Упродовж тривалого часу батьки учнів і вихованців дитсадків Глибоцького району Чернівецької області висловлюють невдоволення та занепокоєння з приводу якості харчування у школах і дошкільних закладах. Багато дітей відмовляються їсти у школах та дитсадках, вірогідно, з цієї ж причини. Самі працівники харчоблоків коментувати ситуацію уникають, боячись свого керівництва. Ті, у свою чергу, оглядаються на керівництво ОТГ. Тим часом дехто з тих, хто нині займається постачанням продуктів у ці заклади, мають проблеми з Антимонопольним комітетом через недобросовісну участь у тендерах, і постають питання щодо наявності експлуатаційних дозволів та відповідного автотранспорту, холодильників, інших потужностей, необхідних для безпеки харчування дітей. Ми вирішили з’ясувати, чому це має місце.

У 2014 році після обрання головою Глибоцької районної ради Григорій Ванзуряк вирішив на свій кшталт навести в районі порядок. Багато було сказано слів про необхідність приділяти більше уваги розвиткові малого та середнього бізнесу. Ішлося в тому числі і про перегляд наявної системи харчування в закладах освіти.

А на той час у Глибоцькому районі харчуванням учнів шкіл займалася спеціалізована організація — ТОВ «ГАЛС ЛТД», і, за словами батьків і вчителів, жодних проблем з цим не було. Фірма закуповувала овочі та фрукти у ТОВ «Черемшина» (с. Черепківка) та у ФОП Глобак (с. Кам’янка). А також яйця на птахофабриці в селі Валя-Кузьміна і молоко та сметану в місцевих жителів. Було встановлено жорсткий і постійний контроль за якістю у співпраці з санепідемстанцією. Крім того, для приготування страв дітям максимально використовувалася місцева районна сировина.

Але головою райради тоді була створена комісія, яка буцімто промоніторила стан справ із цим у сусідніх районах. З’явилась ідея: приготування гарячих страв спеціалізованими організаціями недоцільне. Мовляв, цим спокійно можуть займатися самі навчальні заклади. Тим паче що наказала довго жити і санепідемстанція як безпековий підрозділ, у тому числі щодо якості продуктів. Сьогодні, коли в Чернівецькій області введено надзвичайну ситуацію у зв’язку з пандемією коронавірусу, всі згадують про санепідемслужбу та недолуге її скасування.

Але тоді, у вересні 2015 року, школи Глибоцького району перейшли на організацію харчування власними силами, а основними постачальниками продукції стали ФОП Лупуляк І.І. та ФОП Оршевський І.В. Через місяць пан Ванзуряк уже очолив Глибоцьку ОТГ. Після цього до харчування дітей у навчальних закладах Глибоцької ОТГ було залучено навіть тих, хто, вважаю, не мав належного досвіду, щоб цим займатися на рівні району, але вирішив похарчувати дітей.

Саме з цими суб’єктами господарювання, які вирішили похарчувати дітей, було укладено договори. На загальну суму майже 7 мільйонів гривень.

Не вірте данайцям, що дари приносять

Наприклад, Марина П., згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрована як фізична особа-підприємець 25.01. 2019 року. Але ця пані вже 07.02. 2019 року уклала перший договір з Глибоцькою селищною радою на постачання риби свіжомороженої — хека атлантичного — в сумі 183300 гривень.

А загалом підприємцем за період з 07.02.2019 року по січень 2020 року укладено договорів на постачання продуктів харчування на адресу Глибоцької селищної ради та її відділу освіти, молоді та спорту на загальну суму, що перевищує 2,5 мільйона гривень.

Потроху стає зрозуміла занепокоєність батьків і ступінь харчових ризиків для їхніх чад.

Проте жодного із зазначених підприємців, згідно з даними реєстрів Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, немає серед тих, у кого є експлуатаційні дозволи. Також чи зареєстровані їхні потужності, як того вимагає Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»? Відповідно до статті 23 закону, експлуатаційний дозвіл отримують лише оператори ринку, що здійснюють діяльність, пов’язану з виробництвом та зберіганням харчових продуктів тваринного походження. А відповідно до частини 8 статті 20 закону, операторам ринку забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих із потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу, та використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.

Одночасно Законом «Про публічні закупівлі» забороняється придбання товарів, проведення робіт і надання послуг до проведення процедур та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг. Крім того, замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини, щоб зменшити їх масу, з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів.

Антимонопольний комітет керівництву ОТГ не авторитет?

Тим часом Антимонопольний комітет України вже розглянув діяльність основного постачальника — Лупуляк І.І. — на предмет порушення законодавства про закупівлі.

