Головний висновок спецоперації з порятунку танкера «Делфі», що затонув, експерти вже зробили — Україна не готова до проведення таких операцій з піднімання затонулого судна, жодних розробок у країні щодо цієї теми нині не існує й у перспективі не передбачається. Танкер «Делфі» від першого дня морської катастрофи був бомбою сповільненої дії, яка вибухнула. І основне — відсутність системи забезпечення безпеки мореплавання та системи нагляду за безпекою мореплавання дають серйозні підстави стверджувати, що ситуація, що сталася з танкером, може повторитися.

Приречений на катастрофу?

Нагадаю передісторію рятувальної операції. В Одеській затоці 22 листопада 2019 р. на мілину сів нафтоналивний танкер «Делфі».

Танкер із травня 2019 р. перебував в акваторії державного підприємства «Морський торговельний порт «Південний», 21 листопада його зірвало з якоря й віднесло убік Одеси.

У танкера відмовив двигун, і судно в некерованому дрейфі винесло на хвилелом приблизно за 1 км від пляжу Дельфін у м. Одесі близько 2:00 за місцевим часом.

Танкер практично ліг на борт, ударами хвиль його сильно било об хвилеріз.

Із пробоїни, що утворилася, почав виливатися мазут.

Проби морської води показали перевищення концентрації нафтопродуктів в 153 рази.

За даними світових довідників, «Делфі» ходить під прапором Молдавії.

Танкер, побудований в 1974 р. «Делфі» — це не просто танкер-бункерувальник, призначений для заправки великих морських суден у портових акваторіях. Це справжнісіньке плавуче корито, побудоване ще в 1974 році в Болгарії, на верфі «Іван

Дімітров» у місті Русе для Чорноморського морського пароплавства СРСР, і відтоді жодного разу серйозно не ремонтувалося. Тому й називають його моряки — корито. Довжина судна 59 метрів, ширина 10 метрів, дедвейт трохи більший за 1600 тонн, швидкість дев’ять вузлів. Може брати на борт 1 458 тонн мазуту, 77 тонн мастила, 30 тонн сухих вантажів — загальна вантажопідйомність до 1 565 тонн.

Судячи з відкритих джерел, суденце спочатку називалося «Палиця». В 1992 році його власником стала державна рибальська флотилія «Антарктика». В 1997 році судно змінило назву на «Екологія» і власника — ним стала компанія «Novizna Enterprise». З 2003-го й по 2010 рік «Екологія» уже під прапором Грузії. Потім з 2010 року судно повертають під прапор України з портом приписки Одеса, перейменовують на «Делфі», а володіє ним «Одеська танкерна компанія». Судячи з даних Одеської обласної державної адміністрації й держпідприємства «Адміністрація морських портів України», дія суднових документів скінчилася в 2018 році, і протягом майже року судно було «сірим», «нелегальним». Точна дата переходу під молдавський прапор невідома, але це не надто важливо. Важливо, що власником значиться зареєстрована в британському Бірмінгемі офшорна компанія, зв’язатися з якою в української влади в критичний момент не вийшло.

Повідомлялося, що на борту танкера «Делфі» перебували 15 осіб, але фактично виявилося, що на судні три члени екіпажу — капітан, старший механік і матрос, усі вони громадяни України.

Капітан судна відмовлявся подати сигнал SOS, і евакуювати екіпаж без дозволу судновласника, зв’язатися з яким не вдалося, не можна було.

Проте, коли судно кинуло на хвилелом, стало зрозуміло, що ситуація — критична, і було вирішено примусово рятувати громадян з танкера, що явно зазнав аварії.

Для порятунку членів екіпажу було відправлено катер Морської пошуково-рятувальної служби ВМС ЗС України й великий приватний буксир «Австралія».

У рятувальній операції брало участь майже 10 осіб.

Через сильний шторм рятувальники так і не змогли підійти до судна, що зазнало аварії, тому було вирішено витягати членів екіпажу вплав.

Першого моряка врятували доволі оперативно, після чого водолаз доправив на борт канат.

Спустивши на воду човен, рятувальники намагалися підійти до судна, щоб урятувати інших членів екіпажу.

О 14:30 рятувальна операція успішно завершилася.

Причому капітан був уже непритомний.

Ще 27 вересня 2018 р. у танкера «Делфі» було відкликано право навігації під державним прапором Республіки Молдова через невідповідність його технічного стану вимогам Міжнародних конвенцій в області судноплавства.

