За інформацією МВС України, нині громадяни нашої держави легально володіють вогнепальною зброєю у загальній кількості майже 1,3 мільйона одиниць. Але найбільшу проблему створює нелегальна зброя, якої в Україні, за даними швейцарської дослідницької організації Small Arms Survey, від трьох до п’яти мільйонів одиниць.
Як поінформувала керівник відділу комунікації ГУНП в області, полковник поліції Алла Ващенко, у 2020 році на території Житомирщини у мешканців регіону з незаконного обігу було вилучено три гранатомети, 62 одиниці вогнепальної зброї, зокрема — 28 гранат, сім набоїв, 124 одиниці боєприпасів вибухової дії та майже 160 кілограмів вибухівки. Добровільно в минулому році здали 89 одиниць вогнепальної зброї.
А вже з початку нинішнього року з незаконного обігу вилучили 12 одиниць вогнепальної зброї, 3360 набоїв та 625 грамів вибухонебезпечної речовини. Добровільно жителі області здали 15 одиниць вогнепальної зброї.
«Не буває поганої зброї. Не буває доброї зброї. Будь-яка зброя в руках злочинця — це погано. Будь-яка зброя в руках порядної людини не несе загрози нікому, крім злодіїв», — казав знаменитий голлівудський актор, президент Національної стрілецької асоціації США Чарлтон Хестон. Проте в Україні, схоже, з цим твердженням згодні не всі.
Лише 23 відсотки українців, за даними соціологічного дослідження, нещодавно проведеного групою «Рейтинг», підтримували право на приватне володіння вогнепальною зброєю. Тих, хто проти, у три з половиною рази більше — 75 відсотків.
Уже не перший рік в країні точаться запеклі дискусії стосовно цього питання. І щоразу риторика одна й та сама: суспільство не готове. Але чи справді це так, невже за майже три десятки років нічого не змінилося? Думкою жителів Житомирщини з цього питання вирішив поцікавитись журналіст.
Олег Кузьменко, пенсіонер, Житомир:
— Проблем із доставкою і продажем зброї нині немає. Тим більше що точиться війна на сході, а звідти привозять будь-яку зброю, на всі смаки й уподобання. Тому вважаю, що потрібно нарешті покласти цьому край. Але парламентарії мають прописати в законі і питання придбання хоча б травматичної зброї з метою самозахисту від нападників чи кривдників, які нині дуже знахабніли.
Ольга Воробей, продавець, Андрушівський район:
— Я взагалі про ці законопроекти вперше чую, бо ніколи ні я, ні мої рідні не мали справи зі зброєю. Звикли важко працювати, заробляючи гроші на прожиття, щоб прогодувати дітей. Он подивіться, що робиться на сході, і ніхто не може вгамувати цей конфлікт уже скільки років! Звідти вам привезуть скільки завгодно зброї, тому й закони ніякі не потрібні, бо хтось на цьому непогано заробляє.
Андрій Чайка, студент, Коростень:
— Ніколи не цікавився політикою, а тим більше питанням легалізації зброї в Україні. Мені більше до душі питання комп’ютерної графіки, дизайну, різьби по дереву, спорту. Тому вважаю, що це сьогодні не так і важливо, хоча й ситуація дещо виходить з-під контролю.
Вікторія Мельниченко, медсестра, Житомир:
— Зараз люди дуже нервові, напружені, злі. Причин цьому багато: брак грошей, нормальної і стабільної роботи, побутові сімейні проблеми, які інколи й вирішують за допомогою травматичної чи вогнепальної зброї, завдаючи ушкоджень, а подекуди й смертельних поранень. Думаю, що це питання варте уваги, й потрібно нарешті розставити всі крапки над «і», щоб громадяни чітко розуміли, що можна, а що ні. Бо зброя вільно «гуляє» у містах і селах, а покараних за її розповсюдження і зберігання — одиниці.
Анатолій Помінчук, пенсіонер, с. Базар Народицького району:
— Це добре, що взялися у парламенті за цю злободенну тему. Вона варта уваги й узаконення. Тільки питання: чи у разі прийняття закону всі будуть його неухильно виконувати? Адже чорного ринку ніхто не відміняв, він процвітає. Отут, як то кажуть, і заритий собака.
Ольга Кушнір, спортсменка, Житомирський район:
— Не думаю, що закон зможе на всі сто відсотків очистити країну від нелегального обігу зброї. Наші люди звикли обходити усі закони, йти на різноманітні хитрощі, викручуватися. Зброя в руках людини — це страшно й небезпечно. Тому думаю, що варто покласти вже цьому край і вирішити це питання в правовому й законодавчому полі.
Віктор Галайда, таксист, Коростишів:
— Стріляє не зброя, а людина! Тому я переконаний, що якщо ми не наведемо лад у своїх головах, то ніякі закони нам не допоможуть. Скільки різноманітного калібру гранат, снарядів, набоїв, зброї за ці роки спритники «перегнали» зі сходу нашої держави? І хто за це відповів? Ніхто. Може, ухвалення закону дещо й присадить цих ділків, але для них це не указ і не причина відмовитися від звичного способу виживання та стабільного й непоганого заробітку.
Житомирська область.