Що й казати, відділом освіти, молоді та спорту Глибоцької селищної ради протягом 2019 року укладено договорів на придбання м’яса на загальну суму 353981,8 гривні. Це за даними, оприлюдненими на офіційному веб-пораталі ProZorro. Від тієї ж Лупуляк було закуплено м’яса на загальну суму 198844 гривні. А потім ще на суму 155137,8 гривні. Непогані обороти і темпи реалізації. Додайте до цього постачання овочів на загальну суму 246525 гривень.

Варто зазначити, що з початку 2017 року Глибоцька селищна рада ще намагалася дотримуватися принципів конкуренції серед учасників та проводила в січні 2017 року часткові закупівлі до 200 тисяч гривень через аукціон. Але ближче до літа з’явилися побоювання, що є спроби усунути небажаних учасників. А можливо, прибрати з ринку виробників продуктів харчування? Чи допустити тільки своїх?

Цікавим є те, що двоє основних постачальників продуктів харчування перебувають за однією адресою: 60400, Чернівецька область, Глибоцький район, смт Глибока, вул. Борців за волю України, під одним номером. Принаймні така адреса зазначена в договорах на закупівлю, що оприлюднені на веб-порталі уповноваженого органу. Водночас за-значена адреса не відповідає тим адресам, що подані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців.

Звісно, такі неприкриті дії постачальників не залишилися поза увагою Антимонопольного комітету України. Тож 22 листопада 2019 року Чернівецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України винесено рішення № 38 у справі № 02-27/20, яким притягнуто до відповідальності Лупуляк І.В. та Оршевського І.В. за порушення Закону України «Про захист економічної конкуренції». Їм інкриміновано вчинення антиконкурентних, узгоджених дій, які спотворили результати тендера. Саме під час проведення тендерної процедури щодо закупівлі продукції — молоко та вершки, молоко свіже, молоко згущене, сметана 15-відсоткової жирності.

До того ж з’ясувалося, що між учасниками були сталі договірні відносини у період з 01.09.2018 р. по 31.01.2019 р., що свідчить про підтримку одне одного в господарській діяльності.

Територіальним відділенням АМКУ було встановлено, що заявлена адреса не відповідає тим адресам, які зазначені в Єдиному державному реєстрі. Цікаво те, що один з учасників цієї закупівлі, Оршевський І.В., повідомив, що зазначення в тендерній документації адреси здійснювалось на підставі усної домовленості з власником майна — Ярославом, який є чоловіком Лупуляк І.І.

Далі — більше. Стало відомо, що протягом 2018 року Глибоцькою селищною радою укладено договорів на закупівлю продуктів харчування на мільйон гривень із фізичною особою-підприємцем Ф. Але, як вдалося дізнатися з надійних джерел, зазначена особа перебувала за межами України. А всі договори власноруч підписано головою Глибоцької селищної ради Григорієм Ванзуряком. Ось вам і розвиток малого та середнього бізнесу в ОТГ, що декларувався.

Адреса на вул. Борців за волю України зазначена в договорах, що укладені з ФОП Лупуляк І.В, ФОП Ф., ФОП Т. То, може, Глибоцька селищна рада надає перевагу саме учасникам, котрі перебувають за цією адресою? І чи не повинен був викликати підозру в тендерного комітету зазначений факт? Тим паче що учасники в такому складі вже брали участь в іншій закупівлі, а саме м’яса свійської птиці, і подавали дуже схожі пакети документів, вказавши однакові адреси.

Чому прибрали виробників на користь нефахівців?

Дивним чином усі закупівлі продуктів харчування Глибоцькою селищною радою та відділом освіти, молоді та спорту Глибоцької селищної ради здійснюються переважно в підприємців, які не є виробниками продукції. Основними видами їхньої діяльності є оптова торгівля м’ясом і м’ясними продуктами, а також оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями й жирами та оптова торгівля цукром і кондитеркою, а ще рибою.

Тому не зайве запитати в пана Ванзуряка, про який малий та середній бізнес ідеться? Про який його розвиток і на користь кому? А ще запитати у нього та Держпродспоживслужби Чернівецької області про ступінь ризиків за такого харчування дітей? А запитання, як могли харчувати дітей особи, якщо вони під час підписання договорів і виконання їх, вірогідно, фізично перебували за кордоном, певно, слід поставити іншим, вже силовим структурам.

Той, кого усунули з ринку

Зрозуміло, мене зацікавила думка з цього приводу Володимира Завадовського, керівника найпотужнішого підприємства району, якого прибрали з цього ринку.

— Як харчування дітей перейшло сумнівним гравцям на цьому ринку?

— Кордебалети почалися у 2015 році. Мене запросив пан Ванзуряк, а я на той момент очолював ТзОВ «ГАЛС ЛТД», підприємство, яке харчувало 57 шкіл і дитсадків у Глибоцькому районі.