Танкер «Делфі» було примусово виключено з Держреєстру суден Молдавії, про цей факт було повідомлено власнику судна, класифікаційному товариству та портовій владі в районі експлуатації цього судна.

Від трагедії до фарсу — один крок

Протягом 10 місяців «Делфі», що опинилося в зоні відпочинку популярного одеського пляжу Дельфін, перетворилося на туристичний об’єкт і стало  пам’яткою міста — тут фотографувалися, робили селфі й приїжджали молодята для фотозйомок, а випускники шкіл тут зустрічали світанок.

«Делфі» лежав на правому борту, занурившись приблизно наполовину у воду. Корпус розгойдувало хвилями — і при цьому воно билося об кам’янисте дно, тож його пошкодження  тільки збільшувалися. Увесь пляж поруч завалений змитим з танкера сміттям, зокрема бочками, каністрами та навіть пляшками від нафтопродуктів.

У такому непрезентабельному вигляді з 2003-го по 2017 рік суденце виконувало зовсім не ту роботу, для якої призначено. Замість постачання та заправки морських суден на портових рейдах, воно здійснювало рейси через усе Чорне море з України до Грузії, перевозячи нафтопродукти. Можливо, воно було задіяно в «сірих» схемах контрабанди нафти, особливо в період 2012-2013 року, коли цим на базі Одеського НПЗ промишляв олігарх із оточення Януковича Курченко.

За останні два роки танкер двічі потрапляв у неприємну історію. Спочатку в лютому 2017-го судно «піймали» у момент зливу нафтопродуктів у морі неподалік портопункту Бугаз (філія порту Білгород-Дністровський) біля Затоки. Тоді Держекоінспекція Північно-Західного регіону Чорного моря зібрала  матеріали, на основі яких відкрили кримінальне провадження за фактом забруднення моря, але справу так і не було доведено до кінця, ніхто не був покараний. А через рік, уже в лютому 2018-го, під час шторму «Делфі» почав тонути в румунських територіальних водах — але суденце встигли відбуксирувати в порт Констанца й там підлатати.

Потім з березня 2019 року «Делфі» стояв на якорі за межами територіальних вод України неподалік від порту «Південний». Добре, що мілководдя дозволяло. Танкер хиталося так більш як півроку з екіпажем із трьох людей.

Що при цьому відбувалося на борту — невідомо. Але наявність значної кількості невеликих ємностей від нафтопродуктів указує на можливість контрабандного перевантаження нафти чи дизельного палива. Схема така: у відкритому морі на «Делфі» перевантажують партію нафтопродуктів з великого танкера (а вміщає «Делфі» півтори тисячі тонн), потім же з борту танкера під покривом ночі нафтопродукти перевозять на берег бочками або каністрами на всяких дрібних плавзасобах — від яхти до рибацького моторного човна.

Екологічна катастрофа в розпал туристичного сезону

В облдержадміністрації нарешті було створено оперативний штаб з порятунку «Делфі». На засіданні оперативного штабу ранком 22 листопада чиновники із ДП «АМПУ» заявили, що вантажу на борту танкера немає, й аварія корабля не становить небезпеки для довкілля. Але насправді все пішло зовсім не так. Уже в середині дня 22 листопада голова Державної екологічної інспекції України опублікував перші результати обстежень моря у районі місця аварії — вміст нафтопродуктів у морській воді перевищив гранично допустиму норму в 53 рази. Уже до 18 години 23 листопада норма була перевищена в 90 разів. А вдень 23 листопада норма була перевищена в 157 разів!

Нафтопродукти, що витікали із танкера, було прекрасно видно на світлинах у день аварії. Водолази, які брали участь у порятунку екіпажу, виходили з води буквально чорні від нафти, що на них налипла. Увесь пляж, як я вже зазначав вище, усіяний різними ємностями з-під нафтопродуктів.

Усе-таки масштаби забруднення виявилися не такими великими, як могло б бути. Танкер справді був порожнім. Але це не означає, що нафти на ньому не було. У його танках у будь-якому разі залишалися якісь залишки вантажу. А самі танки навряд чи коли-небудь проходили процедуру миття. Рештки палива залишалися й у двигуні, і в його власних паливних баках і трубопроводах на борту судна. У трюмах гарантовано була якась кількість лляльних вод, які ніколи не бувають чистими. От ці залишки й виливалися в море, й їх вистачило для багаторазового перевищення норми в акваторії пляжу Дельфін. Одразу встановити бонові загородження для обмеження поширення нафти в морі не вдалося через шторм. Їх почали встановлювати лише наступного дня.

