Федір Веніславський.
 


Під час засідання.
 


Степан Чернявський, Микола Галушко.
 

Дмитро Ісаєнко, Олександр Качний, Олександр Колтунович, Борис Приходько.

Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Більше фото тут

Після традиційних виступів представників депутатських фракцій і груп та ухвалення постанови про внесення змін до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков оголосив до розгляду питання про включення до порядку денного та направлення на висновок до Конституційного Суду законопроекту про внесення змін до статей 85 та 106 Конституції України (щодо порядку призначення на посади та звільнення з посад директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань, № 5133). Д. Разумков повідомив, що цю законодавчу ініціативу внесли 237 парламентаріїв та надав слово одному з її авторів, народному депутату Федору Веніславському.

«Чому важливо ухвалити цей законопроект про внесення змін до Конституції? Тому що проблема корупції в Україні є дуже серйозною, і це усвідомлюється не лише представленими у парламенті політичними силами, але й українським суспільством», — наголосив Ф. Веніславський, нагадавши, що у 2014 році Верховна Рада попереднього скликання ухвалила закон про запобігання корупції, у якому прописано повноваження Президента щодо призначення та звільнення директора НАБУ, які не передбачені Конституцією України. «Як наслідок, до Конституційного Суду надходили подання щодо неконституційності положень закону про запобігання корупції, які наділяли Президента такими повноваження. І ми знаємо, що в частині призначення Президентом керівника НАБУ Конституційний Суд визнав цей закон таким, що не відповідає Конституції», — сказав він, додавши, що також КСУ визнав неконституційним указ глави держави про призначення директора НАБУ.

Саме тому, за словами Ф. Веніславського, пропонується ухвалити законопроект про внесення змін до Конституції, за якими директорів  НАБУ і ДБР призначатиме та звільнятиме з посади Президент, але за результатами відкритого конкурсного відбору та за згодою Верховної Ради, що забезпечить максимальну незалежність зазначених державних правоохоронних органів, не порушуючи балансу конституційних повноважень глави держави і парламенту.
«Після того, як КСУ надасть відповідний висновок і ми ухвалимо цей законопроект, буде створено робочу групу, яка запропонує ефективний правовий механізм проведення конкурсів на посади директорів НАБУ і ДБР», — зазначив він.

Голова Комітету з питань правової політики Андрій Костін повідомив, що, на думку комітету, законопроект подано належним суб’єктом законодавчої ініціативи та він відповідає вимогам статті 156 Конституції, відповідно до якої повторне подання законопроекту про внесення змін до розділів I, III і XIII Конституції з одного й того самого питання можливе лише до Верховної Ради наступного скликання. «Попередній аналіз законопроекту дає змогу вважати, що у ньому відсутні положення, які в раніше наданих висновках та прийнятих рішеннях Конституційного Суду визнавалися такими, що скасовують чи обмежують права та свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України», — зазначив А. Костін, додавши, що у комітету є підстави вважати, що прийняття законопроекту закріпить реальні повноваження щодо призначення на посади та звільнення з посад директорів НАБУ і ДБР.

Водночас він нагадав, що Конституційний Суд уже розглядав питання щодо призначення на посаду та звільнення з посади Президентом директорів НАБУ і ДБР, вказавши у висновку, що це спричинить розбалансування наявної конституційної системи стримувань та противаг у механізмі реалізації державної влади в Україні та наділення глави держави не характерними для нього функціями і повноваженнями. Однак члени комітету звертають увагу, що законопроект № 5133 передбачає не одноосібне призначення та звільнення Президентом директорів НАБУ і ДБР, а лише за результатами конкурсу та за згодою Верховної Ради. Враховуючи викладене, Комітет з питань правової політики рекомендував парламенту включити законопроект № 5133 до порядку денного та направити його до Конституційного Суду для одержання висновку щодо його відповідності вимогам статей 157 і 158 Конституції.

«Подальше опрацювання цього законопроекту відбуватиметься з урахуванням висновку Конституційного Суду», — зазначив А. Костін.

За наслідками обговорення Верховна Рада 267 голосами прийняла в цілому постанову про включення законопроекту     № 5133 до порядку денного та направлення його на висновок до Конституційного Суду.

Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про створення у парламенті міжфракційних депутатських об’єднань «Шахи для всіх», «Стоп — ковід!» та «Збережи ФОП».
Верховна Рада розпочала розгляд у повторному другому читанні законопроекту про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів (щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, № 2194). Загалом до Комітету з питань аграрної та земельної політики надійшло 3128 поправок та пропозицій. За результатами розгляду комітет запропонував повністю врахувати 343 пропозиції, врахувати частково — 120, врахувати редакційно — 223 поправки та 2380 пропозицій — відхилити. До завершення засідання парламентарії розглянули лише 160 поправок, не підтримавши жодної з них.

Розгляд законопроекту № 2194 народні депутати продовжать на наступному пленарному засіданні.

Із днем народження вітали народних депутатів Романа Коптєлова та Андрія Клочка.

Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп

Роман КОСТЕНКО, фракція «Голос»:

— Фракція «Голос» зареєструвала постанову   № 4105 для того, щоб створити ТСК щодо розслідування справи вагнерівців. Бо захист наших розвідників та національних інтересів — це те, чим ми маємо займатися в парламенті. Що нині намагається зробити влада? Намагається створити ТСК, в яку входитимуть фракції і депутатські групи, які до цього не хотіли входити в комісію і розбиратися, що сталося в Офісі Президента, чи була зрада на найвищому державному рівні, чи не було. Ми вважаємо, що ця комісія — це спроба приховати правду. Ця комісія розмиє — так, я знаю, що потрібно розслідувати плівки Медведчука, Іловайськ, Крим — але в першу чергу маємо розслідувати те, чи є у нас зрадники у вищому керівництві держави.

