В центрі Данило Гетманцев.

Після традиційних виступів представників депутатських фракцій та груп парламентарії завершили розгляд поправок та ухвалили в цілому законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету, № 5153). Цими, ініційованими Президентом, змінами врегульовуються особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб.


Дмитро Наталуха, Сергій Тарута.

Документ, зокрема, визначає, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводитиметься з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року. Передбачається, що декларанти мають сплатити одноразовий збір: 5% з активів, що розміщені на рахунках українських банків; 9% — з валютних цінностей, розміщених за кордоном; 2,5% — від номінальної вартості держоблігацій України, придбаних у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року. При цьому об’єктами декларування не можуть бути активи, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаною державою-агресором згідно із законом, чи мають джерело походження з такої країни.

Декларанти, які сплатили у повному обсязі одноразовий збір, звільняються від адміністративної, фінансової та кримінальної відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, які пов’язані з придбанням, створенням, одержанням, використанням об’єктів добровільного декларування до 1 січня 2021 року.

Представляючи законопроект про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету, № 5154), представник Президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук повідомив: це один із законопроектів, які пов’язані з проектом закону № 5153. «Цей законопроект ми тільки що підтримали. У зв’язку з цим серед умов надання державних гарантій відповідним законопроектом пропонується визначити плату до бюджетного збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. З огляду на зазначене, виникла необхідність врегулювання в бюджетному законодавстві порядок зарахування до держбюджету такого збору», — повідомив він, додавши, що законопроектом № 5154 пропонується встановити, що збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб зараховується до загального фонду держбюджету. «Прийняття законопроекту сприятиме забезпеченню умов для проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами активів, що дасть змогу створити стимули для виведення з тіні прихованих від оподаткування активів та збільшити бюджетні доходи», — зазначив Руслан Стефанчук.

Після обговорення законопроект № 5154 ухвалено в першому читанні та підтримано пропозицію щодо скорочення терміну підготовки документа до другого читання.

У цілому ухвалено ще один пов’язаний із законопроектом № 5153 проект закону — про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету, № 5156).

Після того, як 227 голосами було підтримано проект постанови про внесення змін до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (№ 4690-16), Перший заступник глави парламенту Руслан Стефанчук повідомив, що від народних депутатів Кіри Рудик, Ярослава Железняка, Ярослава Рущишина та Андрія Осадчука надійшли заяви, у яких вони просять не зараховувати їхній голос за цю постанову.

Парламентарії відхилили проект постанови про скасування рішення Верховної Ради від 1 червня 2021 року про прийняття в цілому з урахуванням пропозицій Президента проекту закону «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів).

Верховна Рада ухвалила в цілому низку ратифікаційних законопроектів: про приєднання України до Міжамериканської конвенції стосовно зобов’язань про утримання (№ 0091); про ратифікацію Конвенції про угоди про вибір суду (№ 0092); про вихід з Угоди про співробітництво у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності та створення Міждержавної ради з питань правової охорони й захисту інтелектуальної власності (№ 0088); про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про повітряне сполучення (№ 0097); про ратифікацію Протоколів, що стосуються зміни Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (№ 0099); про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (№ 0090); про ратифікацію Протоколу про приєднання Європейського Співтовариства до Міжнародної Конвенції щодо співробітництва у галузі безпеки аеронавігації «Євроконтроль» від 13 грудня 1960 року, зміненої і консолідованої Протоколом від 27 червня 1997 року (№ 0098); про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Угоди про заснування Консультаційного центру з питань права СОТ (№ 0196); про вихід з Угоди про основні напрями співробітництва держав — учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі захисту прав споживачів (№ 0085); про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (№ 0102).

У першому читанні підтримано законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, № 3508-д). «Це дозволить стабільно пройти наступний опалювальний сезон, адже на сьогодні заборгованість населення перед теплокомуненерго становить 27 мільярдів гривень, а підприємства теплокомуненерго заборгували «Нафтогазу України» 47 мільярдів гривень та 8 мільярдів гривень штрафних санкцій», — зазначив народний депутат Євген Пивоваров.

Голова підкомітету Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Остап Шипайло повідомив, що члени комітету рекомендують ухвалити в першому читанні законопроект № 3508-д, що дозволить продовжити подальше реформування ринку природного газу та перехід до прозорих конкурентних відносин.

У цілому ухвалено законопроект про внесення змін до розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» щодо окремих аспектів дії перехідних положень (№ 5157) та в першому читанні — законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення добору та підготовки прокурорів (№ 5158).

Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення незалежності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (№ 4107).

На початку засідання присягу народного депутата України склав обраний під час проміжних парламентських виборів на окрузі   № 87 (Івано-Франківська область) Василь Вірастюк.


Василь Вірастюк.


Роман Іванісов, Андрій Одарченко.

Із днем народження вітали народних депутатів Олену Лис, Віктора Балогу та Олександра Ткаченка.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут

Із вистуів уповноважених представників депутатських фракцій та груп

Федір ВЕНІСЛАВСЬКИЙ, фракція «Слуга народу»:

— Верховна Рада ухвалила Закон «Про всеукраїнський референдум», яким надала громадянам України дієвий механізм вирішення питань загальнодержавного значення... Але це не право політичних партій, які намагаються через різноманітні маніпуляції скористатися наданим народу України правом у своїх власних політичних інтересах. Дуже символічно, що на підтримку однієї з політичних сил, представлених у парламенті, було піднято з могили 17 мертвих душ. Я хочу, щоб правоохоронні органи розцінювали мій виступ як депутатське звернення щодо реєстрації кримінального провадження за фактом фальсифікації виборчої документації всеукраїнського референдуму...

