Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Більше фото тут

Позачергове засідання 30 квітня

Відкривши позачергове пленарне засідання, скликане на вимогу народних депутатів, Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков нагадав про страшну трагедію, яка сталася 26 квітня 34 роки тому на Чорнобильській атомній електростанції.

"То були страшні події. Багато хто, щоб ми могли зібратися тут, у Києві, віддали своє життя. Це були ліквідатори, пожежні, лікарі. Те страшне явище загрожувало не лише нашій державі, а й Європі. І вони зробили все, щоб цього не сталося. Думаю, ми повинні сьогодні висловити вдячність всім тим, хто це зробив і хвилиною мовчання вшанувати тих, хто віддав за це своє життя", – наголосив Дмитро Разумков.

Головуючий також привітав із професійним святом прикордонників. "Прикордонники одними з перших стали на захист територіальної цілісності нашої держави. Вони одні з перших, хто прийняв на себе удар. На жаль, це відбувається не вперше в історії нашої держави. Давайте подякуємо прикордонникам за працю, яку вони роблять", -с сказав Голова Верховної Ради.

Перейшовши до порядку денного, народні депутати за основу (248 "за") підтримали проект закону "Про внесення змін до статті 225 Виборчого кодексу України (щодо розміру грошової застави)" (№ 2769). У законопроекті пропонується внести зміни до абзацу першого частини другої статті 225 Виборчого кодексу України, визначивши розмір грошової застави у сумі чотири мінімальні заробітні плати, встановленої на день початку виборчого процесу, на кожні 90 тисяч виборців відповідного єдиного обласного, міського виборчого округу для кожного виду виборів окремо. Тобто йдеться про зменшення розміру грошової застави у дев'ять разів.

Верховна Рада також включила до порядку денного та ухвалила в цілому (309 "за") проект постанови "Про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій щодо засудження триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України, незаконної анексії Автономної Республіки Крим і міста Севастополь та окупації окремих районів Донецької і Луганської областей, політичних репресій проти громадян України та звільнення політичних в'язнів – громадян України" (№ 3068).

У цьому зверненні Верховна Рада закликає парламенти іноземних держав та парламентські асамблеї міжнародних організацій засудити дії Російської Федерації, спрямовані проти територіальної цілісності та суверенітету України, як такі, що суперечать загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права. Посилити політико-дипломатичний і санкційний тиск на державу-окупанта до повного припинення нею збройної агресії та відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних державних кордонів.

А також засудити порушення російською окупаційною адміністрацією основоположних прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях і використати всі можливі міжнародні політико-дипломатичні та санкційні механізми щодо РФ з метою негайного звільнення нею всіх осіб, захоплення яких спричинене триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України, а також усіх інших громадян України, яких Російська Федерація незаконно утримує на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополь, окремих районів Донецької і Луганської областей та на території Російської Федерації.

Крім того, Верховна Рада закликає вимагати від РФ відмовитися від розширення агресивних дій в чорноморському регіоні, практики перекриття для торговельного судноплавства значних районів акваторії Чорного і Азовського морів під приводом військових навчань, практики блокування українських портів з використанням гібридних методів, дотримуватися усіх норм та вимог міжнародного морського права тощо.

Під час обговорення постанови Ахтем Чийгоз ("Європейська солідарність") висловив сподівання, що ця постанова стане початком активної діяльності парламенту України на міжнародних майданчиках. "Де, на жаль, відсутня якась платформа для обговорення деокупації Криму", – сказав він.

Верховна Рада з чотирьох альтернативних законопроектів "Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування доходів медичних працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19)" (№№ 3329, 3329-1, 3329-2, 3329-д) підтримала за основу проект № 3329-д авторства групи народних депутатів з різних фракцій, який підтримав профільний комітет.

Законопроектом продовжується дія податкових пільг та спрощень адміністративних процедур на період здійснення обмежувальних карантинних заходів, встановлених Кабінетом Міністрів України. Крім того, законопроект підвищує рівень заробітних плат медичних працівників, які зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та лікуванням пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законопроектом передбачається, зокрема, продовження строку незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів на всій території України. А також продовження строку ненарахування пені та мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України. Продовження звільнення від сплати ЄСВ за себе ФОП та особами, які провадять незалежну професійну діяльність на період з 1 по 31 травня 2020 року.

І хоча дія попереднього антикризового закону фактично сплила, народні депутати відмовилися підтримувати документ у цілому через наявність у проекті норм про зменшення вимог до мінімального розміру статутного капіталу банків з 500 млн грн до 200 млн грн та щодо продовження строку дії Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", який завершується 1 серпня 2020 року до 2024 року. Адже ці норми, на думку більшості депутатів, не мають жодного відношення до антикризових заходів.

У першому читанні (258 "за") народні депутати підтримали проект закону "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" (№ 2386).

Підставою для розробки цього законопроекту, за словами Юрія Камельчука, стали "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії". Відповідно до них з першого липня 2019 року відбувся перехід на нову модель ринку електричної енергії. Новий ринок "на добу наперед" та "внутрішньодобовий ринок" функціонально є біржою, на якій визначається єдина ціна на електроенергію за принципом маржинального ціноутворення на основі балансу сукупного попиту та сукупної пропозиції.

