у нас майже 10 мільйонів гектарів землі сільгосппризначення перебуває в тіні. І якщо взяти сукупний вал — втрати надходжень до бюджету, якщо візьмете тіньовий вал зерна, який вирощується на цих площах, через різні фіктивні схеми ПДВ... то у вас ніколи не виникне питань, потрібна земельна реформа Україні чи ні... Тому... як би її не розхитували зсередини, я вважаю, що в нас історичний момент. Не впевнений, що ще буде така можливість як у перший рік, коли є найвищий рівень підтримки, провести найскладніші непопулярні реформи. Про які всі говорили, але ніхто не наважувався. І ми вважаємо, — наголосив Роман Лещенко, — що цей історичний момент настав. Це треба зробити, а історія розсудить.

Юристам додасться роботи

Про готовність парламенту прийняти законопроект про ринок сільськогосподарських земель під час конференції розповів народний депутат Олександр Качура (фракція «Слуга народу»). За його оцінками, наразі в пропрезидентської фракції немає 226 голосів на користь законопроекту № 2178-10, але сумарно в залі необхідний мінімум для підтримання документа є. Оскільки нині Верховна Рада займається розглядом величезної кількості поправок, вона не зможе відволікатися на інші законопроекти. Але при цьому народні депутати готові працювати й ночами.

Олександр Качура вважає, що, найімовірніше, законопроект приймуть у редакції, затвердженій парламентським Комітетом з питань аграрної та земельної політики. З непідтриманих комітетом поправок реальні шанси на затвердження в сесійній залі має лише норма про скорочення максимальної концентрації земель в одних руках з 10 до 5 тис. га.

У відкритті ринку землі Олександр Качура вбачає для бізнесу тільки можливості. Це стосується і юридичних консультантів, до яких, очевидно, надходитиме більше запитів від клієнтів з агросектору.

У Франції кому продавати — вирішують сусіди

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов у своєму виступі зазначив, що у Франції ринок сільськогосподарських земель працює під суворим наглядом держави та місцевої влади. Якщо власник хоче реалізувати ділянку, його право поважають, однак згоду на придбання землі конкретним покупцем має надати місцева громада. По суті, вирішують сусіди, чи може та чи інша особа бути власником ділянки в цій місцевості, виходячи з її намірів (що і як вирощуватиме, які технології використовуватиме, чи житиме тут тощо). Наприклад, якщо громада займається органічним овочівництвом, вона не схвалить угоду з фермером, який має намір використовувати хімічні добрива.

Важливі також досвід і знання. Щоб придбати сільгоспземлі у Франції, треба мати вищу освіту, хоча б на рівні бакалавра. Якщо ж гідного покупця не знайдуть, сама держава викуповує гектари.

У деяких випадках власнику землі (наприклад, успадкованої) можуть заборонити обробляти ділянку, і тоді її передають управителю, а власник отримує лише відсотки. Такий контроль спрямовано на те, щоб земля як невідновлювальний ресурс використовувалася максимально ефективно. Як наслідок, середня врожайність у Франції у 1,5—2 рази вища, ніж в Україні.

На конференції побувала Галина КВІТКА.

Фото надано автором.

До речі

Сьогодні Комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики на своєму позачерговому засіданні розгляне «Звіт про хід і результати виконання цілей програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2019 році (аграрний напрямок)».