В дискусії брали участь народні депутати, представники виконавчої влади, керівники Національного фонду досліджень та Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій, Національної і галузевих академій наук та низки дослідницьких інститутів, представники профспілок науковців, рад молодих учених, інших громадських організацій, провідні науковці та експерти.
Національний фонд досліджень (НФДУ) створений відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в 2018 році на базі Державного фонду фундаментальних досліджень, у 2020-му він розпочав роботу. Торік НФДУ провів два перші конкурси — «Наука для безпеки людини і суспільства» з фінансуванням майже 137 млн грн на 2020-й рік та «Підтримка досліджень провідних та молодих учених» (118,4 млн грн). «Перші кроки діяльності фонду — це грантова підтримка фундаментальних досліджень, але не менш значущою є грантова підтримка прикладних досліджень. Саме в цьому є головна відмінність НФДУ від Державного фонду фундаментальних досліджень, тому потрібні особливі умови для його діяльності», — наголосив голова профільного комітету Сергій Бабак. «Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» видатки для МОН за бюджетною програмою «забезпечення діяльності Національного фонду досліджень» затверджено в обсязі 732,8 млн грн, з них на грантову підтримку 694,7 млн грн, що перевищує відповідні обсяги видатків 2020 року в 2,5 раза, — повідомив Сергій Бабак. — Чи достатньо цього? Звичайно, ні. Адже цих коштів не вистачило, щоб почати нові програми в 2021 році, не кажучи про інші речі». За всіх організаційних та інших недоліків Фонд є важливим інструментом реформування наукової та науково-технічної сфери в Україні.
Починаючи з виступу заступника міністра освіти і науки Миколи Кизима, на адресу фонду пролунало чимало критики, включно зі звинуваченнями у конфлікті інтересів та корупції, на що народний депутат України Роман Грищук порадив доповідачам за наявності відповідних фактів звертатися до НАБУ та інших антикорупційних органів, а за їх відсутності говорити лише про корупційні ризики та механізми їх усунення. «Незалежність фонду має бути збережена», — переконаний Роман Грищук.
З боку низки науковців лунали поради вдосконалити систему відбору експертів, які оцінюють подані на конкурс пропозиції, та розробити прозору і справедливу процедуру апеляції щодо відхилених проектів. Одні радили не дискримінувати соціально-гуманітарні науки, адже за кількістю відібраних НФДУ наукових проектів вони значно поступаються природничим, а інші — не розпорошувати ресурси і сконцентруватися на фінансуванні важливих для держави, пріоритетних наукових напрямів. Останню пропозицію прокоментував голова комітету Сергій Бабак: «Це надто звужує напрями фінансування і ті проекти, які будуть підтримані. Це по-перше. По-друге, пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки по факту в Україні зараз немає. Ми щойно на рік продовжили формально дію попередніх, тільки через те, що Кабінет Міністрів не розробив проект нових напрямів розвитку науки і техніки. Ми знаємо, що створена робоча група і чекаємо результатів її роботи».
На комітетських слуханнях було представлено контраверсійні пропозиції МОН «від наукової громадськості» з реформування системи управління фондом та відповідний законопроект про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Зокрема, пропонується ліквідувати Національну раду України з питань розвитку науки і технологій.
Дехто з науковців знайшов в ідеях МОН раціональне зерно, а дехто навпаки, угледів намагання ліквідувати незалежний статус Фонду та повернутися до старих часів, коли шанси отримати фінансування своїх проектів мали лише керівники наукових інститутів чи ректори закладів вищої освіти.
Протягом двох тижнів секретаріат комітету прийматиме і опрацьовуватиме письмові пропозиції до запропонованих рекомендацій комітетських слухань і лише після того їх буде затверджено.
