Організатори заходу: газета Верховної Ради «Голос України», юридичний журнал «Право України», онлайн-платформа «Е-Адвокат», партнер — адвокатське об’єднання «Юрлайн». Доповідачі, представники Центральної виборчої комісії Павло Любченко та Сергій Постівий зосередились, насамперед, на законодавчих змінах, ухвалених парламентом у липні поточного року.

Що передбачають нові правила

Ухваливши ці зміни, нагадав професор, доктор юридичних наук Павло Любченко (на знімку), законодавець дещо змінив виборчу систему. Нині планка пропорційної системи істотно понижена і відштовхується від 10 тисяч (раніше було 90 тис.) виборців. «Ця система нова для України. Відкриті списки передбачають, що виборець голосуватиме не лише за партію, а й за кандидата, підвищуючи таким чином його рейтинг у партійному списку. Для цього кандидату необхідно набрати не менше 25% виборчої квоти, і тоді починає діяти норма, яка дає йому можливість зайняти вище місце й отримати відповідний депутатський мандат», — зауважив він.

Крім того, нова виборча система запроваджена й на низовому рівні — мажоритарна. Але застосовуватиметься вона в багатомандатних виборчих округах, де обиратимуться від 2 до 4 депутатів. Той, хто набере більше голосів, отримає мандат.

Зміни відбулись і щодо організації виборів сільських, селищних і міських голів. Нині відлік ітиме від цифри 75 тис. Тобто, мажоритарна система відносної більшості застосовуватиметься в населених пунктах, де проживає до 75 тис. населення. У населених пунктах із населенням понад 75 тис. застосовуватиметься мажоритарна система абсолютної більшості. Це означає, що переможець має набрати понад 50% підтримки. Якщо ж такого немає, оголошуватиметься другий тур, участь у якому братимуть два найрейтинговіші кандидати.

Особливістю цих перегонів, за словами П. Любченка, буде й те, що цього разу не обиратимуться старости. Їх віднині призначатиме відповідна рада, хоча законодавство й досі називає цей інститут представницьким органом.

Крім того, член ЦВК нагадав, що 25 жовтня відбудуться і чергові, і перші місцеві вибори. Останні, відповідно до закону, призначає Центрвиборчком. «Якщо раніше такі перегони призначались у зв’язку з утворенням ОТГ, то нині Виборчий кодекс дещо змінив підхід до цього. Зазначається, що перші вибори призначаються в новоутворених адмінтеродиницях у зв’язку з об’єднанням територіальних громад. Відповідне рішення ЦВК вже було прийнято. Одночасно ухвалювалось і рішення про можливість (неможливість) призначення виборів в окремих територіальних громадах Донецької та Луганської областей», — зауважив він.

Власне, нині на адресу комісії лунає чимало звинувачень через непризначення перегонів на окремих територіях Донецької та Луганської областей. Відкидаючи їх, Павло Любченко зауважив, що ЦВК ухвалювала відповідне рішення з огляду на висновки Донецької та Луганської ОВЦА. Саме на них закон про військово-цивільні адміністрації покладає відповідальність за надання висновків щодо можливості або неможливості проведення виборів. «30 липня ЦВК звернулась до відповідних ВЦА Донецької та Луганської областей, а 7 серпня отримала висновки про можливість і неможливість проведення виборів на окремих дільницях. Базуючись на цих висновках, ЦВК прийняла рішення про неможливість проведення перегонів в окремих тергромадах Донецької та Луганської областей», — додав професор, наголосивши водночас: «Але ситуація може змінитись. Якщо надійдуть нові висновки від ВЦА, звичайно, ми переглядатимемо відповідне рішення.

Сподіваюсь, що не буде подальшого загострення, і кількість територіальних громад, в яких не буде проведено голосування, зменшиться».

У цьому контексті Павло Любченко зауважив, що 10 серпня ЦВК ухвалила рішення про утворення територіальних виборчих комісій. І в певних громадах міського рівня, в яких прийнято рішення не проводити перегони, вони також утворені. «Тому це дає надію, що якщо рішення буде переглянуто, то відповідні вибори можуть бути організовані та проведені», — уточнив експерт.

