Голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко та головний консультант комітету Євген Бережний під час комітетських слухань на тему «Реалізація заходів з екологізації великих спалювальних установок та скорочення викидів забруднюючих речовин — шлях до чистого повітря в Україні».

Слухання на тему «Реалізація заходів з екологізації великих спалювальних установок та скорочення викидів забруднюючих речовин — шлях до чистого повітря в Україні» відбулися у режимі відеоконференції в Комітеті з питань екологічної політики та природокористування.

Відкриваючи слухання, голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря Комітету з питань екологічної політики та природокористування Леся Василенко наголосила на актуальності теми реалізації національного плану України скорочення викидів (НПСВ) з великих спалювальних установок.

За її словами, НПСВ мав би вступити в дію 1 січня 2018 року, але останні роки його реалізація постійно переноситься, заговорюється або, навпаки, замовчується. «Така ситуація спричинила те, що в комітет і особисто до мене звернулася низка громадських організацій з проханням звернути увагу на те, що в українському контексті є абсолютно неприпустимим перенесення будь-яких строків зі встановлення фільтрів чи інших установок, які дозволяли би очищати повітря і дихати українцям чистим, безпечним повітрям без наслідків для здоров’я і життя, а також без збитків для державного бюджету у формі витрат, яких щороку зазнає Міністерство охорони здоров’я», — сказала народний депутат.

Л. Василенко також зауважила, що свого часу були зроблені помилки, але завдання слухань «не шукати винних, а шукати шляхи, як ми можемо їх виправити, і в рекомендації до цих слухань включити конкретні положення щодо того, хто, що і в які строки має зробити, аби ми стали на шлях реалізації НПСВ».

Заступник міністра енергетики Максим Немчинов підкреслив складність обговорюваної теми і, водночас, наголосив: «Ми однозначно налаштовані на виконання своїх зобов’язань перед нашими європейськими партнерами і зобов’язань, які ми взяли на себе під час укладення Угоди про асоціацію з ЄС. Виконання НПСВ є однією з умов виконання цієї угоди». Окреслюючи основні причини того, що виконання заходів, передбачених НПСВ, досі не розпочалося, він зазначив: «Нам треба знайти модель і механізм, як виконати зобов’язання щодо скорочення викидів і модернізувати нацплан розвитку енергетики, дотримуючись екологічних зобов’язань».

М. Немчинов розповів, що НПСВ стосується викидів пилу, сірки і азоту, які виникають у результаті діяльності великих спалювальних установок. Він також поінформував про заходи, необхідні для реалізації національного плану, та стан їх виконання. На його думку, необхідно переглянути терміни виконання низки завдань з модернізації генеруючих блоків, а також виводити з експлуатації ті блоки, модернізація яких є недоцільною. Однак на реалізацію НПСВ необхідні інвестиції у розмірі понад чотири мільярди євро, яких держава не має.

Представляючи позицію Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, заступник міністра Руслан Стрілець нагадав, що майже 70 відсотків усіх шкідливих викидів в атмосферне повітря здійснюють об’єкти промисловості та енергетики. За його словами, держава має знайти дієві механізми фінансування таких природоохоронних заходів на кожному підприємстві-забруднювачі. Р. Стрілець також підкреслив, що насамперед потрібно зрозуміти, яка у країни енергетична стратегія і після цього приймати рішення про терміни і модель виконання природоохоронних заходів.

Представниця державної установи «Інститут громадського здоров’я імені Марзєєва НАМНУ» Олена Турос зазначила, що 85 відсотків населення України проживає у місцях, де невідповідна якість повітря може впливати на здоров’я. Про зобов’язання України щодо НПСВ, а також терміни та особливості його виконання розповіли представники Енергетичного товариства і Представництва ЄС в Україні. Вони також надали свої рекомендації для реалізації національного плану.

Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко наголосив: «Ми послідовно і наполегливо знаходимося на передньому фронті боротьби за чисте навколишнє середовище, зокрема, боротьби за чисте атмосферне повітря». Він поінформував, що на розгляді комітету перебуває законопроект про зменшення впливу промислового забруднення, розгляд якого у сесійній залі планується на наступному тижні. Також очікується, що уряд найближчим часом подасть зміни до закону про захист атмосферного повітря.

На реалістичності виконання національної програми акцентував увагу голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус. За його словами, українська економіка повинна мати можливість розвиватися і, як наслідок, з’явиться можливість більше інвестувати в екологічні заходи. Однак при цьому не можна відкладати реалізацію заходів зі зменшення викидів на тих підприємствах, які працюватимуть ще 10—15 років. «Нам потрібно показати рух у цьому напрямку. І щоб цей рух був не декларативний, на словах, а був підкріплений певними діями. Тоді європейці нас будуть розуміти», — сказав Андрій Герус.

Позицію Комітету з питань економічного розвитку висловив його голова Дмитро Наталуха. «Історія із зеленою економікою, чистою економікою актуальна як ніколи. Цей тренд нікуди не подівся. Однак наша промисловість не факт, що готова до настільки масштабних і глобальних змін», — сказав він, зазначивши, що необхідні ресурси для модифікації. Д. Наталуха поінформував, що цього року Комітет з питань економічного розвитку разом із Комітетом з питань екологічної політики та природокористування планує розпочати консультації з провідними фінансово-промисловими групами, щоб переконати їх, що зелена економіка і зелена промисловість — це не загроза для них, а навпаки — велика можливість для залучення європейських інвестицій.

У дискусії також взяли участь народні депутати Вікторія Гриб, Ольга Стефанишина, Людмила Буймістер, Сергій Магера, Сергій Шахов, Ярослав Железняк, Тетяна Циба. Парламентарії висловилися за необхідність виконання національного плану скорочення викидів. Однак ішлося про реалістичність строків його реалізації, виходячи з можливостей фінансування, в тому числі з боку держави.

Учасники дискусії також підкреслювали, що не можна забувати про забезпечення енергетичної безпеки та незалежності країни.

Модератор обговорення, народний депутат Леся Василенко поінформувала, що рекомендації слухань будуть розміщені на сайті та винесені на засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування.

Довідково

Національний план скорочення викидів (НПСВ) розроблений з метою поступового і неухильного скорочення викидів діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу від великих спалювальних установок, загальна номінальна теплова потужність яких становить не менш як 50 МВт. Наприкінці терміну дії НПСВ кожна спалювальна установка повинна дотримуватися вимог Директиви 2010/75/EU по викидах вище зазначених забруднюючих речовин.

За повідомленням Інформаційного управління апарату Верховної Ради.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.