Загалом програма охопила три області — Київську, Рівненську і Житомирську та була підтримана Українським культурним фондом, а зініціював такий проект Вишгородський історико-культурний заповідник.
До цього з метою знаходження нових осередків стародавнього ремесла, збирання інформації від носіїв, формування фото- і відеоархівів організатори  вже побували з науковими експедиціями на Київщині та Рівненщині.

Як зазначила «Голосу України» куратор проекту — директор Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко, пандемія внесла певні корективи в програму, зокрема було вирішено перевести деякі активності в онлайн, а головним і центральним елементом програми стане віртуальний музей бортництва, який складатиметься із «віртуальних філій» музеїв-партнерів проекту, в яких є експозиції бортей. Це Національний музей народної архітектури та побуту України (Пирогів), Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Вишгородський історико-культурний заповідник, Житомирський обласний краєзнавчий музей, Рівненський обласний краєзнавчий музей, Сарненський історико-етнографічний музей, Олевський краєзнавчий музей і етнографічний музей «Українське село» (Києво-Святошинський район).

«На новоствореній веб-платформі можна буде потрапити до віртуального світу архаїчного бджолярства. Простір платформи буде наповнено віртуальними експозиціями та інтерактивною інформацією у вигляді оцифрованих експонатів, сферичних панорам, 3-D моделей бортей, а також інтерактивного іміджевого альбому, інтерактивного календаря, набору інтерактивних листівок, Qr-карток із доданою інформацією тощо. Весь матеріал, напрацьований цим проектом, можна буде використовувати для створення номінаційного досьє щодо презентації бортництва у репрезентативних списках нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО», — розповіла Влада Литовченко.

Відкриваючи конференцію в Житомирі, перший заступник голови ОДА Володимир Федоренко зауважив, що нині це древнє ремесло хоч і збереглося на Поліссі, проте, на жаль, переживає непрості часи. Важко знайти відповідну деревину — матеріал для виготовлення бортів, а ще складніше продати мед диких бджіл за адекватною ціною, адже його виробництво — це складний процес і потребує більших зусиль. Тому дуже добре, що бортництво внесено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО і було б добре, аби цей приклад надихнув і державу взяти його під свою опіку, що, в свою чергу, принесло би певний зиск у викладі розвитку туристичних маршрутів і загалом економіки краю. «Важливо зберегти, перейняти, зафіксувати стародавні традиції поколінь», — зазначив Володимир Федоренко.
До житомирської експедиції долучився і Президент України 2005—2010 років Віктор Ющенко.

— Київську Русь називали краєм меду й молока, наголосив третій Президент і досвідчений бджоляр. — Архаїчне бджолярство, яке розвивалось на нашій землі 1000 і більше років тому, якщо говорити про історичну спадщину, то це той клей, що склеює націю, робить її самоідентичною, а отже -самодостатньою. Тому ми просто зобов’язані розвивати такі древні ремесла, — каже Віктор Ющенко.
Дивитися на це як на хобі — це помилка і недооцінювання нашої історичної основи, впевнений Президент.

Він також акцентував увагу на тому, що нині, коли перед нашою державою стоять такі серйозні зовнішні виклики, як війна з Росією, потрібно єднання, а об’єднувати має наша історія, наші традиції і культура. І додав, що перемогу приносить не АК-47 чи САУ-152, а саме єдність нації. Президент також зауважив, що маючи такий унікальний промисел, як бортнярство, ми поки що не донесли світові, що це історично наше, і пообіцяв, що найближчими днями матиме зустріч з Прем’єр-міністром України і обов’язково порушить питання збереження цього древнього ремесла, і було б добре, аби на державному рівні ухвалили Програму розвитку бджолярства і, зокрема, бортництва. У такий спосіб ми змогли би підняти науку, студії, міжнародну торгівлю, туризм тощо.

На конференції пролунала також пропозиція створити при Кабміні фонд розвитку галузі. Тим часом міжнародний фасілітатор ЮНЕСКО, голова Експертної ради з питань охорони нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики Ілля Фетисов зазначив, що розвиток бортництва — це не так про історію й культуру, як про економіку, адже, пропагуючи і розвиваючи бортництво, зможемо відкривати нові робочі місця, а це надходження до бюджетів тощо. «Треба розвивати бортний мед як бренд, бо він має зовсім інший набір мікроелементів, і весь процес не супроводжується жодним людським втручанням, окрім збору, все робить дика бджола». Пан Ілля також зазначив, що створення лише віртуального музею, на якому наголошувалося, може не дати відповідного ефекту, потрібна широка пропаганда і розробка маршрутів бортництва.

Житомирщина на сьогодні посідає перше місце в Україні зі збирання меду і має 200 тисяч бджолородин.

До слова, маршрут «Дикий мед або бортництво» уже працює в Олевському районі Житомирщини, а учасники експедиції мали змогу познайомитися з родинами бортників, зокрема, побували в господарстві Миколи Ренкаса в селі Рудня-Перганська. Пан Микола займається древнім промислом вже кілька десятиліть і має 30 бортей. Деякі з них розташовані високо на деревах. Гості мали змогу особисто піднятися до них за допомогою женні з лосиної шкіри і роздивитися бортні соти (на знімку).

Другий бортник, у якого побували дослідники, — Анатолій Скумін із села Хочино Олевського району. Анатолій власноруч виробляє борті, їх у нього понад 50, розташованих на площі приблизно 50 гектарів. Анатолій — спадковий бортник, ремеслом займається також і його син Андрій. А в самому Олевську серед міського парку є заселена бджолами борть. Про це розповів член Національної спілки краєзнавців Юрій Халімончук.

На Рівненщині осередки прадавнього ремесла знаходяться в Березівському, Рокитнівському та Сарненському районах. Напередодні команда експедиції познайомилися з місцевим бортником Василем Дробушем в селі Глинне Рокитнівського району. Василь займається бортництвом упродовж трьох десятиліть, з 15 років. Має понад 20 бортів, з яких добувається мед. Цікаво, що п’ятеро дітей Василя також цікавляться цим ремеслом і планують продовжити родинну традицію.

Залучення дітей та молоді — один з пріоритетів програми, кажуть організатори. Так, в межах проекту буде проведено онлайн-конкурс дитячого малюнка, присвячений бортництву. А вже цього місяця в школах областей, де знайдено осередки прадавнього ремесла, пройдуть онлайн-уроки, які відкриє колишній президент України, відомий шанувальник бджолярства Віктор Ющенко. Одне слово, проект триває і його організатори розраховують на гарний результат.

Фото автора.