Про головного лікаря Київської міської клінічної лікарні № 12 Таїсію Лободу (на знімку) мене попросили написати колишній багаторічний завідувач відділу медичного і санаторного забезпечення Управління справами Верховної Ради України Михайло Ромазан і екс-голова Житомирської облради, нині голова ради міжнародного земляцтва «Житомирщина» Юрій Запаловський.

Наша щира бесіда з Таїсією Володимирівною була не тільки про медицину, якій вона віддала понад 50 літ трудової біографії. Це була розмова і про складну філософію буття, про його безкінечну непередбачуваність. Моїй співрозмовниці на життєвому шляху вдалося зберегти чесність, порядність, оптимізм, віру в людей, увагу і доброзичливість до пацієнтів.

Зрозуміло, що у Таїсії ще за шкільних років були різні проекти щодо майбутньої професії, часом навіть протилежні за метою і змістом. Та поступово все зосередилось на благородній справі — стати добрим лікарем, щоб надавати необхідну допомогу людям, захищати їхнє здоров’я і життя. Прикладом для неї були працьовиті батьки Володимир Іванович і Надія Гнатівна Танські. До речі, мама понад 50 років працювала акушером і можна уявити, скільком матерям і новонародженим вона допомогла. Юна і неспокійна душа Таїсії сприймала медицину через історію й літературу — адже лікарями були такі відомі письменники, як Чехов, Булгаков, Шіллер, Конан Дойл... За її словами, кожен лікар — це незгасима свіча, що своїм теплом освітлює хворих.

Спершу Таїсія працювала санітаркою у Чуднівській райлікарні на Житомирщині, де пересвідчилась у правильності свого вибору. Після успішного закінчення лікувального факультету Тернопільського медуніверситету її скерували до Києва, де пройшла інтернатуру і потім сім років працювала у швидкій та невідкладній медичній допомозі. Так стала фахівцем широкого профілю, показала здатність до самопожертви, на власному досвіді пізнала всі явні і неявні проблеми і нюанси медицини.

У 1986 році молодого фахівця запросили на роботу до Міністерства охорони здоров’я України — тут починала лікарем-інспектором і закінчила начальником головного управління лікувально-профілактичної допомоги дорослому населенню. Сфера службових обов’язків — підготовка нормативних відомчих документів, проектів законів і державних програм з лікування цукрового діабету, онкології, туберкульозу, СНІДу та інших хронічних хвороб, участь у роботі державних комісій у системі медицини.

Протягом останніх 20 літ Таїсія Володимирівна працює головним лікарем міської клінічної лікарні № 12. Це солідний багатопрофільний медичний заклад, провідний у столиці. Тут стабільний кадровий потенціал — понад 1000 лікарів і медсестер, адміністративно-господарський персонал. Щорічна допомога надається, стаціонарно й амбулаторно, більш як 45—50 тисячам пацієнтів. У комфортабельних корпусах — 12 лікувальних відділень і 7 центрів різного спрямування на 610 ліжок.

Таїсія Володимирівна активно запозичає досвід колег, у тім числі й за кордоном — у США, Кубі, Фінляндії, Литві... Разом з колективом лікарні нею розроблена і впроваджується чітка стратегія розвитку системи надання доступної і якісної медичної допомоги, забезпечується оперативне застосування найновіших та найефективніших технологій діагностики, лікування і профілактики. І все це формується на ідеології доказової медицини та досягається шляхом тісної співпраці з провідними навчальними структурами. Лікарня № 12 слугує навчально-лікувальною базою для 9 кафедр Національного медуніверситету імені Богомольця та Національної медичної академії післядипломної освіти імені Шупика.

Зрозуміло, що високий рівень, невідкладність та якість надання медичної допомоги дозволили конкурентоспроможному колективу лікарні під керівництвом головного лікаря Таїсії Володимирівни отримати вищу акредитаційну категорію.

Звісно, головного лікаря щоденно хвилює багато простих і складних проблем. На її думку, пріоритетним і ресурсомістким напрямком в контексті медичної реформи, коли здійснюється основоположний принцип «гроші ходять за пацієнтом», є оптимізація ефективного використання ліжкового фонду, переходу до роботи лікарні інтенсивного лікування. І це попри те, що є певна обмеженість фінансових ресурсів та джерел їх поповнення, складність пошуку нових інвесторів.

Її хвилює низька платоспроможність населення, адже значну частину медикаментів та виробів медичного призначення люди купують за власний рахунок. Лікарня змушена активно співпрацювати зі страховими компаніями, над залученням благодійних внесків.

Без відриву від щоденної роботи Таїсія Володимирівна захистила кандидатську і докторську дисертації, нею підготовлено понад 20 наукових праць і досліджень. Вона була депутатом Печерської райради кількох скликань. Указом Президента України їй присвоєно почесне звання «Заслужений лікар України». Та найвища нагорода для неї — вдячність пацієнтів, яким віддає серце і душу. Вона пишається досягненнями своєї лікарні і медперсоналу.

Таїсія Володимирівна разом із чоловіком Сергієм Леонідовичем виховали сина Сергія і дочку Наталю, які працюють у медицині і яким вона передає багаті знання і досвід. У свою дружну сім’ю вони з радістю прийняли невістку Тетяну Дмитрівну і зятя Євгена Андрійовича, разом з ними виховують внуків Ярослава, Ольгу, Софію і Михайла. Славний рід продовжується!

Від усієї душі вітаємо Вас, шановна Таїсіє Володимирівно, весь колектив Київської міської клінічної лікарні № 12 з Днем медичного працівника, бажаємо здоров’я, добробуту, нових успіхів у благородній справі.

Фото автора.