Володимир КУЛЬБАЧНИЙ.

Уже у квітні без необхідної медичної допомоги можуть залишитися хворі на туберкульоз і психічно хворі пацієнти лікарень, а комунальному підприємству облради «База спеціального медичного постачання» загрожує закриття через брак фінансування.

Хто зупинить паличку Коха?

Щодо бази спецмедпостачання — стратегічного для прикордонного регіону об’єкта, де зберігається його мобілізаційний лікувальний резерв, вихід із глухого кута якось знайдеться. Бо ні обласна виконавча влада, ні відповідальні за ситуацію центральні відомства не наважаться послабити регіональну безпеку під час війни. Хочеться комусь чи не хочеться, а гроші на спецбазу з якихось джерел виділять.

Складніше буде із туберкульозом. Нині хворі на сухоти мешканці області лікуються у двох диспансерах — у Шостці та Сумському районі. Через брак фінансування два заклади хочуть об’єднати в один. Якщо таке станеться, багатьом хворим доведеться їздити на лікування через усю область — з півночі на південь або навпаки. Скільки вони розповсюдять у громадському транспорті смертельних бактерій, свого часу відкритих і досліджених німецьким мікробіологом Робертом Кохом, ми можемо лише здогадуватися.

Потрібен специфічний підхід

Та найвище керівництво області турбує ситуація, що склалась навколо психіатричних лікарень. У Національній службі здоров’я України планують закрити стаціонарні відділення таких закладів, а специфічних пацієнтів перевести на амбулаторне лікування під наглядом сімейних лікарів. Така «оптимізація» вже спричинила збурення серед психіатрів України, бо вони дуже добре уявляють, чим завершиться таке реформування. Значна кількість абсолютно не адаптованих до життя в соціумі людей опиниться на вулиці: чи багато родичів захочуть із ними «возитися»?

На Сумщині приблизно 350 психічно хворих, і тепер відповідальність за їхнє життя і здоров’я, а також за безпеку їхніх родичів і сусідів повністю перекладається на місцеву владу. Ніхто не забороняє залишити психіатричні стаціонари, але і не дасть грошей на їхнє утримання. Порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих.

Перший забив на сполох керівник спеціалізованої лікарні № 1, розташованої в Ромнах, Володимир Кульбачний. Після його звернення заступник голови облради Тетяна Головко скликала нараду, в якій узяли участь чиновники, керівники медичних закладів та депутати. Т. Головко — уродженка Ромен, обиралася від цього міста до обласної ради, тож як ніхто інший розуміє проблему, перед якою опинилися земляки.

Учасники наради підрахували: лише на лікування та харчування психічно хворих мешканців області потрібно не менш як 40 мільйонів гривень. І це без «комуналки», яка також стане в чимало мільйонів. Для обласного бюджету такі додаткові витрати непосильні, а Національна служба здоров’я України укладати із психлікарнями контракти та перераховувати за лікування пацієнтів гроші не планує.

Проблема і соціальна також

Володимир Кульбачний запропонував долучити психічно хворих мешканців регіону до участі у програмі «Соціальний захист населення Сумської області», бо, за великим рахунком, проблема цих людей не так медична, як соціальна. З колегою погодився депутат облради, головний лікар обласної клінічної лікарні Володимир Горох. Облрада, вважає він, може заснувати комунальний заклад, знайти для нього приміщення та переселити туди психічно хворих мешканців області, котрі потребують тимчасової або довготривалої ізоляції від суспільства. Але повністю утримувати такий заклад облрада не зможе — потрібне співфінансування від НСЗУ.

На переконання Тетяни Головко, ситуація може розвиватися лише за двома напрямами. Або специфічних хворих «випишуть» додому, і тоді вони зможуть лікуватися (та й загалом виживати) лише за підтримки рідні та місцевих бюджетів, або обласна рада створить на Сумщині нову лікувально-соціальну установу. Але така установа зможе існувати лише за умови, якщо обласному бюджету надаватимуть необхідну медичну субвенцію з держбюджету.

Сумська область.

Фото sorada. gov. ua