Микола Сольський.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут
Пленарне засідання 18 травня
Після виступів представників фракцій та депутатських груп із заявами та повідомленнями, народні депутати продовжили розгляд поправок до проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони (№ 2195).
Цим законопроектом, зокрема, пропонується запровадити обов’язковий продаж земель державної та комунальної власності або прав на них через електронні аукціони. Передбачається, що земельні торги проводитимуть в єдиній електронній системі у формі аукціону в режимі реального часу, і за його результатами укладатимуться договори з тими, хто запропонує найвищу ціну.
З трибуни виступає Мустафа Джeмілєв.
Нагадаємо, що нині Земельний кодекс вимагає, щоб учасники офлайн-торгів були присутні на аукціоні фізично. Проте автори законопроекту вважають, що інформація про такі аукціони є малодоступною, тож найчастіше торги проводяться фактично без конкуренції, внаслідок чого втрачають державний та місцеві бюджети. За даними Держгеокадастру, у 2019 році в Україні налічувалось 9,4 мільйона гектарів державних та комунальних земель сільськогосподарського призначення.
Сергій Власенко, окреслюючи позицію фракції «Батьківщина» щодо земельного питання, насамперед наголосив на необхідності проведення з цього приводу всеукраїнського референдуму. «І навіть якщо українці скажуть «Так», то концепція відкриття ринку землі має передбачати наступне: усі власники паїв, які бажають їх позбутися, повинні мати право продати їх виключно державі. Всі інші учасники земельного ринку мають отримувати земельні ділянки виключно в оренду. І такими учасниками ринку повинні бути насамперед українські фермери, які багато років безпосередньо працюють на землі. А якщо й запроваджувати аукціони, то це мають бути лише аукціони з продажу прав оренди земельних ділянок, а не з продажу права власності на них. І в таких аукціонах точно не повинні брати участь ані іноземці, ані іноземні банки, ані іноземні юридичні особи», — наголосив народний депутат.
Під час розгляду поправок низка народних депутатів звертали увагу на те, що внаслідок переходу виключно до електронних торгів у нерівні умови будуть поставлені фермери, адже в багатьох сільських місцевостях досі відсутній постійний інтернет.
«На сьогодні рівень проникнення інтернету в межах країни становить 50 відсотків, а кількість фермерів, які користуються інтернетом, становить 21 відсоток. Чому ж тоді не запровадити компромісну форму проведення торгів, передбачивши як офлайнові, за участі ліцитатора аукціони, так і електронні, що забезпечить доступ усім громадянам?» — запитав народний депутат Володимир Кабаченко («Батьківщина»).
Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський у відповідь висловив думку, що для участі в торгах постійний доступ до інтернету не є визначальним. «Фермер не дуже часто братиме участь у таких аукціонах. Тож умовно раз на рік чи на три роки фермер зможе підготуватися та отримати на годину доступ до інтернету, щоб узяти участь в аукціоні», — сказав він, закликавши не недооцінювати нинішніх фермерів та їхнє розуміння сучасних засобів комунікації. Стосовно відмови від проведення офлайн-аукціонів за допомогою ліцитатора, то, за його словами, саме для забезпечення ширшого доступу до них та конкуренції якраз і запроваджується електронна система. «Доступ до неї буде максимально спрощений, тож в аукціонах зможуть легко брати участь як юридичні, так і фізичні особи. Для цього буде потрібно надати відповідну інформацію та заплатити 30 відсотків від нормативної грошової оцінки землі», — додав голова комітету.
Михайло Цимбалюк («Батьківщина») звернув увагу, що відповідно до законопроекту повідомлення про земельні аукціони розміщуватимуться лише в електронних ЗМІ, що також призведе до дискримінації фермерів, у яких немає постійного доступу до інтернету.
У зв’язку з цим Альона Шкрум («Батьківщина») закликала підтримати поправку, яка передбачає, що інформація про торги та про їхні результати має публікуватися принаймні у місцевій друкованій пресі. «Колеги уже неодноразово говорили про те, що покриття інтернетом території країни поки що є недостатнім, тому ми вважаємо, що повинен бути перехідний період, коли оголошення про майбутні аукціони та про їхні результати мають оприлюднюватися в тому числі у друкованих ЗМІ», — сказала вона.
На думку Юлії Тимошенко, той, хто встановлюватиме правила та управлятиме електронними торгами, той і землю українську отримає. «І будьте певні, що це будуть не українські фермери і не український народ», — сказала вона, підкресливши, що саме тому «Батьківщина» категорично проти продажу української землі. «Для цього 22 травня наша команда разом з аграріями та профспілками проводить збори ініціативної групи щодо проведення всеукраїнського референдуму, щоб не дати продати сільськогосподарську землю шахраям та лобістам», — повідомила політик.
Після завершення розгляду усіх пропозицій, які містилися у порівняльній таблиці, низку поправок було поставлено на підтвердження. В цілому законопроект № 2195 підтримали 272 народні депутати.
Народні обранці підтримали проект постанови про внесення змін до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (№ 4690-12), включивши до нього низку законопроектів.
Верховна Рада розглянула декілька проектів постанов про скасування рішення від 15 квітня 2021 року щодо прийняття в другому читанні та в цілому законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост. Рішення щодо них ухвалюватиметься під час сьогоднішнього пленарного засідання.