Як рятували судно

До аварії корабля в Одесі в Україні був відсутній досвід підняття та буксирування суден, що затонули. Це — головна причина, що операція виявилася настільки тривалою за часом — була відсутня методика та інженерні завдання, що виникали, довелося вирішувати на ходу. Рятувальна операція розпочалася 10 серпня.

Після ретельного обстеження за участю водолазів корпусу судна та морського дна були зроблені скрупульозні розрахунки. З’ясувалося, що у вихідному стані, як показали розрахунки Морського інженерного бюро, у танкера-бункерувальника «Делфі» взагалі не було запасу динамічної остійності.

Уже 10 серпня були початі підготовчі роботи, необхідні для гарантування безпеки під час проведення суднопіднімальних робіт. Тому що «Делфі» перебував у певній «пастці» (з одного боку — хвилелом, з другого  — кам’яна гряда) із креном на правий борт практично в 90, необхідно було перш за все розчистити кам’яну гряду.

Це каміння не давало можливості розвернути «Делфі» на місці — якби вони не були прибрані, то при розвороті корпус танкера пошкодився б, а пошкодження лівого борту моментально призвело до його цілковитого затоплення, тобто втрати усього судна.

Кам’яна гряда була розчищена грейфером плавкрану й за допомогою спеціально виготовленого долота. Цим же плавкраном було підготовлено «постіль» — рівна поверхня, на яку надалі поклали днище танкера після випрямлення, прокопана траншея для зсуву осі розвороту «Делфі» з метою зменшення необхідних зусиль для розвороту.

У рамках підготовчого етапу було виконано величезний комплекс робіт зі зменшення ваги танкера «Делфі» — щоб зменшити піднімальну вагу, поліпшити умови піднімання, зокрема, необхідно було створити ще відповідний розворотний момент не тільки від зусиль, які створювали буксири, а й від зусиль, які могло додати, наприклад, повітря у відсіках.

Виконано механічне збирання мазутовмісних залишків з подальшим здаванням на нафтосміттєзбірник, проведені зачисні роботи з видалення нафто-масляних забруднень.

Чергування з метою запобігання забрудненню здійснював нафтосміттєзбірник «Си Ант» АМПУ. За результатами водолазного огляду спочатку вважалося, що у судна правий борт має пошкодження, але часткові, у вигляді відсутності частини конструкції, а саме — скули, тобто з’єднання борту та днища. Відповідно, гадали, що інші конструкції правого борту — на місці. А от усе інше, стало зрозуміло, коли його викренили, і правий борт частково вийшов з води. З’ясувалося, що конструкцій правого борту в частині вантажних танків немає взагалі, власне, розрахункова модель постійно змінювалася, тому що увесь час приходили нові дані.

Викренювання (випрямлення судна з поставленням на рівний кіль — корма на ґрунті) було найцікавішим і найскладнішим моментом у всій цій суднопіднімальній операції, коли з 90° потрібно було судно розвернути до більш-менш прийнятного положення. Буксирами вдалося вирівняти до 30, далі, за рахунок відкачування води з одних відсіків і нагнітання повітря в інші, вдалося досягтися крену в 18°.
16 вересня операцію з судноподнімання, буксирування та поставлення на сковзало аварійного судна «Делфі» успішно завершено.

Однозначно — успіху у найскладнішій рятувальній операції було досягнуто тільки завдяки тому, що справді вдалося об’єднати зусилля всіх в один загальний вектор. Людей — передусім, бо були зібрані найкращі фахівці Одеси. І із суто технічної точки зору все вийшло тільки тому, що узагальнилися можливості різних технічних засобів: буксирів, плавкранів, танкових тягачів.

І найголовніший висновок з рятувальної спецоперації в Одесі. У Морської палати України існують певні напрацювання щодо вдосконалювання безпеки мореплавання. Назріла необхідність створення спеціальних служб, відновити інститут капітанів порту. Просто дивний парадокс — в Україні всього два капітани морських портів, та й то відновлених на роботі судовими рішеннями — в Одесі та Миколаєві. Але на сьогодні вони позбавлені службових повноважень.

Фото надано автором.