Відповідне рішення ухвалили на засіданні Комітету з питань освіти, науки та інновацій після обговорення доповідей про діяльність фонду.
Звичне для світу грантове фінансування науки в України просувається не без проблем. Передбачений ухваленим 2015 року Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність» та створений у 2018-му Національний фонд досліджень України (НФДУ) де-факто запрацював лише у травні 2020 року, коли провів свої перші конкурси. Про це нагадав під час засідання комітету голова Національного фонду досліджень Леонід Яценко. «Торік тільки завдяки допомозі комітету нам вдалося забезпечити фінансування в цьому році — майже повністю — діючих проектів, які були започатковані у 2020-му», — визнав очільник НФДУ.
«Фонд є інструментом реформування наукової та науково-технічної сфери і драйвером впровадження грантової системи фінансування науково-дослідницької діяльності в Україні», —наголосила під час презентації перших підсумків роботи НФДУ його виконавча директорка Ольга Полоцька. Проведення незалежної експертизи проектів вона назвала основним надбанням фонду. Головний принцип в його діяльності — дотримання прозорих процедур добору та фінансування найкращих наукових проектів. Подання заявки та документів на участь у конкурсі відбувається винятково через автоматизовану електронну систему. Оцінку кожного проекту проводять щонайменше три експерти, для експертизи проектів з обсягом фінансування понад 2 мільйони гривень обов’язково залучають хоча б одного закордонного.
Торік Національний фонд досліджень провів два конкурси — «Наука для безпеки людини і суспільства» та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». На перший подали 516 заявок від 228 установ. «На експертну оцінку потрапив 421 проект, — підсумувала Ольга Полоцька. — Переможцями обрано 77 грантоотримувачів, які представляли 44 установи». Серед них 28 проектів — за напрямом «Природничі, технічні науки й математика», 23 — «Соціальні та гуманітарні науки» та 51 за напрямом «Біологія, медицина й аграрні науки».
На конкурс «Підтримка досліджень провідних та молодих учених» подали загалом 415 заявок від 178 установ. На оцінку експертам потрапило 316 заявок, переможцями обрали 141 команду науковців з 69 установ. Сотня переможців представляла напрям «Природничі, технічні науки й математика», 27 — «Біологія, медицина й аграрні науки» та 14 — «Соціальні й гуманітарні науки».
«Загальний запитуваний бюджет конкурсу «Підтримка досліджень провідних та молодих учених» — 975 мільйонів 126 тисяч 500 гривень, тому що ці проекти переважно розраховані на три роки, деякі на два, — повідомила Ольга Полоцька. — Загальний бюджет конкурсу «Наука для безпеки людини і суспільства», де проекти розраховані максимум на два роки, — 398 627 226 грн». У 2020 році проекти-переможці загалом було профінансовано на 136,9 млн грн та на 118,4 млн грн відповідно. На експертизу в межах обох конкурсів витрачено 1 мільйон 615 тисяч гривень.
Голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій Олексій Колежук, який є головою наглядової ради фонду, детально розповів про проблемні питання в законодавчому забезпеченні роботи нової структури. «Великий блок цих недоліків пов’язаний із Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність», — наголосив він. — Зокрема, механізм затвердження порядку конкурсного відбору врегульований лише для одного з десяти напрямів грантової підтримки, передбачених законом, — йдеться про напрям «Виконання наукових досліджень і розробок». Усі інші напрями підтримки заблоковані: розвиток матеріально-технічної бази і дослідницької інфраструктури, державні ключові лабораторії, проекти молодих вчених, мобільність, популяризація науки тощо... Щоб їх розблокувати, треба внести зміни до закону».
Цікаво, що Національний фонд досліджень не є науковою установою, а тому, на відміну від закладів вищої освіти і наукових установ, не має права самостійно укладати угоди про співробітництво з іноземними науковими товариствами. Це поставило під загрозу або принаймні ускладнило проведення білатеральних, спільних конкурсів. «Йдеться про успішну практику співпраці, яка в нас була, скажімо, з німецьким фондом, французьким, японським тощо», — пояснив Олексій Колежук. Нині єдиний механізм реалізації таких конкурсів, передбачений чинною редакцією закону, — це укладання міжнародного договору на державному рівні з подальшою його ратифікацією Верховною Радою.
Потребує чіткого визначення в законодавстві й саме поняття грантової підтримки, крім того, мають бути прописані особливості договорів про таку підтримку. Не врегульовані належним чином питання оплати праці виконавців відповідних наукових проектів і багато інших проблем.
Низка важливих для діяльності фонду положень Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» просто не реалізовується, зазначив Олексій Колежук. Не виконані його прикінцеві положення про внесення змін до Податкового, Бюджетного та Господарського кодексів для забезпечення особливого статусу НФДУ. «Досі не імплементовано положення ст. 49 Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» про те, що Національний фонд досліджень є головним розпорядником бюджетних коштів. Це призводить до певного тертя у взаємодії з Міністерством освіти і науки», — визнав Олексій Колежук.
Майже усі ці проблемні питання обговорювали під час комітетських слухань про стан реалізації Закону «Про наукову та науково-технічну діяльність» у листопаді 2019 року, зауважив під час дискусії голова підкомітету з питань науки Комітету з питань освіти, науки та інновацій Валерій Колюх. Відповідні рекомендації (зокрема щодо статусу фонду як головного розпорядника бюджетних коштів) було викладено у рішенні комітету і подано до Кабінету Міністрів. Пізніше це питання порушувалося і на засіданні Нацради з питань науки і технологій, додав Валерій Колюх, проте віз і нині там.
На прохання голови комітету Сергія Бабака ситуацію з виконанням дев’яти пунктів рекомендацій комітетських слухань, які, зокрема, стосувалися розроблення проектів законодавчих і підзаконних актів, прокоментувала генеральний директор директорату науки та інновацій МОН Юлія Безвершенко. Деякі з цих документів, які мали б розробити в МОН, «за різних урядів мали різні траєкторії» і загубилися у владних коридорах. Що ж до статусу головного розпорядника бюджетних коштів, то реалізувати його заважає спротив фінансового відомства. «За той рік, який я в МОН, щонайменше п’ять листів виходили від міністерства на Мінфін щодо цього питання. Позиція Мінфіну є незмінною — головних розпорядників бюджетних коштів уже досить багато і новий не потрібен, відповідний статус фонду нічого не додасть. Крапка», — підсумувала Юлія Безвершенко.
З’ясувати, чому не виконується пряма норма закону, народні депутати сподіваються під час червневих комітетських слухань. «Є пропозиція у порядку здійснення парламентського контролю заслухати представників Кабміну і профільних міністерств щодо стану виконання рекомендацій комітетських слухань, що відбулися в листопаді 2019 року, про виконання Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», — додав Сергій Бабак. — Крім того, є пропозиція заслухати Національний фонд досліджень щодо проектів цього року: як вони рухаються, як виконуються».
