Цього року через освітні центри «Донбас-Україна» та «Крим-Україна» до вишів вступило загалом 2026 осіб — удвічі більше, ніж у 2016-му. Про це розповів учора на онлайн-брифінгу заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко.
«У 2016 році через центри «Крим-Україна» вступили 153 особи, а у 2020-му — 397, — підсумував він. — Кількість осіб, які вступили на навчання до українських закладів освіти через центри «Донбас-Україна», зросла майже удвічі. Так, у 2016 році кількість вступників становила 855 осіб, у 2020-му — 1629». Окупаційна влада чинить тиск на абітурієнтів та їхні родини, тому в оприлюднених списках зарахованих на навчання з міркувань безпеки прізвища вступників були зашифровані.
Зі словами Андрія Вітренка, кількість таких абітурієнтів зростає протягом останніх п’яти років. Щоб забезпечити нашим співвітчизникам з анексованого Криму та окупованих районів Донецької та Луганської областей право на освіту, в Україні створено систему спрощеного вступу до навчальних закладів.
Мешканці непідконтрольних територій можуть звернутися до освітніх центрів «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» і вступити до державних вишів на бюджет без ЗНО, без шкільного атестата державного зразка і навіть без українського паспорта. «Для цього їм потрібно скласти два іспити ДПА — українська мова та історія України та один вступний іспит за вибором закладу освіти або творчий конкурс», — нагадав Андрій Вітренко. Зусиллями МОН та громадської організації Фонд «Відкрита політика» забезпечується робота урядової «гарячої лінії», за якою консультують таких абітурієнтів.
Цьогоріч освітні центри працювали на базі майже всіх інститутів та університетів. За словами Андрія Вітренка, у 2020-му їхня кількість збільшилася до 195: 166 з них створили у вишах, підпорядкованих МОН, 12 — в системі МОЗ, 14 — Міністерства культури та інформаційної політики і 3 — в підпорядкуванні МВС. Така новація, за словами заступника міністра, була зумовлена відповідним указом Президента.
Раніше система спрощеного вступу поширювалася лише на переміщені з непідконтрольних територій та спеціально уповноважені навчальні заклади. Їх перелік був досить широким, проте, наприклад, у столиці таких вишів було лише два — Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана та перебазований з Криму Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського. На відміну від попередніх років, цього сезону за такою схемою мешканці непідконтрольних територій могли потрапити до будь-якого закладу у будь-якому місті України. Для них передбачена спеціальна квота: цього року — 12 755 місць в межах державного замовлення. «За результатами вступної кампанії 2020 року найбільш привабливими для тих, хто вступав через освітні центри «Донбас-Україна», стали Східноукраїнський національний університет імені В. Даля (180 осіб), НТУ «Харківський політехнічний інститут» (141), Луганський національний університет ім. Т. Шевченка (118), Маріупольський державний університет (93) та Горлівський інститут іноземних мов Донбаського державного педагогічного університету (92 особи)», розповів Андрій Вітренко. Топ-п’ятірку закладів для абітурієнтів, які вступили через центри «Крим-Україна», очолює Таврійський національний університет ім. В. Вернадського (64 зарахованих абітурієнта), за ним розташувалися КНЕУ ім. Вадима Гетьмана (34), Національний медичний університет ім. О. Богомольця (20), Херсонська державна морська академія (18) та Київський національний університет ім. Т. Шевченка (16 зарахованих).
«Якщо вступник має статус внутрішньо переміщеної особи і вступив на бюджет, то держава надає соціальну стипендію, підручники на безоплатній основі, безоплатний доступ до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах вищої освіти», — уточнив Андрій Вітренко. Для тих, хто має статус внутрішньо переміщеної особи і вступив на контракт, передбачено право на отримання пільгового довгострокового кредиту на навчання.
