Реформа децентралізації передала на місця повноваження, фінансовий ресурс та майно. Водночас громади взяли на себе відповідальність за забезпечення послугами мешканців своїх територій. Ліквідація закладів культури, соціальної сфери і закриття шкіл — це яскравий приклад безвідповідальності. У Жмеринській громаді спочатку хотіли закрити сільські школи, до яких ходять діти, а потім вирішили ліквідувати Будинок культури.
Народна депутатка, голова Вінницького обласного осередку партії «Слуга народу» Ірина Борзова переконана, що прийняття таких рішень допускати не можна.
«У Жмеринці єдиний на всю громаду Будинок культури опинився під загрозою ліквідації. Раніше він був у районній власності, нині перейшов у власність міської громади. У міському бюджеті на його утримання заклали фінансування лише до 1 травня. Людям, які там працюють, пропонують писати заяви на звільнення за згодою сторін, називаючи це оптимізацією. До того ж скорочення штату провели перед передачею цілісного майнового комплексу на баланс міськради. Водночас у Будинку культури 15 колективів художньої самодіяльності, в яких займаються майже триста учасників — діти та молодь. Питання до міської ради: куди підуть діти? Хто буде займатися розвитком їхньої творчості?» — цікавиться Ірина Борзова.
Народна депутатка готує звернення до Міністерства культури, щоб не допустити ліквідації закладу. Своєю чергою депутати Жмеринської міської ради від «Слуги народу» разом із колегами з інших партій ініціювали позачергову сесію міської ради щодо виділення коштів на утримання Будинку культури в 2021 році.
«Колектив Будинку культури організовує культурні заходи не лише в місті, а й у населених пунктах, які приєдналися до міської громади. Його працівники знають, як працювати із сільськими територіями, знають про їхні проблеми. Тому ми спільно повинні вирішити це питання», — зазначає депутатка обласної ради від «Слуги народу» Інна Цимбал.
Схожа історія в Жмеринській громаді і з сільськими школами. Зрозуміло, коли закривають школи, де дуже мало учнів. Але закривати заклади освіти, до яких ходять діти, це щонайменше нелогічно.
«Люди були обурені і звернулись до мене, як народного депутата, з проблемою закриття шкіл. Я відвідала всі три сільські школи Жмеринської громади, які міська рада планувала реорганізувати. Ішлося про закриття закладів освіти в селах Кармалюкове і Почапинці та переведення понад двох сотень дітей і педпрацівників у село Курилівці, де 14 дітей. Своє рішення міськрада аргументувала тим, що в Курилівцях краща будівля школи. При цьому у школі Почапинців 126 учнів, в Кармалюковому — 102 дитини. Там чудові педагогічні колективи. Ці школи повинні бути. Адже сьогодні немає ані достатньої кількості шкільних автобусів, ані нормальної дороги між селами. Щоб перевозити понад 200 дітей щодня, потрібно 10 автобусів. Кошти в міському бюджеті на закупівлю не передбачили», — повідомила народна депутатка.
На Вінниччині хотіли закрити сільські школи, а на Прикарпатті встигли ліквідувати Долинський будинок-інтернат «Теплий дім», де виховуються 31 дитина-сирота і 16 дітей з інвалідністю. Відповідне рішення ухвалила обласна рада в лютому 2021 року. Дітей «порозкидали» по різних закладах, де немає належних умов.
«У рамках реформи деінституціалізації, яку розпочали наприкінці 2016 року, інтернати, спеціалізовані школи, дитячі будинки ліквідовують, а необхідних умов для освіти дітей не створюють.
Після того як ситуацію почала розслідувати Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, керівництво облради та облдержадміністрації пообіцяло скасувати рішення про ліквідацію дитячого будинку «Теплий дім». За проміжними результатами роботи ТСК, у «Теплий дім» повернули шестеро дітей-сиріт, яких посеред навчального року перевели до Залучанського дитячого будинку-інтернату. Разом тепер і брати, яких розлучили і «розкидали» по різних закладах.
Коли влада проводить реорганізацію чи ліквідовує школи, заклади культури або соціальної сфери, вона повинна чесно дати відповідь на прості запитання: де будуть діти, як вони добиратимуться до закладу освіти, які в них будуть умови? Права дітей повинні бути захищені», — каже Ірина Борзова.
Реформи мають сприяти розвитку і захищати інтереси дітей. Місцева влада не повинна ухвалювати рішення, які порушують права дітей.