Таку заяву він зробив 15 вересня, виступаючи в Мінську на жіночому форумі «За Білорусь», повідомляє агентство «БЕЛТА». Закриття кордонів він пояснив необхідністю разом з Росією «відбудувати загальний захист Союзної держави».

При цьому Олександр Лукашенко говорив про вірогідність «гарячої війни». «Чесно вам скажу, ми не знаємо, що вони викинуть далі. Ми розуміємо, що в їхньому арсеналі залишилося зовсім небагато прийомів, перш ніж розв’язати гарячу війну.

Тому ми змушені відвести війська з вулиць, як я вже говорив, пів-армії поставити під рушницю і закрити державний кордон з заходу, насамперед з Литвою і Польщею. Ми змушені посилити державний кордон, на превеликий жаль, з нашою братньою Україною», — цитує Лукашенка агентство.

«Я змушений останніми днями разом з президентом Росії, міністром оборони відбудувати загальний захист Союзної держави. І ми активізували давно заплановане військове навчання, яке проходить сьогодні на заході нашої країни, — «Слов’янське братство—2020». А також ми ухвалили рішення, щоб провести ці навчання у зв’язку з гострою ситуацією у два етапи», — сказав Лукашенко і при цьому зауважив, що другий етап буде присвячено... жінкам.

Тим часом в ОБСЄ ініціювали запуск Московського механізму щодо Білорусі для розслідування порушень прав людини. Московський механізм дає змогу відрядити до країни групу експертів, щоб ті допомогли в розв’язанні конкретної проблеми, викликаної порушенням прав людини. Постійний представник Великої Британії при ОБСЄ Ніл Буш заявив, що організація стурбована повідомленнями про фальсифікації на виборах, репресії, обмеження доступу до інформації, насильство над мирними протестувальниками, довільні затримання, тортури і безкарність силовиків за ці дії. ОБСЄ виступає за відкритий і конструктивний діалог у країні, йдеться в заяві Буша.

У четвер важливі рішення щодо Білорусі ухвалив і Європарламент. Зокрема євродепутати визнали Координаційну раду опозиції Білорусі «тимчасовим представником народу» і рекомендували Єврокомісії збільшити фінансування білоруського громадянського суспільства; заморозити перекази коштів ЄС державним і підконтрольним уряду структурам; зупинити позики уряду Білорусі від Європейського інвестиційного банку та ЄБРР; організувати донорську конференцію для розгляду питання про «багатомільярдний фінансовий пакет» для підтримки майбутніх реформ у демократичній Білорусі; припинити переговори з Білоруссю щодо пріоритетів європейського партнерства; створити гуманітарний коридор і сприяти видачі віз політичним біженцям і тим, хто потребує медичної допомоги після насильства; розробити спеціальну стипендіальну програму в Європі для студентів, відрахованих із білоруських університетів із політичних причин; закликати не проводити частину чемпіонату світу з хокею 2021 року в Білорусі.

Європарламент також закликав інституції ЄС й уряди країн Євросоюзу «вивчити можливість розширення санкційного списку і внесення туди громадян Росії, які беруть безпосередню участь у підтримці режиму Лукашенка в Білорусі». За резолюцію проголосували 574 депутати, 37 проти, 82 утримались.

Окрім того, в четвер було оприлюднено спільну заяву 29 країн (Австралії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Великої Британії, Греції, Данії, Ірландії, Ісландії, Канади, Кіпру, Латвії, Литви, Ліхтенштейну, Люксембургу, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Словенії, США, України, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії, Швеції, Естонії та Японії), в якій засуджується блокування Інтернету в Білорусі. «Відключення й блокування чи фільтрування послуг невиправдано обмежує право на мирні збори та свободу слова, особливо коли їм бракує процедурної справедливості й прозорості», — йдеться в заяві. Міжнародна спільнота пообіцяла «й надалі підтримувати народ Білорусі, який намагається донести свою думку всупереч утискам» і закликала уряд Білорусі «поважати громадський простір, зокрема, дотримуватися прав людини та фундаментальних свобод, демократії й принципів верховенства права».