Адже і при безвладді ніяк було обійтися без грошових знаків. Як купити хліб чи молоко? Як щось продати, коли жодних офіційних грошей ще немає?
У Береговому не розгубилися. У цей перехідний період міський голова Дюла Гуняді 1 вересня 1919 року, заручившись підтримкою міського банку, почав друкувати власні гроші (на знімку). На банкнотах вказано, що міський банк зобов’язаний прийняти цю банкноту і виплатити пред’явнику відповідну суму у відповідній валюті. Цікаво, що місцем, де випускалися ці ерзац-банкноти, вказано «Друкарню Балог». Найімовірніше, малася на увазі друкарня Томаша Балога, яка на той час уже припинила існування. Але обладнання, очевидно, залишилося.
До речі, австро-угорська корона як грошова одиниця використовувалася в імперії в 1892—1918 роках. І в Береговому (тодішньому Берегсасі) зокрема. Однак годинник історії все змінив.
У березні 1919 року в Угорщині проголосили Угорську радянську республіку, яка почала друкувати власні гроші. Інші держави колишньої вже Австро-Угорської імперії, наприклад Хорватія, просто ставили власні штемпелі на старих «імперських» паперових купюрах.
А вже восени Берегове стало частиною Чехословаччини: 8 вересня 1919 року Сен-Жерменський договір підтвердив юридичне входження території нинішнього Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь до складу першої Чехословацької Республіки.
Цікаво, що мешканці Берегового могли користуватися власними грішми ще до 31 грудня 1920 року, як інформують працівники музею Берегівщини. Однак нова влада Чехословаччини незабаром скасувала ці «несправжні» купюри. Усі наявні у населення банкноти Австро-Угорщини з відповідним штемпелем можна було обміняти на нові чехословацькі крони. Тепер уже важко сказати, чи те саме відбувалося і з берегівськими грошима...
Ужгород.
Фото з інтернет-видання «Берегове тудей».
