Літо — пора відпочинку та мандрів. І доки не всі країни, де традиційно полюбляють відпочивати співвітчизники, відкрили свої кордони, скориставшись послабленням карантину в нас, є змога дослідити нові маршрути в Україні. Одне з таких — каньйони у Миколаївській області.

Купуємо квитки на автобус Київ — Скадовськ через Вознесенськ. Майже п’ять годин одеською трасою і ще півгодини на авто бруківкою до села Актове — і ми на місці, яке порівнюють із каньйонами Північної Америки. Щоправда, про американські каньйони знають у всьому світі, а ось про існування наших відомо лише затятим туристам...

Тут каміння проявляються з-під землі. Вона ніби витискує їх на поверхню. «Застарілі вивітрені граніти» (вислів з Вікіпедії) сформувалися понад два мільярди років тому. Ці скелі бачили поселення доби палеоліту, були сакральним місцем давніх скіфів... Назву місцини пов’язують із Петром Скаржинським, який отримав ці землі у нагороду після участі у російсько-турецькій війні (1768—1774).

Нині каньйон, що поблизу села Актове Вознесенського району, входить до складу Національного природного парку «Бузький Гард», який є одним із семи природних чудес України. Така інформація міститься на офіційному сайті Миколаївської облради. Проте так і не зрозуміло, як правильно називається ця місцина — Актовський чи Актівський каньйон? А місцеві називають його Актовий, при цьому наголос роблять хто на першому складі, хто на другому...

До речі, тут із назвами каньйонів (окрім згаданого, ще є Арбузинський і Петропавлівський. Вони нібито перетікають один в одного) щось пороблено. Як розповіли тутешні мешканці, на території, де розташований Арбузинський каньйон, колись сталася велика пожежа — горіла бузина. Отже, від того місцина отримала назву Гарбузинський (гар від бузини) каньйон. Але унаслідок русифікації літера «Г» зникла. Може, якщо повернути справжні імена цим каньйонам, їх впізнаванність зросте?

А тут є на що подивитися! Немов у великому кам’яному театрі, на різних сценах ідуть вистави. Актори — скелі в оксамитових костюмах кольорових лишайників (їх тут понад 150 видів) статично завмерли, слухаючи увертюру річки Мертвовод. Магічно, епічно, історично... Але перший раз у каньйон краще сходити з гідом, аби таки побачити секретні локації, пов’язані зі скіфами, козаками, схимниками і навіть екстрасенсами, потрапити у потаємні гроти чи помедитувати у кам’яному гнізді.

Фото надано автором.