Сергій Рахманін, Юлія Тимошенко, Дмитро Наталуха, Василь Мокан.
Вадим Рабінович, Ірина Геращенко, Сергій Рудик, Павло Бакунець.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Сьогодні Верховна Рада не розглядатиме проект державного бюджету, як це планувалось раніше. Про це під час погоджувальної ради керівників депутатських фракцій та груп повідомив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
«У вівторок буде пленарне засідання і планувалось, що на ньому розглядатиметься проект бюджету. Але через непросту ситуацію, яка зберігається і в стінах Верховної Ради — перехворіло 60 народних депутатів, деякі перебувають на самоізоляції, — цього не станеться», — наголосив Д. Разумков, зауваживши, що минулої п’ятниці з технічних причин так і не відбулось засідання бюджетного комітету, тому документ не готовий.
Водночас він висловив упевненість, що найближчим часом проект буде підготовлено, і після виборів, коли парламент повернеться до звичного графіка, після третього листопада, документ буде розглянуто. Звертаючись до всіх комітетів, він закликав їх оперативно доопрацювати проект закону про державний бюджет, щоб він був ухвалений вчасно і щоб не було «бюджетної ночі під ялинку». «Думаю, ця практика має піти в історію назавжди», — констатував він.
Ситуація з COVID — це вже питання національної безпеки
Торкнувшись ситуації з COVID-19, Голова Верховної Ради назвав її непростою: «На жаль, можемо говорити, що нині це вже питання національної безпеки». Тож закликав усіх українців бути відповідальними і по відношенню до себе, і до колег та близьких, і до оточуючих.
Щодо порядку денного, то, за словами глави парламенту, до нього звернулось декілька депутатських фракцій та груп, щоб у вівторок було розглянуто проект постанови № 4228 «Про заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби та захисту всіх систем життєдіяльності країни від негативних наслідків пандемії та нових біологічних загроз». Зауваживши, що проект підписано представниками більшості фракцій та груп, він висловив сподівання, що стосовно ухвалення документа не буде якихось зауважень чи заперечень.
Дмитро Разумков повідомив також, що у парламенті з посланням про внутрішній та зовнішній стан в Україні виступить Президент. Це відбудеться одразу після виголошення заяв від депутатських фракцій та груп.
Після цього буде розглянуто постанову № 4228, а потім заслухано інформацію міністра охорони здоров’я Максима Степанова щодо поточного стану та готовністю боротьби з COVID-19 у нашій країні.
Від радянщини до вітчизняного законодавства
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук зосередився на перспективах роботи парламенту в 2021 році. Йдеться про план законопроектних робіт. «Я вдячний усім, хто своєчасно подав ці пропозиції, на підставі яких ми й будемо зводити проект плану законопроектних ініціатив на 2021 рік», — наголосив він, зауваживши, що пропускна спроможність парламенту в середньому 250 актів, тому й орієнтуватися будуть саме на цю цифру «для того, щоб на наступний рік мати планомірне та системне навантаження щодо планування законодавчої діяльності, а також питань, пов’язаних із прийняттям законодавчих актів, і що надзвичайно важливо з моніторингом їх діяльності».
За словами Р. Стефанчука, під час зустрічі з окремими представниками судів, він попросив, аби суди аналізували помилки в законодавстві й оперативно інформували про це Верховну Раду. Це потрібно для того, щоб закон можна було оперативно поправити, або ухвалити більш точну редакцію.
«Але ми повинні зрозуміти, що без системного підходу ми працювати не зможемо», — зауважив Р. Стефанчук. Тому закликав всіх суб’єктів законодавчої ініціативи звертати більше уваги на питання підняття якості законопроектів, які подаються.
Якість, за словами Першого заступника Голови Верховної Ради, складається з декількох складових: систематизація шляхом кодифікації, вилучення законодавчих актів, які втратили свою силу. Окремо він наголосив, що наступний рік — це рік великих дат: 25-ї річниці Конституції України, 30-ї річниці Акта про незалежність України. «Думаю, що в цей період ми повинні запровадити процес, який називатиметься: від «радянщини» до українського законодавства. Тобто ми врешті-решт повинні виписати перелік законодавчих актів, з якими нам давно потрібно попрощатися, щоб в законодавстві України не було, наприклад, як у Житловому кодексі Української РСР, що ми сповідуємо ідею ленінського комунізму», — сказав він.
Крім того, звертаючись до Комітету з євроінтеграції, Р. Стефанчук запропонував проводити у Верховній Раді дні Європейського Союзу: «У нас велика кількість зобов’язань у різних сферах, тому маємо ухвалювати й ці важливі законопроекти та директиви, які потребують імплементації у тих чи інших формах, чи міжнародні договори, згода на обов’язковість яких повинна бути надана Верховною Радою. Тому мені видається, що це теж потрібно планувати».