Районні ради

Доктор юридичних наук нагадав також, що ЦВК звернулась до профільного Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та до Міністерства розвитку громад і територій щодо необхідності роз’яснення питання стосовно виборів до районних рад.

«Асоціація міст України висловила позицію, що у ЦВК відсутні правові підстави для призначення перших виборів депутатів районних рад. Водночас Асоціація районних та обласних рад зазначила протилежну позицію, наголосивши, що існують всі підстави для призначення виборів депутатів районних рад. Оці різні підходи, недосконалість законодавчого регулювання й зумовили звернення ЦВК», — сказав він.

За словами представника Центрвиборчкому, комісія сподівається отримати відповідь у найближчі дні, адже відповідно до Виборчого кодексу, ЦВК повинна прийняти відповідне рішення не пізніше як за 70 днів до дня голосування, а це 15 серпня. Тобто, кінцевий термін для прийняття рішення щодо проведення (непроведення) виборів до райрад — це 15 серпня.

Що ж до кількості депутатів у відповідних радах, то вона, зазначив П. Любченко, напряму залежатиме від кількості населення, яке проживає на тій чи іншій території. Єдина особливість, якщо в районній раді будуть оголошені вибори, кількість депутатів у них не може бути меншою за кількість територіальних громад відповідного району.

Організація волевиявлення

Організацією виборів опікуються ЦВК, територіальні й дільничні виборчі комісії. ТВК формуються на всіх рівнях — області, району, міста, села, селища. До повноважень ЦВК належить формування ТВК на рівні області, району та міста. 10 серпня ЦВК вже сформувала 532 ТВК — це 22 обласні, 119 районних, 381 міська та 10 районних у місті Києві виборчих комісій. Сільські та селищні ТВК формуватимуться відповідними районними виборчими комісіями, їх буде понад тисяча.

Професор також нагадав, що право подання кандидатур до складу комісій належить місцевим організаціям політичних партій, які мають фракцію у Верховній Раді, місцевим організаціям політичних партій, які уклали угоду з депутатською групою (їх у парламенті дві). «Якщо місцева організація політичної партії, яка має фракцію у парламенті, подає дві кандидатури, то, уклавши угоду, осередок може подати одну кандидатуру. Ці представники гарантовано входять до складу ТВК.

Решта місцевих політичних партій, які зареєстровані у встановленому законом порядку, також можуть подавати по одній кандидатурі в кожну з ТВК, але їх кандидатури зараховуються за результатами жеребкування», — уточнив він і закликав партії не відкладати подання кандидатур на останній день, аби був час на виправлення неточностей. Адже як засвідчила практика, їх трапляється доволі багато. До того ж закон для прийняття рішень відводить ТВК лише п’ять днів.

«Виборчий кодекс досить лояльно врегулював питання неточностей і помилок у поданнях. Якщо вони стосуються прізвищ, ім’я, по батькові кандидата або дати його народження, то в таких випадках закон дозволяє користуватись копіями паспортів, які подаються з документами. Але багато недоліків трапляється в поданнях, які стосуються місця роботи, займаної посади, відомостей про судимість», — додав експерт.

Висування кандидатів

Висування кандидатів розпочинається за 40 і закінчується за 30 днів до дня голосування. Тобто, на це відводиться десять днів. Право висуватись за пропорційною виборчою системою (населені пункти з населенням понад 10 тис. осіб) реалізується через місцеві організації політичних партій, тобто самовисування не допускається. За мажоритарною системою з населенням менше 10 тис. це право реалізується виборцями або через місцеві організації партій, або шляхом самовисування. Виборчий кодекс закріплює, що особа може бути висунута кандидатом у багатомандатному виборчому окрузі не більше ніж у два рівні місцевих рад. На посаду сільського, селищного, міського голови можна балотуватись лише в одній громаді. У населених пунктах з кількістю населення до 75 тис. кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови може одночасно висуватись кандидатом відповідної ради (сільської, селищної або міської), а також до обласної ради. Тобто, крім голови може балотуватись ще до двох рад. З населенням понад 75 тис. відповідний кандидат на посаду голови може претендувати лише на посаду депутата відповідної ради.

