Микола Сольський.

Під час засідання.

Оголосивши про початок роботи, Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков повідомив, що чергове пленарне засідання триватиме до 15-ї години з перервою із 12-ї до 13-ї години, а після 16-ї години відбудуться два позачергові пленарні засідання.

Після виступів представників парламентських фракцій та депутатських груп Верховна Рада продовжила розгляд поправок до законопроекту про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів (щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин (№ 2194).

Народний депутат Юрій Павленко, представляючи поправку № 2279, зазначив, що оскільки пропонований законопроект відкриває можливість продажу землі іноземцям, то фракція «ОПЗЖ» закликає відправити цей документ на доопрацювання, а за цей час навести лад у земельних відносинах та провести всеукраїнський референдум.

На думку народного депутата Олександра Колтуновича («ОПЗЖ»), для прогнозування наслідків земельної реформи важливе значення мають показники врожайності основних сільськогосподарських культур. «У 2020 році ми в середньому отримали 42,5 центнера з гектара, але якщо поглянемо на врожайність зрошуваних земель, то там уже 59,1 центнера з гектара. Тому, на наш погляд, потрібно концентруватися на модернізації водно-меліоративної інфраструктури та збільшенні поливних площ, а не розпродавати землі», — сказав він.

Іван Кириленко («Батьківщина») закликав підтримати поправку, яка зберігає державний контроль за сівозмінами. «Хочу вам нагадати події 2003 року, коли внаслідок кількох заморозків Україна опинилася на межі голоду. Тоді на восьми мільйонах гектарів загинули всі озимі посіви і ми врятували ситуацію тим, що завозили зерно із 37 країн. Інше питання полягало в тому, чим сіяти, бо загинули й насіннєві посіви. Тоді ситуацію врятували 700 тисяч гектарів державних земель науки. Саме тому ми пропонуємо зберегти в Земельному кодексі державний контроль за сівозмінами та за еколого-економічним обґрунтуванням сівозмін», — наголосив парламентарій.

У центрі Едуард Прощук, Жан Беленюк.

Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський пояснив, що комітет не підтримує ідею запровадження державного контролю за сівозмінами, оскільки це не має широкої практики у світі в умовах ринкової економіки. «У нас була така спроба десять років тому, проте вона закінчилася нічим, насамперед через реакцію аграрного ринку», — сказав голова комітету, висловивши переконання, що на практиці цю ідею просто неможливо реалізувати. «Уявіть, що хтось посіяв озимину, вона погано зійшла і він вирішив пересіяти кукурудзу. А деколи рішення, як сьогодні, потрібно ухвалювати дуже швидко. Наприклад, цього року багато опадів і пізній посів, тож деякі фермери відмовляються від соняшника і кукурудзи на користь сої, оскільки вона сіється пізніше. То як їм за тиждень погоджувати сівозміну? Комітет вважає, що це нереально ані в теорії, ані на практиці», — зазначив М. Сольський.

Коментуючи причини відхилення деяких поправок, які стосуються погодження землеустрою, голова Комітету з питань аграрної та земельної політики повідомив, що тут справа у багаторазовому дублюванні тих само речей. «Перший раз державний орган приймає заяву від фермера, який просить вчинити певні дії, наприклад, передати землю в оренду, перевіряє її на відповідність та дозволяє це зробити. Другий раз погоджує проект землеустрою. На третій раз — проводить державну експертизу, і четвертий раз ці документи перевіряються, коли інформація вноситься до земельного кадастру. Тому дві із чотирьох перевірок ми прибираємо, а залишаємо тільки дві, бо це ті само процедури», — пояснив М. Сольський.

«Без належного державного контролю у земельній сфері покладатися на добру волю бізнесу не можна. Бо ми уже бачимо, що відбувається із нашими лісами та як забудовуються наші міста, де цей контроль послаблено», — зауважив народний депутат Олег Волошин («ОПЗЖ»). У зв’язку з цим він пропонував у Законі «Про землеустрій» словосполучення «центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кадастрової діяльності та геопросторових даних» замінити на словосполучення «центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин». «Я згоден, що в цілому як стратегічне завдання ринок землі є правильною ціллю. Але не в умовах усунення від земельних відносин держави як ефективного контролера. Сьогодні українські селяни, на жаль, надто бідні, а спекулятивного капіталу надто багато, зокрема й за кордоном, який через банки та в інший спосіб може зайти у цю сферу. Тож замість створення великої кількості фермерських господарств ми можемо отримати колосальні агрохолдинги та піти шляхом країн Латинської Америки», — зауважив О. Волошин.