Щодо послання Президента, то воно, за словами політика, відбуватиметься у повній відповідності до Регламенту Верховної Ради: «У ньому будуть висловленні основні положення щодо стану зовнішньої та внутрішньої ситуації в Україні. Думаю, що багато відповідей на запитання, які ставляться останнім часом, ви отримаєте саме з цього послання».
Влада провалила підготовку до другої хвилі пандемії
Заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк також торкнулася ситуації з коронавірусною пандемією. «По всій країні ми бачимо однакові симптоми: нестача лікарень і ліжко-місць, лабораторій та фахівців для оперативного тестування, захисних костюмів для лікарів, ліків, кисню. А головне — нестачу медиків та медичного персоналу. Коронавірус дійсно вже загроза національній безпеці і ми бачимо, що влада провалила підготовку до другої хвилі пандемії. Тому я підтримую внесену постанову № 4228, де порушується питання необхідності координації чи створення Національного штабу протидії коронавірусу, до якого під егідою президента мають увійти всі інституції: РНБО, уряд, парламент, провідні науковці, представники органів місцевого самоврядування. А головне — негайно здійснити комплекс заходів та дій щодо тестування, фінансування лабораторій, науки, оплати та страхування медичних працівників, вакцинації тощо».
З огляду на ситуацію, що загострюється, вона закликала всіх народних депутатів та громадян дотримуватись соціальної дистанції та маскового режиму. Водночас, зауваживши, що уряд подав два законопроекти про збільшення відповідальності та штрафів для фізичних та юридичних осіб за порушення маскового режиму у громадських місцях, вона звернулась до Голови Верховної Ради з пропозицією видати розпорядження про штрафування народних депутатів за порушення маскового режиму в залі та у Верховній Раді. «Відповідне розпорядження видали у Бундестазі. Німецьких депутатів штрафують на 5 тис. євро», — сказала вона і запропонувала для народних депутатів встановити штраф на рівні 17 тисяч гривень.
О. Кондратюк також закликала Президента зробити боротьбу з COVID своїм щоденним пріоритетом, але водночас наголосила, що у період боротьби з коронавірусом не можна забувати про інші небезпечні захворювання. У цьому контексті вона нагадала, що 20 жовтня Всесвітній день боротьби із захворюваннями на рак молочної залози. «Це одне з найпоширеніших онкозахворювань жінок у всьому світі. Нині в Україні ця хвороба посідає перше місце у структурі онкозахворювань та смертності від раку у жінок», — сказала вона і закликала колег долучитися до акції і прийти у парламент із рожевими стрічками.
У відповідь на пропозицію штрафувати народних депутатів Дмитро Разумков зауважив, що у нього немає відповідних повноважень. «Але я можу звернутися до комітетів з питань здоров’я нації та правоохоронної діяльності, можливо, вони напрацюють якийсь проект постанови щодо утримання зарплат народних депутатів», — зауважив він.
Постанова, яка об’єднала всіх депутатів
Дмитро Наталуха («Слуга народу») з огляду на антирекорди по COVID, і не лише в нашій країні, зауважив: «Деякі країни абсолютно серйозно розглядають більш жорсткі заходи, аж до введення комендантської години. Тому COVID став викликом для всієї планети. У деяких громадян від фази несприйняття ми вже спостерігаємо фазу паніки. Але втратити голову у час кризи — це спосіб самому стати кризою», — сказав він і закликав скрізь і всюди дотримуватись елементарних правил. Народний депутат підтримав ухвалення постанови і заслуховування інформації від профільного міністра.
Співголова фракції «Опозиційна платформа — За життя» Вадим Рабінович навпаки розкритикував порядок денний, а також опитування від Президента у день місцевих виборів, на яке, за його словами, «збираються витратити мільйони коштів невідомого походження». Самі питання він назвав дешевим піар-ходом.
Співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко у своєму виступі розкритикувала дії влади і нагадала, що вісім місяців тому парламент перерахував з бюджету на боротьбу з пандемією 65 млрд грн. «За цей час влада не закупила жодного нового апарата ШВЛ, не встановила жодне КТ, не подбала про те, щоб в лікарнях стояли ліжка, а лікарі звідти не тікали, бо не отримують жодних доплат і не мають страхування, не подбала про кисневі маски, підведення кисню, про доступні тести», — наголосила вона і заявила, що «ЄС» вимагає створення ТСК про використання коштів, які були направлені на боротьбу з коронавірусом. Крім того, фракція зареєструвала постанову, в якій вимагає негайного звіту від Президента, який у березні створив координаційний штаб, про використання коштів. Щоправда, народний депутат зауважила, що ці два пункти можна додати й до постанови № 4228, аби не розглядати два документи окремо.