Проте реформа розпочалася, залишивши за собою мільярдні борги. Так, станом на 31.08.2019 дебіторська заборгованість ДП "Енергоринок" становила 30,9 млрд грн, з неї заборгованість, яка виникла після ведення в дію роздрібного ринку електричної енергії (I півріччя 2019 року) становить 2,4 млрд грн. Кредиторська заборгованість ДП "Енергоринок" – 28,1 млрд грн.

Найбільша питома вага дебіторської та кредиторської заборгованості ДП "Енергоринок" припадає на державні підприємства, а саме: ДП "Регіональні електричні мережі" – 42%, яке постачає електричну енергію державним вугледобувним підприємствам та ДП НАЕК "Енергоатом" – 42%, яке здійснює виробництво електроенергії на атомних станціях.

Законопроект містить норми, які регулюють відносини, пов'язані із погашенням заборгованості, що утворилась на оптовому ринку електричної енергії України.

Для цього запропоновано такі механізми погашення заборгованості: проведення взаєморозрахунків, погашення (списання) заборгованості, відступлення права вимоги або заміна сторони у зобов'язанні та встановлення цільової надбавки до тарифу на розподіл електричної енергії місцевими (локальними) електромережами операторам системи розподілу.

За словами голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса, законопроект сприятиме розв'язанню фінансових проблем найбільшого виробника електроенергії в Україні ДП НАЕК "Енергоатом", який зможе у вигляді облігацій внутрішньої державної позики отримати майже 11 млрд грн.

Верховна Рада заслухали звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м.Ічня (Чернігівська обл.), м.Калинівка (Вінницька обл.), м.Балаклія (Харківська обл.), м.Сватове (Луганська обл.), м.Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014-го по 2018-й рік.

Наразі комісія розслідувала вибухи на складах боєприпасів у Балаклії й дійшла висновку, що причиною вибухів стали підриви спеціальних зарядів. За словами голови ТСК Давида Арахамії, комісія розпочала свою діяльність з Балаклії тому, що саме там був найпотужніший арсенал в Східній Європі: "Лише втрати майна і боєприпасів, по балансовій вартості, становлять понад 12 млрд грн. Ринкова вартість, за оцінками експертів, ще більше – від 7 до 10 млрд дол. США".

"Про те, що це був підрив, свідчать декілька фактів, – зауважив народний депутат. – Перший факт, експертиза вибухотехніків, які знайшли прямокутні вирви, загалом їх було до десяти. На дні цих вирв було виявлено сліди тринітротолуолу (тротил), гексоген, тетранітропентаеритриту (ТЕН), що є характерним для підривних зарядів фугасного принципу дії. Боєприпаси, які горіли, цих речовин у складі не мали. А враховуючи факт, що вони були знайдені на дні вирв, – то це означає, що хтось їх туди заклав". Тож, за словами Д.Арахамії, слідство має бути продовжено. Крім того, він попросив продовжити роботу комісії ще на півроку, щоб розглянути й інші інциденти, які мали місце.

Постанову про звіт ТСК народні депутати підтримали за основу та в цілому 332 голосами.

Проект закону "Про внесення змін до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення системи органів Антимонопольного комітету" (№ 3132) Верховна Рада відправила на повторне друге читання.

Водночас було внесено зміни до Постанови Верховної Ради України "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України".

За словами її автора Олександра Корнієнка ("Слуга народу"), йдеться про дві пропозиції – розширити проміжок часу, який буде досліджувати ТСК на весь 2019 рік, а саме розслідування почнеться з 1 січня 2019 року. Крім того, у зв'язку із бажанням народного депутата Мар'яна Заблоцького бути членом цієї комісії внесли зміни до її складу.

Верховна Рада розглянула також ініціативу 153 народних депутатів щодо застосування особливої процедури розгляду законопроектів у другому читанні, передбаченої статтею 119-1 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України", при розгляді у другому читанні проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (реєстр. № 2571-д).

Як зауважив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, народні депутати вже відчули, як можна заблокувати будь-який закон "поправочним спамом". "Ми всі разом напрацювали нову процедуру в Регламенті, так звану "особливу процедуру" і ми сьогодні вперше в історії України хочемо застосувати цю процедуру стосовно заспамленого 16 тисячами поправок законопроекту про банки. Депутат визнав, що не всі поправки спамові, є й суттєві, "але ми точно знаємо, що 16 тисяч подано для того, щоб заблокувати розгляд закону в парламенті".

Щоправда, обговорення цієї ініціативи виявилося дуже гарячим. Врешті 255 народних депутатів підтримали цю ініціативу.

Насамкінець Верховна Рада ухвалила низку ратифікаційних питань. Зокрема, підтримала проекти законів: "Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про видачу правопорушників", "Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про передачу засуджених осіб" та "Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну правову допомогу у кримінальних справах". А також проекти законів "Про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння хрестоцвітих та інших олійних або прядивних культур та Схеми сортової сертифікації насіння цукрового та кормового буряка Організації економічного співробітництва та розвитку", "Про приєднання України до Міжамериканської конвенції про виконання кримінальних покарань за кордоном" та "Про приєднання України до Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року".

На початку засідання народні депутати привітали з днем народження своїх колег: Антоніну Славицьку ("ОПЗЖ") та Сергія Штепу ("СН").