На початку засідання Голова Верховної Ради Дмитро Разумков нагадав, що у вівторок — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та запропонував народним депутатам вшанувати хвилиною мовчання пам’ять загиблих під час цієї трагедії.
Перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про створення міжфракційних депутатських об’єднань: «За сімейні цінності та здоровий спосіб життя» (голова — Артем Дмитрук); «Прості рішення та результати» (співголови — Єлизавета Ясько, Володимир Кабаченко та Юлія Клименко); «Рух проти агресії РФ» (голова — Максим Березін).
Також оголошено про входження позафракційного народного депутата Антона Яценка до складу фракції «Батьківщина».
Із днем народження вітали народного депутата Наталію Королевську.
Із виступів уповноважених представникІв депутатських фракцій та груп
Рустем УМЄРОВ, фракція «Голос»:
— Сьогодні — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. 77 років тому влада Радянського Союзу депортувала з Криму 200 тисяч кримських татар. Ми знаємо, що таке втратити все та майже 50 років боротися за повернення додому — у Крим. Сьогодні ми знову вимушені боротися з окупантом на нашій землі, але цього разу ми, кримські татари, в цій боротьбі не самі. Ми розробили пакет законопроектів «Кримська платформа», які потрібні для деокупації та реінтеграції Криму. І сьогодні ми, як ніколи, єдині у нашій спільній боротьбі за Крим.
Мустафа ДЖЕМІЛЄВ, фракція «Європейська солідарність»:
— 77 років тому, у цей день 1944 року, розпочалась депортація корінного народу Криму з їхньої історичної батьківщини — Кримського півострова. Спорожнілий півострів у наступні роки почав інтенсивно заселятися переселенцями з РФ. Злочин радянського режиму, що спричинив загибель понад 46% кримських татар, був справедливо кваліфікований постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року як геноцид кримськотатарського народу... Я абсолютно упевнений, що рано чи пізно російський окупант буде вигнаний з нашої території, і руки, протягнуті на суверенітет та цілісність України, будуть зламані, але як скоро це станеться — залежить від багатьох чинників, і в першу чергу — від рішучості самої України та її єдиного законодавчого органу — Верховної Ради.
Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:
— Від імені партії «Батьківщина» хочу висловити солідарність із кримськотатарським народом і сказати про те, що тимчасово окупований Крим абсолютно точно тимчасово окупований. Крим буде повернутий в Україну! Водночас хочу сказати про інші речі. Нині вже на території України є загроза того, що українці почуватимуться як не вдома. Усіма соціальними та економічними рішеннями, які приймаються останніми роками, українці виштовхуються зі своєї землі.
Віктор БОНДАР, група «Партія «За майбутнє»:
— Зміна деяких міністрів в уряді подається владою як велике досягнення. Насправді, нічого не міняється. Бо зміна міністрів нічого не міняє по суті і не дає відповіді, що уряд взагалі планує робити. Поки що ми побачили, що Кабмін за останній рік роботи фактично провалив усе, що можна було провалити. Ми побачили антисоціальну політику і вона виражається у тому, що шалено зростають ціни, тарифи, населення накопичує шалені борги.
Олексій МОВЧАН, фракція «Слуга народу»:
— Минулого четверга Президент підписав закон про заборону імпорту електричної енергії із Російської Федерації та Республіки Білорусь. Це правильний крок до енергетичної незалежності України. Проте енергоносії, від яких ми залежимо, не обмежуються виключно електроенергією. Нещодавнє рішення Кабміну про штучне обмеження торговельних надбавок на бензин та дизпаливо і необхідність уряду регулювати ринок вручну — це все наслідки постійного закриття очей на зростання імпортозалежності нашої країни впродовж багатьох років. Для того щоб зменшити залежність від імпорту російських нафтопродуктів, ми маємо створити рівні умови та збалансувати акцизи на пальне.
Нестор ШУФРИЧ, «Опозиційна платформа — За життя»:
— Вся країна стала свідком так званого шоу з притягнення до відповідальності нашого товариша й лідера Віктора Медведчука. Спочатку незаконно закрили рота журналістам, а тоді почали переслідувати опозицію. Навіть суддя Печерського суду змушений був «витягувати» прокурорів, але все ж відмовив у наданні згоди на арешт В. Медведчука. Думаєте, ви нас налякаєте? Наша команда демонструє силу і єдність як ніколи.
Олег КУЛІНІЧ, група «Довіра»:
— Одна з основних проблем, які турбують наших виборців — скасування з 1 вересня 2021 року безплатної доставки пенсій та соціальної допомоги. Відповідно до постанови Кабміну, ця послуга залишиться безоплатною лише для обмеженого кола пенсіонерів. Ми озвучили цю проблему ще в квітні, бо отримали велику кількість звернень. Добре, що Прем’єр-міністр зреагував і публічно заявив, що «Укрпошта» і надалі доставлятиме пенсії в населені пункти, де немає банківських відділень. Але ухвалена раніше постанова продовжує діяти. Офіційно звертаємося до уряду з вимогою переглянути свою постанову № 277 для того, щоб заспокоїти літніх людей і дати гарантію, що вони отримуватимуть свої гроші без додаткової сплати за доставку.