Під час розгляду поправок у частині охорони земель народний депутат Іван Кириленко («Батьківщина») наголосив, що «земельні ресурси України давно волають про допомогу». «Заболочення та вітрова ерозія, радіоактивне забруднення сьогодні не дають змогу використовувати в активному сільськогосподарському обігу мільйони гектарів земель», — сказав він, закликавши підтримати поправку, яка передбачає запровадження систематичних обов’язкових агрохімічних обстежень земель. «Агрохімічний паспорт — це як паспорт громадянина, де вказано, що у землі є, а чого не вистачає та які добрива потрібно внести», — наголосив І. Кириленко, зауваживши, що інакше ми отримаємо тотальну монокультурність використання земель, що призведе до втрати її родючості.

Ольга Коваль.

«Чим вас не влаштовує чинна редакція Закону «Про охорону земель» та навіщо потрібно змінювати принципи контролю за використанням земель?» — звернувся до доповідача народний депутат Нестор Шуфрич («ОПЗЖ»).

У відповідь голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський зазначив, що функції контролю, які є в Держгеокадастру та Держ-екоінспекції, зберігаються. «Разом з тим частина контрольних функцій передається місцевим громадам, оскільки вони виступають розпорядниками земель. Тож як розпорядники вони також повинні мати повноваження з контролю за самовільними захопленнями та нецільовим використанням земель», — пояснив голова комітету.

Альона Шкрум («Батьківщина») наголосила, що в нинішніх умовах найправильнішим кроком для України став би розвиток фермерства і переробної галузі за допомогою стимулів та локалізації. «На жаль, для малих та середніх фермерів пропоновані у законопроекті умови можуть бути абсолютно непідйомними. Тому «Батьківщина» ініціюватиме проведення всеукраїнського референдуму із земельного питання», — зазначила вона.

Загалом упродовж засідання парламентарії дійшли до 2884-ї поправки. Тож до останньої, 3128-ї, поправки законопроекту № 2194 вже недалеко.

Із днем народження вітали народного депутата Юрія Солода.

Із виступів уповноважених представників депутатських фракцій та груп

Юрій БОЙКО, фракція «Опозиційна платформа — За життя»:

— Хочу нагадати всім, що в нас майже 200 тис. громадян мають статус ліквідаторів Чорнобильської аварії. З них понад 50 тис. додатково мають інвалідність. Загалом понад 1,5 млн осіб є постраждалими від цієї страшної трагедії. У 2014 році було допущено колосальну несправедливість щодо цих людей. Наша фракція тоді звернулась до Конституційного Суду з позовом про відновлення цих пільг та виплат...

Друге питання — це примирення на сході країни. Ми всі повинні зробити висновки з того колосального напруження, яке було останні три тижні в країні після загострення ситуації на сході. Відновлення перемир’я — це нагальне та найважливіше завдання сьогодні як база для подальшого політичного процесу завершення конфлікту. І треба проводити переговори, щоб цього досягти. Наша позиція не змінилась: переговори мають відбуватися з усіма учасниками цього конфлікту, включно з невизнаними республіками, бо вони також є підписантами Мінських угод.

Тарас БАТЕНКО, група «За майбутнє»:

— Ми вступили в передвеликодній тиждень, і вважаю, що для всіх настав час очиститися. Можна очиститись голосуванням, шановні колеги. Нагадаю, наша група разом з іншими демократичними фракціями та групами минулого тижня ініціювали позачергове засідання щодо зниження тарифів, яке ви, шановна монобільшосте, успішно провалили. Але ще є час виправити ситуацію і поставити ці питання знову на голосування... Хочу нагадати, що сьогодні в Україні 77% населення, або 8,5 млн пенсіонерів, отримують мінімальну пенсію, яка відповідає прожитковому мінімуму. Водночас після нового року різко зросли ціни на все — харчові продукти, комунальні послуги, постковідні випадки також вимагають великих капіталовкладень, а пенсії підвищили лише на 100—300 грн. Ми закликаємо владу негайно переглянути рішення щодо тарифного геноциду та доведення громадян України до злиднів. Необхідно негайно скликати позачергове засідання, щоб змінити цю ситуацію на краще.