Крім того, ми забезпечували харчуванням школи ще й Кіцманського району, міста Чортків та Чортківського району Тернопільської області. Загальна кількість шкіл та садочків, яким ми постачали гарячі обіди, становила 147 закладів у трьох областях. Це була відпрацьована до деталей система, без жодного збою і рекламацій.

— Про що розмовляли?

— Він тоді запропонував досить популістську, але на звук пронародну пропозицію, щоб замість одного підприємства—постачальника продуктів у школи та садки створити від 15 до 40 малих підприємств чи приватних підприємців, котрі забезпечували б цих споживачів продуктами. З цією ідеєю він вийшов на сесію районної ради і попри спротив депутатів, котрі розуміли ступінь відповідальності та стан справ на цьому ринку, пропозиція пройшла. Мені, як харчовику, було важко зрозуміти, як це має бути зреалізовано без створення харчової безпеки для дітей і що з цього має отримати район у вигляді податків?

— Що ви маєте на увазі?

— А те, що, за великим рахунком, працівникам навчальних за-кладів ставилося до відома, що вони надалі стають відповідальними за харчування у своїх школах. А що вони взагалі розуміють у роботі харчоблока, чи знають вимоги санітарії, гігієни, технології приготування їжі? Бо цим має займатися спеціалізована організація.

Ми впродовж 10 років займалися цією справою, не створивши жодного проблемного моменту ні з боку організації, ні з боку інших ризиків. Тому ми щиро сподівалися, що співпрацю з нами буде продовжено. Але в пана Ванзуряка була інша думка. Адже бюджетні кошти задіяні у цьому процесі.

— Ви не намагалися жорстко заявити свою позицію?

— Ми вирішили звернутися до депутатів Глибоцької районної ради, як найбільше підприємство у районі, яке сплачує значну частку районних податків. Як підприємство, де створено понад 400 робочих місць.

Річ у тім, що такий владний альтруїзм поставив наше підприємство на межу виживання. Поясню чому. У нас жорсткий графік роботи, завод має сезонний цикл виготовлення продукції: саме влітку відбувається наше основне виробництво. Переробка огірків, помідорів, кабачків, яблук на повидло, а ще ми варимо його зі слив та груш, вимагає напруженої роботи усього колективу.

Але саме влітку школи, які ми забезпечували продуктами, — на канікулах. А вже з вересня, коли стартує навчальний рік, а тим паче взимку, наші робітники, транспорт, вантажники та експедитори вивільняються для забезпечення шкіл продуктами. Це розумна для депресивного району виробнича схема. Це захист свого виробника.

— Про що йдеться?

— Про те, що до харчування дітлахів було допущено людей, які ніколи нічого не вирощували, не переробляли й апріорі не мали жодного стосунку до харчових продуктів. Більше того, всупереч законодавству вони взяли на себе постачання продуктів тваринного походження — м’яса та молочки. Люди добрі, без реєстрації в Держпродспоживслужбі та отримання експлуатаційного дозволу це взагалі неприпустимо. Це кримінал. А ще у частини з них немає ні спеціального транспорту, ні холодильників, ні інших речей, які вимагаються у цьому виробництві.

Та найстрашнішим виявилося те, що особи, від імені яких за документами постачаються продукти до шкіл та дитсадків, по пів та більше року перебувають на заробітках за кордоном. Людина, котра півтора року не була в Україні, перебувала на заробітках, підписала 27 договорів на 2,5 мільйона гривень, і це на постачання харчової продукції в заклади освіти!

Якщо я є керівником ОТГ і підписую з вами договір, то, напевно, найперше, що я хочу, — це вас бачити. Бо йдеться про дітей. Я не можу підписати з вами договір, якщо ви фізично в цей час не перебуваєте у країні. Ні договір, ні специфікацію, ні додаток до договору, який потрібно підписати через три місяці. Як це відбулося?

— Тобто графік присутності під час процедур жорсткий?

— Авжеж. Продукція на кожну школу, на кожний дитсадок завозиться два рази на місяць. Кожні два тижні ви мене маєте бачити, бо я передаю вам товар за на-
кладною.

Сталося так, що єдине успішне підприємство Глибоцького району було змушене піти на банкрутство і було ліквідоване. В ОТГ не створено жодного робочого місця, втрачено податки. Бо тепер продукція невизначеної якості завозиться у школи та дитсадки з чернівецьких ринків за демпінговими закупками приватними підприємцями.

Ось така харчова історія з сумнівними оборудками, дивними учасниками та купою запитань до правоохоронних органів.

Чернівецька область.

Фото з відкритих джерел.