Тарас БАТЕНКО, група «Партія «За майбутнє»:

— Цього тижня у нас насичений порядок денний. У ньому знову земля і люди, тільки головне, щоб людям від цього було легше. Ми переконані: чим бідніше суспільство, тим легше ним маніпулювати, здійснювати зовнішнє управління. Ми нагадували, що нині критичні неплатежі в житлово-комунальній сфері, які сягнули вже мільярдів гривень. Тому переконаний, що нам потрібно повернутися до економічно обґрунтованих тарифів на газ і переглянути методику визначення оптової ціни на нього. А також запровадити ефективні механізми вилучення надприбутків, які є в ГТС та «Нафтогазі» і які, за оцінками експертів, сягають майже 20 млрд грн. Ці надприбутки можна спокійно вилучити і спрямувати як субвенцію місцевим органам самоврядування на погашення заборгованості перед теплокомуненерго та у такий спосіб полегшити підготовку до наступного опалювального сезону.

Мар’яна БЕЗУГЛА, фракція «Слуга народу»:

— Чи є зрадники у вищому керівництві держави, чи є корупція у нашій розвідці, в Службі безпеки України? Думаю, ніхто не заперечуватиме, що такі ризики існують... Нині триває восьмий рік війни з Російською Федерацією і всі ці події залишають плями. Сьогодні ми отримаємо історичний шанс в рамках того, що може парламент з’ясувати істину щодо тих кричущих моментів, тієї загальної картини і послідовності прийнятих рішень та координації між військовослужбовцями, посадовцями, які призвели до того, що ми маємо нині. І ми не будемо мовчати, не будемо віддавати перевагу тому чи іншому високопосадовцю. Ми методично і послідовно будемо розслідувати низку резонансних подій. І дуже прикро, що ТСК все ще сприймається як політичний інструмент, який імпонує одній або іншій фракції. Бо ТСК об’єктивне та діюче — коли парламент об’єднається.

Олег КУЛІНІЧ, група «Довіра»:

— Хочу порушити надзвичайно важливе питання — фінансування ОТГ, особливо новоутворених, адже нині на їхніх плечах величезне фінансове навантаження, яке, у першу чергу, пов’язане з передачею функцій колишніх РДА до ОТГ. Поки держава щорічно втрачає величезні кошти від корупції на митниці і від скруток з ПДВ, наші громади по факту залишаються недофінансованими. За інформацією Національної ради реформ, збитки від корупційних схем становлять 37 млрд доларів США на рік. Це, по суті, ще один бюджет України. Тут повинні працювати не лише правоохоронні органи, а й Верховна Рада, як законодавчий орган. Наша група постійно отримує звернення від тергромад, їхніх голів щодо проблем з фінансуванням. Тому ми вийшли з ініціативою та зареєстрували законопроекти № 5244 та № 5245, якими пропонується встановити справедливий розподіл податків на доходи фізичних осіб між місцевими бюджетами. Бо діюча система є недосконалою.

Юрій БОЙКО, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:

— Ми не можемо робити вигляд у цьому залі, що не бачимо зриву перемир’я на Донбасі. Із початку року є загиблі та поранені, і ми розуміємо, що перемир’я може бути тільки базою подальшого політичного врегулювання конфлікту. Наша фракція готова до прийняття законів, які дадуть можливість остаточно вирішити конфлікт та припинити можливість стрільби. Наполягаємо, щоб влада якнайшвидше провела переговори із відновлення перемир’я. Водночас, вважаємо, що нині реальною загрозою нашій національній безпеці є трудова міграція. З країни виїжджають слюсарі, інженери, зварювальники, лікарі... Але уряд навіть не говорить про програму забезпечення та створення нових робочих місць.

Артур ГЕРАСИМОВ, фракція «Європейська солідарність»:

— Другий рік за ґратами зустрічає День добровольця ветеран Андрій Антоненко. Досі не закриті ганебні справи проти Софії Федини, Марусі Звіробій, Тетяни Чорновіл та багатьох інших. Ми місяць вимагаємо розглянути постанову № 5100 проти політичних переслідувань громадян. До річниці захоплення Криму необхідно також ухвалити законопроект № 5135 про притягнення до відповідальності за співпрацю з агресором. Півроку монобільшість відмовлялася делегувати представників у нашу тимчасову слідчу комісію для розслідування вагнергейту, аж тепер «слуги» спільно з п’ятою колоною Кремля хочуть створити власну ТСК. Окрім того, маємо констатувати повний провал вакцинації в країні.

Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:

— У порядку денному на цей тиждень немає законопроектів про боротьбу з COVID-19, про створення національних фондів захисту людей, про страхову медицину і навіть про тарифи. Натомість маємо законопроекти, які остаточно позбавляють націю сільськогосподарської землі. Законопроект № 2194 має тисячі правок і фактично знищує поняття «особливо цінні землі», дозволяє розпродувати чорноземи і знімати верхній шар землі. Це позбавляє країну контролю за землею і права отримання прибутку. Цей закон нищить українську незалежність, суверенітет і право жити.