«Радості» пересування без метро в годину пік, відчуття ліктя, адреналін штурму автобусів і тролейбусів, затори майже на всіх напрямках і, м’яко кажучи, подив від такої організації «карантинних заходів» у столиці відчули цього дня транспортного колапсу всі його учасники.
Особливо пощастило тим, хто діставався до місця служби з лівого берега на правий...
У тісноті на зупинках громадського транспорту, щільно притискаючись один до одного в набитих маршрутках, годинами сидячи у пробках у власних авто люди розмірковували над питанням: як мораторій на підземку в мільйонному мегаполісі і спровокований цією забороною армагеддон в Києві можуть сприяти нерозповсюдженню коронавірусу?
Пік колапсу припав на період з 8-ї до 11-ї ранку. Після затору на мосту Патона і Дарницькому мосту поступово роз’їхалися. Щоправда, до цього часу не всім вдалося доїхати до роботи. «Пасажири, маршрутка не гумова! Відпустіть двері! Інакше всіх, хто без масок, висаджу!» — кричить водій, намагаючись уже кілька хвилин зачинити двері автобуса. «Довезидо найближчої аптеки — там купимо і далі поїдемо!» — чути у відповідь. У такій ситуації припис київської влади про перевезення не більш як десятьох осіб у маршрутках і двадцятьох у громадському міському транспорті виконати нереально.
Поліції, яка має стежити за дотриманням карантинних вказівок, на зупинках не видно і не чути.
Люди захищаються від небезпеки підхопити коронавірус хто як може. Хтось в одноразових масках (маски з найвищим рівнем захисту у великому дефіциті), хтось кутається у шарф чи хустинку, на деяких цього сонячного дня чорні окуляри ...
На жаль, реалії істотно відрізняються від заборон і постанов.
«Живу в Ірпені. Працюю в Медмістечку в Києві. Сьогодні сусід підвіз до Академмістечка. А як завтра доїду, не знаю», — скаржиться літня жінка своїй сусідці на кінцевій 401-ї маршрутки.
Утім, багато жителів передмістя, які працюють у столиці, та й кияни цього дня задумувалися над питанням: як дістатися до місця роботи завтра?
Але Кабмін був непохитний — метро не відкриють.