Юлія Тимошенко, голова фракції «Батьківщина», яка є одним з авторів постанови «Про заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та захисту всіх систем життєдіяльності країни від негативних наслідків пандемії та нових біологічних загроз», зауважила, що ми всі до кінця не усвідомлюємо тієї біди, яка розгортається в Україні. «Ви розумієте, що кожні 15 хвилин від COVID помирає людина. Ми вийшли на 12-те місце в світі по смертності», — наголосила вона і повідомила, що за останній тиждень проїхала регіонами, відвідала низку лікарень.
За її словами, нині лікарні відмовляють пацієнтам у госпіталізації, бо їх немає куди класти. В деяких лікарнях закінчується кисень. «Ліжка, які розгортаються, не забезпечені ні киснем, ні реанімаційними потужностями. Ситуація настільки критична, люди беззахисні, медики беззахисні і лікарні не здатні приймати пацієнтів», — сказала вона і подякувала всім фракціям, керівництву Верховної Ради, профільному комітету за підготовку постанови № 4228, яка об’єднала всіх.
Виконання державного оборонного замовлення під загрозою
Голова фракції «Голос» Сергій Рахманін привернув увагу до питання державного оборонного замовлення. Адже як ніхто не скасовував пандемію (і фракція підтримуватиме постанову), так ніхто не скасовував війну, зауважив він. За словами народного депутата, державне оборонне замовлення буде зірвано. «Проблема виконання держоборонного замовлення — це питання не так недофінансування сектору безпеки, як неефективного освоєння коштів. Почалося все з того, що замовлення надійшло в комітет із запізненням, гроші надходять також із запізненням. На превеликий жаль, переважна більшість коштів передбачені для освоєння на три останні місяці. Сьогодні виникає ситуація, коли велика кількість підприємств відмовляються підписувати контракти, бо в них передбачені нереалістичні терміни виконання. Все, що відбувалось протягом року — відбувалось невчасно», — заявив він, додавши, що недотримання термінів ставить під загрозу обороноздатність держави та національну безпеку. Насамкінець він зауважив, що ніхто не скасовував і парламентський контроль, і він має бути предметом уваги всього законодавчого органу, а не лише профільного комітету.
Вимагають відставки міністра охорони здоров’я
Сергій Рудик (група «За майбутнє») у своєму виступі зауважив, що проект постанови, яку парламент розглядатиме вже сьогодні, міг пришвидшити б вирішення низки наболілих питань, зокрема, відставки міністра охорони здоров’я Максима Степанова. Який замість того, щоб боротися з коронавірусом, займається підготовкою до місцевих виборів, бо балотується до Одеської обласної ради. Народний депутат обурений тим фактом, що люди з підозрою на вірус не можуть вчасно пройти КТ, щоб виявити хворобу на ранній стадії. «Причина навіть не у фінансуванні, а у тому, що багато клінік відмовляють у такій послузі, боячись за своє здоров’я. Тому ми пропонували внести зміни у протокол лікування таких людей і зобов’язати конкретні медичні заклади, хоча б комунальної та державної форм власності, робити такі дослідження. Натомість МОЗ закуповує 110 апаратів ШВЛ по вартості 13,5 млн грн за кожен. Водночас для Луцька такі ж ШВЛ з такими ж характеристиками марки Філіпс були закуплені за 8,5 млн грн з доставкою без ПДВ», -заявив С. Рудик, додавши: «550 млн грн — у кишеню! Кому?».
Насамкінець він запропонував на пленарному засіданні розглянути також законопроекти №№ 2644, 2645, 3853-2, 3993 — вони всі стосуються підприємницької діяльності і спрощення системи оподаткування.
Павло Бакунець (група «Довіра») також торкнувшись ситуації з епідемією, поцікавився, чому міністерство не вдосконалює і не перепрофільовує інші об’єкти під лікування хворих: «За півроку можна було їх відремонтувати, обладнати різні об’єкти, яких в країні достатньо, аби в них лікувати хворих на COVID». Тож він підтримав пропозицію після виступу Президента заслухати керівника МОЗ.
У свою чергу голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, аби вирішити питання дотримання маскового режиму в парламенті, запропонував внести відповідні зміни до постанови № 4228, якщо її автори не проти.
Але зрештою на погоджувальній раді вирішили ухвалити окрему постанову з цього приводу на засіданні, яке відбудеться третього листопада.