Володимир АР’ЄВ, фракція «Європейська солідарність»:

— Уже кілька місяців ми не маємо інформації, хто зірвав операцію по вагнерівцях. Декілька тижнів ми не маємо відповіді, хто і за чиїм наказом вивозив суддю-корупціонера Чауса з Молдови. Я не знаю, що такого зробило Головне управління розвідки Міноборони Зеленському та його Офісу, але ще ніхто так не дискредитував військових розвідників. Але наслідки вже очевидні: по вагнерівцях підіграли Путіну, по Чаусу — проросійському політику Додону, який виступає проти проєвропейської президентки Молдови Санду. А що ж роблять правоохоронні органи? По справі вагнерівців — повний ігнор. По справі Чауса я написав звернення до НАБУ, а воно переадресувало на ДБР. ДБР розводить руками, а Генпрокуратура взагалі мовчить. Це типова «страусяча» позиція!

Кіра РУДИК, фракція «Голос»:

— Нещодавно ми відзначали 35-ту річницю Чорнобильської трагедій. Ключовим чинником в історії аварії була брехня. Постійна, системна брехня влади. Брехня, яка зруйнувала довіру українців до влади, хай якою ця влада була. 35 років по тому ми знову стикаємося з великим викликом — епідемією ковіду і так само із системною брехнею. Міністр охорони здоров’я бадьоро розповідає, що місць у лікарнях удосталь. Що план, за яким за наступні три дні має вакцинуватись майже мільйон українців, реальний. Що лікарям завжди роблять ковідні доплати і ситуація під контролем. Але ж ми знаємо, що це не так. Ми всі розуміємо: ситуація складна, але кожен українець заслуговує на правду. Ми зареєстрували постанову з чіткими пропозиціями: аудит роботи МОЗ, відправити Степанова у відставку, створити реалістичний план вакцинації, забезпечити лікарні необхідним обладнанням. Крім того, минулого тижня ми зареєстрували постанову з підтримки малого та середнього бізнесу під час локдауну. Маємо діяти швидко та ефективно. Закликаємо колег по залу долучитися до підтримки цих документів.

Арсеній ПУШКАРЕНКО, фракція «Слуга народу»:

— У понеділок ми відзначали 35-ту річницю трагедії на ЧАЕС. Чорнобиль — це біль, і цей біль з кожним роком стає дедалі важчим. Чому? Лише нині ми починаємо усвідомлювати, який подвиг здійснили ліквідатори. Тому прошу вшанувати хвилиною мовчання всіх ліквідаторів і всіх тих, хто постраждав від Чорнобильської катастрофи. (Хвилина мовчання). 35 років болю, смутку і жалю. Сотні тисяч зламаних доль і життів. Минуле скликання прийняло ганебне рішення про скасування пільг ліквідаторам. Нині наша фракція ініціює відновлення пільг чорнобильцям. Сьогодні в Комітеті соцполітики на розгляді перебувають 11 «чорнобильських» законопроектів. І вже цього четверга розглядатиметься проект № 4555 про істотне підвищення пенсій для осіб з інвалідністю — ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Закликаю кожну фракцію проголосувати за нього.

Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:

— Сьогодні люди щодня стикаються з проблемами, пов’язаними з ковідом, бідністю, тарифами, війною. Але Верховна Рада зібралась у локдаун не для того, щоб вирішити хоч одне людське питання. Уже другий тиждень збираються у Верховній Раді депутати всупереч епідемії, локдауну, лише для того, щоб завершити процес розпродажу сільськогосподарської землі. Другий тиждень розглядаються нищівні для України зміни до Земельного кодексу. Запам’ятайте, голосують такі пункти: усувають державу від контролю за використанням сільськогосподарської землі; у Земельному кодексі скасовується заборона на продаж землі іноземцям. У Земельному кодексі також знімається заборона на зняття верхнього шару родючих земель. Крім того, у кодексі в словосполученні «Родючі землі України» взагалі прибирається слово «Україна», бо хочуть зробити кодекс для колонізації України.

Олег КУЛІНІЧ, група «Довіра»:

— З 16 березня парламент розглядає законопроект № 2194. Хотів би сказати декілька слів, про що цей законопроект. Він про повноваження. А саме про те, хто повинен бути розпорядником земель у межах об’єднаних територіальних громад. Нині в Україні створено понад 1470 ОТГ. Давайте запитаємо в кожного голови громади, у кожного місцевого депутата: хто повинен бути розпорядником земель у межах громади. Упевнений, що кожен скаже — громада. Ситуація дійшла до абсурду — сінокосами, громадськими пасовищами розпоряджається не громада, а чиновник з обласного центру, який призначається з Києва. Це ненормально! Тому якщо ми хочемо завершити децентралізацію, створити потужні самодостатні громади, ми повинні дати їм ресурс — землю.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Більше фото тут.