Кодекс також встановлює, що кандидат може висуватись або шляхом самовисування, або від політичної партії. Тобто, не можна в одному випадку балотуватись самовисуванцем, а в іншому — від партії.

Чи можливі «каруселі»

Прокоментував член ЦВК і можливість так званого виборчого туризму у зв’язку з лібералізацією процесу зміни місця голосування. Він нагадав, що нині виборець може змінити свою виборчу адресу на фактичне місце проживання, звернувшись до Відділу ведення реєстру виборців із відповідною заявою або особисто, або дистанційно з використанням електронного цифрового підпису. Жодних підтверджуючих документів для цього не потрібно. Щоправда, це право виборець може реалізувати лише раз на рік. Проте цей запобіжник може не спрацювати, припускає член ЦВК. У цьому контексті він нагадав, що комісія вже звернулась до Національної поліції щодо встановлення фактичного місця проживання низки осіб.

«Адже в населених пунктах, таких як Кароліно-Бугаз, що на березі Чорного моря, вже істотно зросла кількість заяв щодо зміни виборчої адреси. Причому у своїх заявах люди вказують одну й ту саму адресу, або навіть одну й ту саму квартиру. Тож ми бачимо, що лібералізацією процесу користуються нечесні ділки, які хочуть досягти таким чином своєї мети», — додав П. Любченко, нагадавши водночас, що поряд із лібералізацією було також суттєво посилено кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення виборчого законодавства.

Голосування вдома

Зі свого боку Сергій Постівий (на знімку)  зосередився на практичних питаннях щодо яких ЦВК вже довелось приймати роз’яснення або врегульовувати нормативними документами. Зокрема, він торкнувся організації підготовки та проведення місцевих виборів у містах із районним поділом з кількістю виборців 2 млн і більше осіб. Йдеться, насамперед, про Київ, адже законодавство містить колізійні норми. А також роз’яснення ЦВК стосовно участі місцевих організацій політичних партій у формуванні виборчих комісій на місцевих виборах; жеребкування щодо визначення номерів політичних партій у бюлетенях. Йшлося також про форми подань щодо заміни членів виборчих комісій тощо.

Окремо С. Постівий зупинився на голосуванні виборців вдома. Він зауважив, що ЦВК частково врегулювала питання перевірки факту тимчасової нездатності виборця пересуватись самостійно.

За його словами, виборець, який тимчасово не здатний пересуватись самостійно і має бажання проголосувати за місцем свого перебування, поштою або через інших осіб не пізніше 20 години останньої п’ятниці перед днем голосування подає до ДВК, на якій він включений до списку, власноруч написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням такого місця. До заяви (а вона викладається у довільній формі) обов’язково додається довідка медичної установи про стан здоров’я виборця, що засвідчує факт тимчасової нездатності його пересування самостійно.

На спеціальних виборчих дільницях — у медичних закладах — голосування за місцем перебування проводиться на підставі власноруч написаної заяви. Тут довідки не потрібні, адже особа й так перебуває у закладі охорони здоров’я.

Члени ДВК мають право перевірити факт тимчасової нездатності виборця пересуватись самостійно. Власне, стосовно цього й виникало багато запитань, зауважив С. Постівий. Для здійснення вказаної перевірки ДВК визначає не менше трьох членів комісії, які представляють різні політичні сили. Перевірка факту тимчасової нездатності виборця пересуватись може здійснюватись, зокрема, шляхом особистого відвідування визначеними членами комісії виборця за вказаною адресою або через опитування за контактним номером телефону, або шляхом звернення до відповідної медичної установи із запитом про підтвердження достовірності довідки. Якщо ж факт не підтверджується, то ДВК може відмовити виборцю у голосуванні за місцем перебування, повідомив С. Постівий.