Рустем УМЄРОВ, фракція «Голос»:

— Уже восьмий рік триває тимчасова окупація Криму. За ці роки всі незалежні медіа вимушені були покинути Крим. Лише декілька кримськотатарських дітей нині навчаються рідною мовою. З понад сотні незаконно ув’язнених окупантом українських громадян 2/3 кримські татари. Восьмий рік Росія забороняє діяльність Меджлісу — представницького органу кримських татар. Це політика винищення окупантом корінного народу Криму — кримських татар. Нині Росія ще й дозволяє собі втручатися у внутрішні справи України та диктувати, які закони нам ухвалювати, а які ні. Наш обов’язок — ухвалити закон про корінні народи України. Це важливий крок до деокупації та реінтеграції наших українських земель... Про що цей законопроект? Ми визначаємо хто такі корінні народи. Це народи, які історично сформувались виключно на території України, мають власну культуру, мову, традиції та не мають іншої батьківщини, крім України. Це кримські татари, караїми та кримчаки. (Народний депутат виступав в оточенні колег із різних фракцій, які підтримують законопроект про корінні народи. — Ред.)

Вадим РАБІНОВИЧ, фракція «ОПЗЖ»:

— Звертаюсь до розуму та сердець людей. Скажіть мені, як сталося, що в Україні, яка перемогла фашизм, сьогодні урочисто вшановують фашистів...
І нарешті, вже позамежна історія. Урочиста церемонія прощання з ветераном дивізії СС «Галичина» Орестом Ласковим. Вперше в історії України в останню путь сс-совця проводжали з державними почестями: Рота почесної варти Президентського полку Збройних Сил України і разом з ними організація членів резерву дивізії СС «Галичина»! Ви що, здуріли всі? Ви живете в країні, яка окроплена кров’ю ваших дідів і вшановуєте нацистів! (Народний депутат виступав в оточенні однопартійців. — Ред.)

Олег КУЛІНІЧ, група «Довіра»:

— Хочу порушити питання, які турбують людей найбільше — найперше, тарифів на житлово-комунальні послуги. Маємо заяву Міненергетики, що з 1 липня буде прийнято нову урядову постанову про значне збільшення ціни на електроенергію для населення. Нині фіксована ціна 1,68 коп. за кіловат/годину. Така ж ситуація з тарифами на опалення та водопостачання, які за прогнозами різних експертів також збільшуватимуться. Тому уряд повинен терміново представити чіткий план дій стосовно ситуації з тарифами взагалі, і конкретні заходи щодо захисту малозабезпечених верств населення.
Це болюче питання і люди мають знати, що їх чекає взимку і як уряд їх у цій ситуації захищатиме. Ще одне важливе питання — досі неврегульованим залишається питання безоплатної доставки пенсій. Безоплатною вона залишається лише для декількох категорій осіб, тому ще раз звертаюсь до Кабінету Міністрів з вимогою врегулювати остаточно це питання.

Володимир В’ЯТРОВИЧ, фракція «ЄС»:

— Просто зараз Зеленський та його команда розгорнули наймасштабніший з часів Януковича наступ на українську мову. Днями парламент провалив незаконну спробу пропхати в порядок денний законопроекти №№ 5554, 5554-1, які зривали набуття чинності норм закону про українську мову для демонстрування фільмів. Але сьогодні ці законопроекти знову стоять на включення до порядку денного. Ст. 96 Регламенту: включати питання до порядку денного можна виключно після розгляду на комітеті та надання висновку. Ці проекти не розглядались на комітеті, тому ми просимо повідомити про вилучення цих законопроектів з проекту порядку денного. Ще нахабніший замах на український інформаційний простір влада намагається провести через гуманітарний комітет, скликаний у вівторок на 16-ту годину з однією метою. У винесений на друге читання законопроект № 4107 запхати правки, якими українське телебачення взагалі виводиться з-під дії закону про мову. Це стосується і мови демонстрації фільмів, і мови телереклами, і мови передвиборчої агітації.

Юлія ТИМОШЕНКО, фракція «Батьківщина»:

— ... Президент і його команда йшли на вибори з гаслом про народовладдя. Вони казали, що будь-яке важливе питання спочатку вирішуватиметься на референдумі, а потім будуть приймати закони. Питання землі грубо приймається за спиною у людей. 77 відсотків українців вимагають проведення референдуму, але влада це ігнорує... Ви знаєте, що 12 тисяч людей зібралися в ініціативну групу для того, щоб провести референдум. Тепер ми можемо побачити: народовладдя, яке обіцяли народу «Слуги народу» — це обман чи ні, закон про референдум — це обман чи ні. Хочу сказати: те, що ми побачили — це однозначно обман!

Тарас БАТЕНКО, група «Партія «За майбутнє»:

— Ми хочемо від уряду почути чесні відповіді щодо тарифної політики в державі, жалюгідного стану української промисловості, яка котиться донизу, погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги та багато чого іншого. Люди без грошей і їх в кишенях не стає більше. Немає індексації. Ми також звертаємо увагу уряду на те, що в Україні розкручується маховик інфляції. Ціни ростуть невмотивовано і непропорційно до підняття зарплат та прожиткового мінімуму.