Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Позачергове засідання 16 квітня
Проект закону «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури» (№ 1043) підтримали 242 народні депутати. Ухваленню проекту передувала півторагодинна перерва, під час якої у кабінеті голови тривала нарада за участі керівників фракцій та груп.
Після неї Голова Верховної Ради зауважив, що нині парламент зіткнувся з винятковою ситуацією. Вперше до законопроекту подано 16 тисяч поправок і це може заблокувати його роботу до осені.
«Парламент не був до цього готовий і виходить із тих механізмів, які є. Наразі це законопроект про внесення змін до Регламенту. Не все в ньому відповідає потребам, які є на сьогодні, але у нас також є регламентні обмеження і ми не можемо його сьогодні доопрацювати. Тому було домовлено, що одразу після ухвалення цього законопроекту і вступу його в дію буде зареєстровано інший законопроект, який вноситиме зміни до нього щодо його тимчасової роботи», — зауважив Д. Разумков, додавши: «Маємо з одного боку зберегти демократію, захистити інтереси всіх народних депутатів, які працюють у залі на користь держави, однак так само маємо захистити парламентаризм, щоб він не був механізмом зловживання щодо тих чи інших подій».
Цей законопроект пропонує доповнити Регламент Верховної Ради статтею «Особлива процедура розгляду законопроєктів у другому читанні».
Відповідно до неї, у разі подання до законопроекту, що готується до другого читання (крім проекту кодексу, законопроекту, що розглядається Верховною Радою за спеціальною процедурою), поправок у кількості, що у п’ять разів або більше перевищують кількість статей проекту первинного законодавчого акта чи кількість пунктів проекту про внесення змін до первинних законодавчих актів, але не менш як 500 поправок, то такий законопроект може розглядатися за особливою процедурою.
Особлива процедура застосовується за пропозицією, підписаною не менш як 150 депутатами і підтримана не менш як 226 голосами народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради, за умови надання народним депутатам порівняльної таблиці та супровідних документів до неї.
«У разі прийняття Верховною Радою рішення про застосування особливої процедури у дводенний строк з дня прийняття такого рішення кожна депутатська фракція (депутатська група) має право визначити не більше п’яти пропозицій, поправок, не врахованих головним комітетом, на яких вона наполягає, та надіслати на адресу головного комітету лист із зазначенням номерів та ініціаторів таких пропозицій, поправок у порівняльній таблиці законопроекту, підготовленого до другого читання», — йдеться у тексті проекту закону.
Кожен позафракційний народний депутат, поправки якого не були враховані головним комітетом, матиме право визначити одну поправку, на якій він наполягатиме.
Після цього головний комітет у дводенний строк має узагальнити отримані пропозиції і поправки і підготувати уточнену порівняльну таблицю для розгляду законопроекту в другому читанні, до якої включить усі враховані головним комітетом пропозиції і поправки.
Перед прийняттям проекту закону висловились представники фракцій. Зокрема, голова фракції «Голос» Сергій Рахманін зауважив, що документ викликає більше запитань, ніж відповідей. І заявив, що часові обмеження потрібно передбачати не після ухвалення закону, а до цього.
Співголова фракції «ЄС» Ірина Геращенко заявила, що під егідою боротьби з коронавірусом влада бореться з демократією і опозицією, і додала, що за проект закону не можна голосувати, бо до влади немає довіри. Вона заявила також, що глава парламенту може взяти політичну відповідальність і під стенограму обмежити зміни до Регламенту в часі.
У відповідь головуючий парирував, що підміняти політичною доцільністю закон — не доцільно, і закон має бути один для всіх.
Іван Крулько («Батьківщина») зауважив, що розглядається питання не регламентних змін, а того, чи залишається в Україні парламентаризм, чи його знищують. «Батьківщина» не голосуватиме за проект закону, проте контролюватиме кнопкодавство, заявив він.
Представник групи «За майбутнє» Дмитро Лубінець, процитувавши російського політика Гризлова, що «парламент не місце для дискусій», наголосив: «Виходить, Гризлов говорив про український парламент». Депутат також зауважив, що документ прямо суперечить Конституції і розділяє народних депутатів — позафракційних і тих, що входять у групи чи фракції. «Ми всі рівні, і у кожного є право наполягати на своїх поправках. А вирішувати має парламент 226 голосами».
Василь Німченко (ОПЗЖ) також висловився проти ухвалення законопроекту. Ба, більше, його обурило, що в його назві встановлюється факт зловживання депутатськими повноваженнями. «Мені прикро, що законопроект із таким формулюванням виносять у зал», — сказав він, зауваживши, що він антиконституційний і суперечить розумінню верховенства права.
Натомість Павло Бакунець (група «Довіра»), заявивши, що запропонований варіант хоча й не є досконалим, проте має низку переваг — до нього не можна подати тисячі поправок. «Депутати-мажоритарники проти законодавчого спаму. «Довіра» підтримуватиме цей законопроект», — констатував він.
Водночас, як зауважила у кулуарах представниця монобільшості Ірина Верещук («СН»), ухвалення змін до Регламенту потрібно, щоб знайти законну стежину, яка б вивела ситуацію з глухого кута. «У разі ухвалення змін до Регламенту, — припустила депутат, — буде декілька постанов, які можуть у часі відтягнути підписання закону. Ми змушені будемо зібратися на позачергове засідання, аби їх відхилити. Потім закон буде підписано і він вступить у дію. Лише тоді можна буде приступити до розгляду законопроекту про банки, так званого антиколомойського закону».
У другому читанні було ухвалено (264 «за») також законопроект «Про внесення змін до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» (№ 2653). До слова, на ухваленні цього документа, як важливого для завершення децентралізації, наполягали галузеві експерти та асоціації. Законопроект на законодавчому рівні надає право Кабінету Міністрів приймати рішення щодо визначення адміністративних центрів територіальних громад та територій територіальних громад, а також подавати до Верховної Ради проекти законодавчих актів щодо утворення і ліквідації районів. Це дасть можливість завершити процес формування спроможних територіальних громад та утворити райони, які відповідають європейським вимогам та стандартам формування територіальних одиниць.
Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення захисту телекомунікаційних мереж) (№ 2654) народні депутати підтримали за основу. Документом посилюється кримінальна та адміністративна відповідальність за пошкодження, руйнування складових телекомунікаційної мережі. Для цього вносяться зміни до ст. 360 Кримінального кодексу та ст. 147 Кодексу про адміністративні правопорушення. Водночас було ухвалено рішення щодо скорочення терміну підготовки проекту до другого читання.
Водночас конституційна більшість (339 «за») підтримала проект Закону України «Про ратифікацію Угоди про грант Фонду Е5Р (Проєкт «Вища освіта України») між Україною та Європейським інвестиційним банком (№ 0034).
Відповідно до Угоди, Україна отримає грант у десять мільйонів євро з ресурсів Фонду E5P для фінансування проекту, який, як зазначено у додатку І до Угоди, «має на меті реконструкцію існуючих навчальних, дослідницьких та допоміжних об’єктів державних закладів вищої освіти України для покращення їх енергоефективності та створення інших освітніх інвестицій, які не пов’язані з енергоефективністю».
На початку пленарного засідання Голова Верховної Ради України Дмитро Разумкова повідомив, що Президент звернувся до Верховної Ради з повторним листом щодо скликання позачергового засідання з уточненим порядком денним, з якого було вилучено проект закону «Про оборонні закупівлі» (друге читання) (№ 2398-д).
Крім того, він привітав із днем народження Дар’ю Володіну та Марину Нікітіну.
