Станом на початок 2020 року 84 відсотки українських пенсіонерів отримують середню пенсію у розмірі до трьох тисяч гривень. Це нижче фактичного прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, який, за оцінкою Мінсоцполітики, становить 3 тисячі 156 гривень у цінах листопада 2019 року. Тобто фактично ці люди перебувають за межею бідності. Про це свідчать офіційні данні Пенсійного фонду України, оприлюднені під час засідання робочої групи з розгляду питання запровадження системи накопичувального пенсійного страхування, яке відбувалось під керуванням заступника голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Наталії Королевської та за участі голови комітету Галини Третьякової.

«Протягом останніх 10 років у нас було багато пропозицій і обговорень із цього приводу. Проте щоразу або не вистачало політичної волі, або ті макроекономічні показники, які складалися в країні, не давали підстав для того, щоб серйозно провести роботу із впровадження другого обов’язкового рівня накопичувальної пенсійної системи», — зауважила Н. Королевська.

Назвавши незадовільним стан, в якому нині перебуває пенсійна система України, депутат запропонувала обговорити із залученням широкого кола експертів та громадськості, всі інструменти, які є в світі. І одночасно напрацювати таку дорожню карту, яка б вивела наше пенсійне забезпечення на новий рівень.

«У світі існують різні моделі пенсійної системи другого обов’язкового рівня. Тому нам потрібно чітко зрозуміти, за якою моделлю рухатися Україні. Крім того, в рамках робочої групи маємо напрацювати механізм, як вийти з інституційної пастки, бо нині у нас є розпорошення функцій національних регуляторів у сфері пенсійного забезпечення. Також маємо напрацювати механізм державних гарантій, без яких ми не зможемо рухатися далі у цьому питанні», — сказала вона.

Загалом дискусія точилась навколо двох законопроектів, зареєстрованих у парламенті: «Про загальноообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» (№ 2683) та «Про внесення змін до деяких законів щодо накопичувальної системи державного пенсійного страхування» (№ 2683).

Щоправда, й сама Н. Королевська визнала, що жоден із них не є догмою. «Адже не можна окремо розглядати другий рівень пенсійного накопичення, нічого при цьому не змінюючи в пенсійній системі, яка є, і не передбачивши мотивацію для третього рівня. Сутність і того, й іншого законопроекту потрібно змінювати», — сказала вона, додавши, що має бути напрацьована концепція, яка врахує всі «за» і «проти».

Власне, відійти від цих законопроектів і напрацювати новий документ пропонували й інші учасники робочої групи. Зокрема, кандидат економічних наук, експерт ринку недержавного пенсійного забезпечення Наталія Ковальова зауважила: «Виправити обидва законопроекти до другого читання буде важко. Потрібно напрацювати новий законопроект, який би відобразив усі надбання і позиції, які тут лунатимуть».

На її думку, у пригоді нам стануть і ті здобутки, які вже має наша країна у вигляді недержавного пенсійного забезпечення — недержавні пенсійні фонди, страхові компанії, банківські установи. «На базі вже наявних ресурсів, не витрачаючи коштів державного бюджету (один із законопроектів передбачав створення Пенсійного казначейства, що потребувало б додаткових коштів із державного бюджету. — Авт.), маємо створити таку систему другого рівня, яка задовольнила б по максимуму всі потреби», — сказала Н. Ковальова